Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Школа кар'єрного зростання

    Фахівці Центру практичної психології, який діє на базі Інституту соціальних технологій Університету „Україна”, не лише виявляють вроджені схильності абітурієнтів, але й надають консультації, проводять тренінги. Хто ви – інженер чи вільний художник, керівник чи підлеглий, організатор чи виконавець? На ці та інші питання може дати відповідь профорієнтаційне тестування.

    Справді, вкрай необачно обирати спеціальність лише з огляду на її модність, престижність, розмір пропонованої зарплати. Здібності у навчанні та схильність до певних предметів не є надійними орієнтирами при виборі професії. Необхідно звертати увагу на психічні властивості індивіда, як от темперамент, вроджені й набуті риси характеру, характеристики пам’яті, мислення тощо.

    - Ми передусім визначаємо, які здібності й захоплення мав абітурієнт у школі, – розповідає працівник Центру практичної психології Леся Василюк. – Після цього пропонуємо тести, які показують, до професій якого спрямування схильний опитуваний. Є така класифікація, що поділяє професії на 5 типів у контексті предметів і об’єктів, з якими представник даного фаху працює. Це типи «людина – природа» (агроном, ветеринар, лісничий, зоолог), «людина – людина» (менеджер, вчитель, соціальний працівник, продавець-консультант), «людина – техніка» (токар, водій, радіомеханік), «людина – знакова система» (програміст, коректор, математик), «людина – художній образ» (дизайнер, художник, музикант, письменник).

    Варто зауважити, що останніх серед абітурієнтів з кожним роком стає дедалі більше. Їм важко працювати за тими спеціальностями, які передбачають жорстку трудову дисципліну, що потрібно враховувати…

    Крім схильності до професій певного типу, ми виявляємо, в якій особистісній сфері людина може себе проявити якнайповніше: це мотиваційна сфера, інтелектуальна чи комунікативна; людина має організаторські здібності чи, наприклад, володіє рисами сумлінного виконавця. Ми виводимо загальний результат, і тоді абітурієнт визначається, чи варто переглядати свої погляди на майбутню кар’єру кардинально, чи, може, треба звернути увагу на особистісні характеристики, яких бракує для досягнення поставленої мети. У такому випадку ми пропонуємо тренінги, індивідуальні чи групові заняття.

    Не слід недооцінювати психологічний аспект вибору професії, адже саме з огляду на нього чимало спеціалістів так і не реалізувались у своїй кар’єрі. Скажімо, щоб бути хорошим журналістом, недостатньо лише добре писати (діяльність типу «людина – знакова система»). Невід’ємні риси успішного медійника – комунікабельність, наполегливість, рішучість (ознаки типу «людина – людина»). Якщо ж цих рис немає, потрібно знайти компромісне рішення – піти вчитися на редактора, коректора, перекладача.

    Інша ситуація: школяр добре знає хімію і біологію, тому вирішує вчитися на лікаря. Але, попри хороші оцінки з цих важливих наук, майбутній ескулап зовсім не наділений філантропією, бажанням допомагати, закотивши рукави, навпаки – виявляє деяку бридливість при фізичних контактах із людьми. Ясна річ, що хорошого медика з нього не буде, зате може вийти непоганий фармацевт. Майбутній юрист, попри доскональне знання законів, повинен також бути хорошим оратором, вміти переконувати, аргументувати власну думку.

    У виборі майбутньої професії також не зайвим буде зважати на тип особистості, темперамент, репрезентативну систему. Ще на початку ХХ століття психолог Карл Юнг увів поняття екстравертності й інтровертності. Йдеться про вроджену схильність черпати енергію, життєві сили: у випадку екстравертів – із соціальних контактів, комунікації; у випадку інтровертів – із внутрішнього світу. Так от, якщо абітурієнт – типовий інтроверт, який не любить галасливих збіговиськ (вони його виснажують) і воліє працювати наодинці, робота в шумному колективі, де всі ідеї народжуються у процесі групового «мозкового штурму», не лише негативно вплине на його самопочуття і продуктивність, але й не дасть йому можливості розкрити свій потенціал. Інтровертам потрібно обмежувати спілкування, тому вони стають хорошими письменниками, редакторами, бібліотекарями, архіваріусами, лаборантами науково-дослідних інститутів, контролерами з якості…

    І навпаки, якщо маємо типового екстраверта, якого надихає і стимулює спілкування, постійна робота тет-а-тет із комп’ютером може стати для нього не лише причиною неефективності праці, але й глибокої депресії і розчарування в житті. Тому екстравертам бажано працювати продавцями, юристами, лікарями, рекрутерами, координаторами проектів тощо.

    – Наприклад, у сфері психології себе цілком може реалізувати людина будь-якого типу, – говорить доцент кафедри психології Інституту соціальних технологій Університету „Україна” Олена Берещук. – Якщо спеціаліст надає консультації, проводить психологічні тренінги, безпосередньо контактує з людьми, краще, щоб він був екстравертом, який сам потребує цього спілкування. Якщо ж людина «загорнута» в себе, схильна до самоаналізу, любить і вміє це робити професійно стосовно інших, то маємо хорошого інтроверта-психоаналітика. Така людина також може стати науковцем і гарно реалізувати себе у цій сфері. Думаю, що в кожній професії є ніші, які може займати людина з певним типажем: інтроверт чи екстраверт, холерик чи флегматик… Робота є для всіх, але бажано, щоб ця робота, крім фінансів, приносила ще й задоволення.

    Вроджені психічні особливості значною мірою впливають на успішність і кар’єру. Але історія наводить багато прикладів, коли люди досягали висот професіоналізму не завдяки, а всупереч обставинам. Варто пам’ятати, що робота над собою здатна виправити ті риси, які заважають фаховому становленню, і розвинути ті, які покликані привести вас до успіху.

     

    Тала Пруткова



    Оголошення
    В Університеті "Україна" допомагають визначитися з вибором професії
    День відкритих дверей
    Ви – інженер або художник? Керівник або підлеглий? Організатор або виконавець? На ці та інші питання дають відповіді в Університеті «Україна», щоб допомогти абітурієнтам розібратися в собі і вибрати спеціальність, яка найбільше підходить.
    Автор: Тала Пруткова