Дисципліна: Теорія і практика синхронного перекладу

Форма анотації освітнього компоненту

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СИНХРОННОГО ПЕРЕКЛАДУ

(назва освітнього компоненту)

Обсяг освітнього компоненту, годин ( кредитів ЄКТС ) : 150 (5)

Метою освітнього компоненту: оволодіння здобувачами навичками та уміннями усного перекладу з урахуванням лексичних і граматичних особливостей інтерпретації іноземного тексту; практичне застосовування знань з теорії перекладу, визначення стратегій усного перекладу; перекладацькі прийоми; набуття комунікативної, лінгвістичної та соціокультурної компетенції здобувачем-філологом.

Завдання освітнього компоненту:

- закріпити знання теоретичних основ перекладу як прикладної науки;

- розвивати найважливіші види мовно-розумової діяльності з метою застосування теоретичних знань у практиці послідовного та синхронного перекладу;

- формувати й закріплювати стійкі практичні навички усного перекладу й застосування основних видів лексичних, стилістичних і граматичних перетворень у процесі перекладу для досягнення його адекватної якості;

- навчити техніки вільного усного перекладу;

- навчити долати психологічні та екстралінгвістичні проблеми й труднощі, пов’язані з практикою перекладу;

- формувати фахові практичні вміння та навички перекладу;

- навчити виконувати усний переклад із застосуванням спеціальної

системи записів.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту: практичний курс англійської мови, українська мова, українська література , лінгвокраїнознавство англомовних країн.

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

ЗК 1 використовувати базову термінологію та відповідні знання з дисципліни;

ЗК 2 Здатність спілкуватися іноземною мовою як усно, так і письмово;

ЗК 3 Здатність підбирати підручники, посібники для вивчення іноземної мови.

ЗК 4 Використовувати технічних засобів зорової і слухової наочності на різних ступенях навчання іноземних мов.

ЗК 5 здатність створювати систему вправ для навчання іноземних мов.

фахові компетентності:

ФК1 Здатність вільно орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах і школах;

ФК2 Здатність осмислювати літературу як полісистему, розуміти еволюційний шлях розвитку вітчизняного і світового літературознавства;

ФК3 Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки;

ФК4 Здатність здійснювати науковий аналіз і літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів;

ФК 5 Усвідомлення методологічного, організаційного та правового підґрунтя, необхідного для досліджень та/або інноваційних розробок у галузі філології, презентації їх результатів професійній спільноті та захисту інтелектуальної
власності на результати досліджень та інновацій;

ФК 6 Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань;
ФК 7 Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень;
ФК 8 Усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату;

програмні результати навчання:

   ПР 3. Здійснювати оперативний збір, сприйняття та інтегрований аналіз усної інформації з різних джерел (виступів, аудіо- та відеоматеріалів) у процесі синхронного перекладу.

ПР 4. Формулювати обґрунтовані перекладацькі рішення на основі аналізу комунікативної ситуації, змісту повідомлення та його прагматичних особливостей.

ПР 5. Узагальнювати та стисло передавати зміст повідомлення, робити короткі й змістовні висновки в умовах обмеженого часу.

ПР 6. Оцінювати адекватність перекладу, визначати сильні та слабкі сторони перекладацьких рішень, аналізуючи мовні та позамовні чинники.

ПР 12. Чітко, доступно та зрозуміло доносити інформацію до реципієнта засобами цільової мови з урахуванням норм мовлення та ситуації спілкування.

ПР 14. Використовувати фактичну, довідкову та спеціалізовану інформацію з різних джерел для забезпечення точності синхронного перекладу.

ПР 15. Ефективно застосовувати інформаційні технології, електронні ресурси, глосарії та бази даних у професійній діяльності перекладача.

ПР 20. Пояснювати зміст спеціалізованих текстів (зокрема правничих, економічних, суспільно-політичних) у процесі усного перекладу.

ПР 21. Застосовувати перекладацькі навички в різних професійних ситуаціях, виокремлювати ключову інформацію та передавати її з урахуванням комунікативної мети.

ПР 23. Надавати усні перекладацькі послуги (зокрема синхронний переклад) у межах професійної діяльності, забезпечуючи точність, доречність і комунікативну ефективність.

У результаті вивчення навчальної освітнього компоненту здобувач повинен знати:

основні види та особливості синхронного перекладу.

вміти:

визначати мету перекладу, характер його реципієнтів, тип перекладацького матеріалу, здійснювати попередній перекладацький аналіз тексту.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовий модуль 1. Предмет і завдання усного перекладу.

Тема 1. ТЕОРІЯ ПЕРЕКЛАДУ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА. Умови комунікації та вплив інтралінгвістичних та екстралінгвістичних чинників на усний переклад. Етапи перекладацького процесу.

Тема 2. СУСПІЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ. СУТЬ ПЕРЕКЛАДУ. Еквівалентність перекладу. Семантичний та стилістичний критерії. Поняття функціональної інформації.

Тема 3. Мовленнєва компресія при усному перекладі. Граматичні трансформації. Заміна. Перестановка. Опущення. Додавання.

Тема 4. Умови екстремальності при перекладі. Темпоральні характеристики діяльності перекладача.

Тема 5. Перекладацькі прийоми. Основні терміни та перекладацькі шаблони.

Змістовий модуль 2. Особливості послідовного та синхронного перекладу

Тема 1. Сутність поняття «послідовний переклад». Завдання перекладача при виконанні послідовного перекладу.

Тема 2. Види послідовного перекладу.

Тема 3. Система скороченого запису – універсальний перекладацький скоропис

Види робіт: лекції, практичні заняття, модульні контрольні роботи, самостійна робота, консультації.

Форма підсумкового контролю: залік.