Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Дисципліна: Загальна екологія (та неоекологія)

Кількість годин (кредитів ЄКТС): 180 (6)

 

Мета навчальної дисципліни: формування у студентів природоохоронного світогляду; знань про взаємодію живих організмів, популяцій та угруповань вищих рангів між собою та навколишнім середовищем; особливостей функціонування екосистем різних ієрархічних рівнів під впливом природних і антропогенних факторів, екологічних основ збалансованого природокористування.

 

Результати навчання за навчальною дисципліною:

знати:

- мати уявлення про основний понятійно-термінологічний апарат екології та неоекології;

- розрізняти типи взаємодії живих організмів між собою і навколишнім середовищем;

- мати знання про екологічні явища, стани та процеси, екологічні системи;

- розуміти зміст екологічних законів;

- мати уявлення про екологічні фактори та їх класифікацію, екологічну структуру популяції та їх динаміку;

- розуміти принципи взаємодії організмів всередині популяції і за її межами;

- інтерпретувати знання про продуктивність популяції, просторову неоднорідність біоценозів, біоценотичну структуру угруповань, трофічну структуру та динаміку біоценозів;

- узагальнювати поняття про структуру та динаміку біогеоценозу;

- мати сучасне уявлення про структуру і динаміку біосфери;

 

вміти:

- показувати знання про основні джерела та негативні наслідки забруднення природного середовища, екологічні основи охорони довкілля та оптимального природокористування;

- аналізувати трофічні зв’язки в головних типах природних біогеоценозів;

- визначати потоки енергії та речовини у природних та антропогенно змінених екосистемах;

- діагностувати стан довкілля за об’єктивними показниками;

- володіти методами біоекологічної оцінки природних і антропогенно змінених комплексів;

- оцінювати ступінь антропогенної трансформації екосистем;

- використовувати екологічні знання у практичних дослідженнях екосистем різного рівня складності;

- прогнозувати поведінку полютантів у біологічному та абіотичному середовищах;

- складати екологічні карти та користуватися екологічними картами;

- розробляти заходи з оптимізації природокористування;

- пропонувати заходи щодо захисту атмосфери, гідросфери, ґрунтів від забруднення, а також збереження біорізноманіття;

- застосовувати екологічні знання при оцінці стану різних природних середовищ;

- інтегрувати набуті знання при вирішенні питань охорони навколишнього середовища;

- виконувати нескладні екологічні узагальнення і розрахунки, що пов’язані з оцінкою екологічної ситуації.

 

Зміст дисципліни (тематика):

Тема 1. Екологія в системі природничих, соціальних та технічних наук. Визначення, предмет і завдання екології. Тлумачення поняття «неоекологія». Об’єкт, предмет, методи досліджень та понятійно-термінологічний апарат неоекології (сучасної екології).

Тема 2. Основні етапи розвитку екологічної науки. Сучасна екологія як міждисциплінарна наука. Поняття і структурні підрозділи сучасної екології. Основи системного аналізу, ієрархічність систем, рівні організації біосистем («біологічний спектр» за Ю. Одумом, 1986), принцип емерджентності.

Тема 3. Основні етапи екологічних досліджень. Методи прогнозу в екології (експертної оцінки, екстраполяції, моделювання тощо). Загальні уявлення щодо екологічних законів, правил, принципів.

Тема 4. Основні положення аутекології (факторіальної екології). Визначення «середовище» та типи середовищ. Закон єдності організму та середовища (В.І. Вернадський).

Тема 5. Екологічні фактори, умови, ресурси. Класифікація екологічних факторів (М.Ф. Реймерс, 1990): за часом, за періодичністю, за черговістю виникнення, за походженням, за середовищем виникнення, за характером, за об’єктом, умовами, ступенем та спектром дії. Абіотичні екологічні фактори: кліматичні (світло, тепло, волога, тиск тощо); ґрунтові або едафічні (гранулометричний склад, щільність, вологість, склад ґрунтових розчинів тощо); хімічні (хімічний склад атмосферного повітря, природних вод, ґрунтів, геологічного середовища тощо). Біотичні екологічні фактори: гомотипові та гетеротипові реакції; фактори живлення. Антропогенні екологічні фактори та їх вплив на абіогенні і біогенні природні компоненти.

Тема 6. Адаптація до дії факторів: фізіологічна та еволюційна, енергетична, речовинна та інформаційна адаптації. Основні законі факторіальної екології (мінімуму Лібіха, толерантності Шелфорда, сумісної дії факторів Мітчерліха-Бауле, конкурентного виключення Гаузе тощо).

Тема 7. Поняття «екологічна ніша» як центральний предмет вивчення екології. Правило обов’язкового заповнення екологічної ніші. Структура екологічної ніші (топічна, часова, трофічна, термальна, фундаментальна та реалізована, багатовимірна) та параметри екологічної ніші (ширина, ступінь перекриття).

