Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Дисципліна: Юридична психологія

Форма анотації освітнього компоненту

Юридична психологія

(назва освітнього компоненту)

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета освітнього компоненту:

Освітній компонент «Юридична психологія» спрямований на надання знань студентам з юридичної психології та навчання компетенцій їх застосування у практичній діяльності психолога у правовій державі.

Завдання освітнього компоненту:

1) засвоєння студентами знань з юридичної психології з метою їх практичного використання у професійній діяльності психолога у правовому суспільстві;

2) усвідомлення студентами необхідності можливостей особистого самовдосконалення, вміння розпізнавати причини протиправної поведінки людей та віднайти можливості застосування превентивних заходів;

3) розвиток у студентів вміння організовувати та проводити дослідження особливостей особистості, враховувати індивідуально-психологічні особливості у роботі з людьми в умовах правового суспільства;

4) навчити студентів досліджувати та аналізувати міжособистісні стосунки у групах та здійснювати вплив на організаційні процеси в установах.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту:

Для успішного засвоєння курсу здобувачі освіти повинні мати базові знання з таких освітніх компонентів:

  • Конституційне право – для аналізу висновків та ідей щодо правового статусу людини і громадянина, організації та діяльності органів державної влади, засад місцевого самоврядування тощо.
  • Логіка – для оволодіння законами, правилами, принципами та різновидами мислення, способами пізнання й умовами істинності знань і суджень, знаннями про найпростіші форми, принципи та методи правильного міркування.
  • Теорія держави і права – для розуміння визначальних понять та загальних принципів теорії права та правового регулювання.

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності:

  • здатність комплексно застосовувати теоретичні знання з психології та юриспруденції для аналізу правових явищ, оцінки мотивації людської поведінки та прогнозування соціально-психологічних наслідків юридичних рішень
  • здатність використовувати методи прикладаної психології (спостереження, діагностику обману, встановлення контакту) у процесі реалізації процесуальних функцій, забезпечуючи ефективність слідчих, судових або пенітенціарних дій
  • здатність розв’язувати складні професійні завдання, поєднуючи вимоги закону з дотриманням прав людини та психологічною безпекою учасників правовідносин, враховуючи принципи гуманізму та професійної етики.

загальних компетентностей:

  • здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу - уміння виокремлювати психологічні чинники, що впливають на правову поведінку.
  • здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях - використання технік психологічного впливу та саморегуляції під час професійної діяльності.
  • знання та розуміння предметної області - глибоке усвідомлення взаємозв’язку між психікою людини та її правовою активністю.
  • здатність до адаптації та дії в новій ситуації - гнучкість у спілкуванні з різними категоріями осіб (підозрювані, свідки, потерпілі).
  • здатність приймати обґрунтовані рішення - врахування "людського фактору" при виборі тактики професійних дій.

фахових компетентностей:

  • здатність аналізувати психологічні аспекти правопорушень - розуміння мотивації злочинної поведінки та психології особистості злочинця.
  • володіння навичками встановлення психологічного контакту - вміння ефективно комунікувати в конфліктних ситуаціях та під час проведення слідчих дій.
  • здатність визначати психологічні ознаки неправдивих показань - використання методів вербальної та невербальної діагностики обману.
  • здатність оцінювати психологічний стан учасників процесу - виявлення ознак афекту, стресу або психічної напруги, що мають юридичне значення.
  • здатність до професійно-психологічного аналізу слідчих ситуацій - побудова психологічних портретів невідомих злочинців та розробка тактики допиту.
  • здатність до саморегуляції та профілактики професійної деформації - володіння методами підтримки психологічної стійкості в умовах правоохоронної діяльності.

Програмні результати навчання:

Визначати переконливість аргументів у процесі оцінки заздалегідь невідомих умов та обставин, проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел, формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу відомої проблеми, давати короткий висновок щодо окремих фактичних обставин (даних) з достатньою обґрунтованістю, оцінювати недоліки і переваги аргументів, аналізуючи відому проблему, використовувати різноманітні інформаційні джерела для повного та всебічного встановлення обставин, належно використовувати статистичну інформацію, отриману з першоджерел та вторинних джерел для своєї професійної діяльності, використовувати для професійної діяльності доступні інформаційні технології і бази даних, демонструвати вміння користуватися комп’ютерними програмами, необхідними у професійній діяльності.

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен

знати:

- місце юридичної психології у галузі психологічного знання та юриспруденції; - предмет, об’єкт, завдання юридичної психології та історію її розвитку;

- систему методів юридичної психології, які застосовуються у дослідженнях та практичній роботі;

- психологічні особливості особистості в умовах правової держави; психологічні аспекти праці юридичних працівників;

- особливості застосування психологічних знань при проведенні попереднього слідства;

- поняття судово-психологічної експертизи, її цілі, завдання та методи проведення;

- психологічні аспекти судового процесу та психологічна характеристика його учасників;

- поняття пенітенціарної психології;

- особливості діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України;

- психологічні особливості засуджених, характерні особливості їхніх колективів, психологічна характеристика тюремного побуту;

- способи і методи психологічного впливу на засуджених;

- поняття ресоціалізації засуджених, їхньої готовності до життя на волі.

уміти:

- визначити предмет, об’єкт, завдання психологічного дослідження у практичній діяльності при вирішенні питань правового регулювання;

- застосовувати психологічні методи у практичній діяльності при вирішенні питань правового регулювання;

- застосовувати набуті компетенції з юридичної психології на попередньому слідстві;

- застосовувати набуті компетенції з юридичної психології у судовій психології при проведенні судово-психологічних експертиз;

- застосовувати набуті компетенції з юридичної психології у виховному процесі засуджених і їхніх колективів;

- застосовувати методи психологічного впливу, що направлені на ресоціалізацію засуджених.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовий модуль 1. Методологічні основи юридичної психології. Психологічна характеристика юридичної діяльності.

Тема 1. Юридична психологія як галузь психологічної науки.

Тема 2. Методологія юридичної психології.

Тема 3. Психологія особистості і діяльності. Психологія праці і правовідносин.

Професіограми юридичних працівників.

Тема 4. Попереднє слідство та його психологічна характеристика.

Змістовий модуль 2. Судова та пенітенціарна психологія.

Тема 5. Роль та функції психолога у судовій психології.

Тема 6. Психологічні особливості судового процесу по кримінальних справах.

Тема 7. Основи пенітенціарної психології.

Тема 8. Колективи засуджених. Психологія тюремного побуту.

Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.

Форма підсумкового контролю: залік