Дисципліна: Юридична конфліктологія

Форма анотації освітнього компоненту

Юридична конфліктологія

(назва освітнього компоненту)

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета освітнього компоненту:

Освітній компонент «Юридична конфліктологія» спрямований на формування у студентів цілісної системи знань про природу конфліктів, причини їх виникнення, способи управління конфліктними ситуаціями й методи подолання конфліктів.

Завдання освітнього компоненту: теоретична і практична підготовка майбутніх спеціалістів з питань: розуміння конфліктної ситуації і конфлікту, розуміння природи конфлікту та видів конфліктів, управління конфліктною ситуацією, аналізу конфліктів і вироблення методів їх подолання.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту:

Для успішного засвоєння курсу здобувачі освіти повинні мати базові знання з таких освітніх компонентів:

• Конституційне право – для аналізу висновків та ідей щодо правового статусу людини і громадянина, організації та діяльності органів державної влади, засад місцевого самоврядування тощо.
• Логіка – для оволодіння законами, правилами, принципами та різновидами мислення, способами пізнання й умовами істинності знань і суджень, знаннями про найпростіші форми, принципи та методи правильного міркування.
• Теорія держави і права – для розуміння визначальних понять та загальних принципів теорії права та правового регулювання.

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності:

• Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
• Повага до честі і гідності людини як найвищої соціальної цінності, розуміння їх правової природи.
• Знання і розуміння міжнародних стандартів прав людини, положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини.

загальних компетентностей:

• аналітичне мислення – здатність до абстрактного мислення аналізу та синтезу
• дослідницькі навички – здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
• комунікативні навички – здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
• адаптивність та здатність до навчання – здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями
• командна робота – здатність працювати в команді.

фахових компетентностей:

• аналіз правових категорій – здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.
• здатність до правозастосування – знання і розуміння особливостей реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права
• захист прав людини – вміння використовувати правові механізми захисту прав людини і громадянина, повага до честі і гідності людини як найвищої соціальної цінності, розуміння їх правової природи.
• знання міжнародних стандартів прав людини – здатність аналізувати та застосовувати положення Конвенції про захист прав людини, а також практики Європейського суду з прав людини.

Програмні результати навчання:

Визначати переконливість аргументів у процесі оцінки заздалегідь невідомих умов та обставин, проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел, формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу відомої проблеми, давати короткий висновок щодо окремих фактичних обставин (даних) з достатньою обґрунтованістю, оцінювати недоліки і переваги аргументів, аналізуючи відому проблему, використовувати різноманітні інформаційні джерела для повного та всебічного встановлення обставин, належно використовувати статистичну інформацію, отриману з першоджерел та вторинних джерел для своєї професійної діяльності, використовувати для професійної діяльності доступні інформаційні технології і бази даних, демонструвати вміння користуватися комп’ютерними програмами, необхідними у професійній діяльності.

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен

знати:

• становлення і розвиток проблем конфлікту в соціальній науці;
• предмет, об’єкт, закономірності, методи, принципи та функції конфліктології;
• зміст елементів, що складають конфлікт, його масштаб і межі;
• джерела конфліктності в суспільстві, рушійні сили конфліктної взаємодії, динаміку конфлікту;
• суб’єктивну складову соціального конфлікту та види соціальних конфліктів;
• сутність, природу і специфічні риси правового конфлікту, різновиди конфліктів у сфері правовідносин, шляхи їх попередження та подолання;

вміти:

• проводити діагностику конфлікту та конфліктної ситуації в різних галузях життєдіяльності;
• правильно будувати стратегію управління конфліктною ситуацією;
• обирати методи прогнозування та профілактики конфліктності у соціальних відносинах;
• грамотно застосовувати способи розв’язання різноманітних конфліктів;
• застосовувати законодавчу базу щодо подолання та профілактики конфліктів.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовий модуль 1.

Загальні положення юридичної конфліктології

Тема 1. Конфліктологія як наука

Тема 2. Становлення і розвиток проблем конфлікту

Тема 3. Конфлікт як соціальне явище

Тема 4. Детермінація конфлікту

Тема 5. Суб’єктивна складова соціального конфлікту

Тема 6. Динаміка конфлікту

Тема 7. Види соціальних конфліктів

Змістовий модуль 2.

Природа і специфічні риси правового конфлікту

Тема 8. Предмет юридичної конфліктології

Тема 9. Правовий конфлікт

Тема 10. Різновиди конфліктів у сфері правовідносин

Тема 11. Управління конфліктом: шляхи, засоби та механізми

Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.

Форма підсумкового контролю: залік