Тема 8. Основні положення демекології (популяційної екології). Визначення терміну «популяція». Нерівноцінність популяції. Ієрархія популяцій. Статичні параметри популяції: чисельність, щільність, біомаса, вікова, статева, етологічна та генетична структури.

Тема 9. Динамічні параметри популяції: народжуваність, смертність, типи росту та продуктивності. Основні типи біотичних взаємодій між популяціями в угрупованнях і біоценозах (нейтралізм, конкуренція, аменсалізм, паразитизм, хижацтво, коменсалізм, протокооперація, мутуалізм).

Тема 10. Поняття коеволюції. Популяція як акцептор, який сприймає всю різноманітність порушень, що вносить у довкілля діяльність людини. Прикладні аспекти популяційної екології.

Тема 11. Основні положення синекології (теорії екосистем). Екосистема як основний об’єкт вивчення в сучасної екології. Властивості біоценозу і біотопу – основних складових (підсистеми) екосистеми. Визначення та класифікація біоценозів. Критерії виділення біоценозів та їхні властивості. Закономірності просторового розміщення біоценозів. Принципи функціонування біоценозу. Трофічна, паратрофічна та конкуренційна структури біоценозу.

Тема 12. Динаміка біоценозів. Екологічні сукцесії. Концепція клімаксу. Порівняльна характеристика понять «екосистема» і «біогеоценоз». Особливості структури та динаміки екосистеми. Показники динамічної рівноваги екосистем. Особливості кругообігу речовин в екосистемах (біогеохімічні цикли основних біогенних елементів та їх антропогенна складова). Загальна схема трансформації енергії в екосистемах (екологічна ентропія, правила 10% і 1% тощо). Поняття про екологічні піраміди і їх типи (чисельності, біомаси, енергії). Принципи класифікації екосистем; біомна та енергетична класифікація екосистем Ю. Одума (1986). Приклади природних, напівприродних і штучних екосистем. Стисла характеристика основних природних екосистем України.

Тема 13. Основні положення біосферології (глобальної екології). Сучасні уявлення про біосферу. Структура і динаміка біосфери. Жива речовина і її роль у біосфері. Еволюція біосфери. Екосистемна теорія еволюції біосфери: когерентна та некогерентна еволюція. Основні біосферні кризи, їх причини та наслідки. Сучасний етап розвитку біосфери; проблема трансформації біосфери в ноосферу. Формування соціальної сфери як планетної підсистеми. Антропогенне навантаження – основна причина сучасної деградації біосфери. Показники порушення стійкості біосфери. Основні глобальні екологічні проблеми сучасності.

Тема 14. Основні положення неоекології (мегаекології). Прикладні аспекти сучасної екології. Концепція нової екології або «неоекології» (В.Ю. Некос), чи «мегаекології» (М.Ф. Реймерс). Основні уявлення про антропогенний вплив на біосферу та її складові. Зміни природних екосистем під впливом процесів техногенезу (виробничої діяльності людини).

Тема 15. Особливості природного й антропогенного забруднення довкілля. Визначення поняття «забруднення». Фізичне, хімічне і біологічне забруднення довкілля. Причини і негативні наслідки радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Екологічна складова проблеми управління та поводження з відходами виробництва та споживання.

Тема 16. Фактори порушення якості атмосфери (види і джерела впливу на атмосферу, трансформація забруднювальних речовин в атмосфері, критерії санітарно-гігієнічної оцінки якості атмосферного повітря, основні негативні наслідки забруднення атмосфери; основні напрями охорони атмосфери). Основні причини порушення якості природних вод, принципи оцінки природоохоронного стану водних об’єктів, негативні наслідки забруднення природних вод та їх охорона. Основні причини деградації родючих ґрунтів, проблема хімічного і радіонуклідного забруднення ґрунтів та їх охорона). Загальні уявлення про геологічне середовище, екологічні функції геологічного середовища, вплив геологічного середовища на стан біоти і здоров’я людини. Антропогенний вплив на біоценози і проблема збереження біологічного різноманіття.

Тема 17. Екологічна складова природокористування. Принципи оптимального природокористування. Порівняльна характеристика понять «екосистема» і «природна система». Природно-ресурсний та еколого-економічний потенціал. Природні ресурси й умови. Принципи класифікації природних ресурсів (М.Ф. Реймерс, 1990). Сучасний стан та проблеми використання природних ресурсів (енергетичних, газово-атмосферних, водних, ґрунтово-геологічних, біологічних, комплексної ресурсної групи). Основні закони, правила та принципи оптимального природокористування. Особливості управління природними системами. Основні екологічні проблеми регіонів України.

 

Види робіт: лекції, практичні заняття, самостійне опрацювання матеріалу, виконання індивідуальних завдань, виконання завдань для самоперевірки, виконання модульних контрольних робіт, написання та захист курсової роботи, складання іспиту.