Дисципліна: Соціальне конструювання здорової старості

Форма анотації освітнього компоненту

СОЦІАЛЬНЕ КОНСТРУЮВАННЯ ЗДОРОВОЇ СТАРОСТІ

(назва освітнього компоненту)

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): _150_ (_5_).

Мета освітнього компоненту: сформувати мотиваційну, когнітивну та операційну складові готовності здобувачів вищої освіти до реалізації соціальної роботи з геронтологічною групою клієнтів.

Завдання освітнього компоненту:

- дослідження наслідків впливу старіння населення на суспільство та індивідів у суспільстві;

- виявлення психосексуальних особливостей старіння;

- установлення впливу старіння на психічне здоров'я людини;

- ознайомлення із визначальними ознаками здорового старіння, включаючи формальні та неформальні системи підтримки, а також структурні фактори;

- виявлення особливостей соціальної роботи з людьми похилого віку в різному оточенні;

- дослідження впливу роботи з людьми похилого віку, а також старіння на загальну практику соціальної роботи;

- розкриття етичних та суперечливих питань, які виникають у соціального працівника при роботі з людьми похилого віку.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту: Теоретичні моделі і технології соціальної роботи, Здоров'я та благополуччя в сучасних соціальних теоріях.

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності: здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі соціальної роботи або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог;

загальних компетентностей:

ЗК 1. Здатність до критичного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 3. Здатність удосконалювати й розвивати професійний, інтелектуальний і культурний рівні.
ЗК 5. Здатність проведення наукових і прикладних досліджень на професійному рівні.
ЗК 6. Здатність ініціювати, планувати та управляти змінами для вдосконалення існуючих та розроблення нових соціальних систем.
ЗК 8. Здатність генерувати нові ідеї й нестандартні підходи до їх реалізації (креативність).
ЗК 9. Здатність налагоджувати соціальну взаємодію, співробітництво, попереджати та розв’язувати конфлікти;

фахових компетентностей:

СК 1. Здатність до розуміння та використання сучасних теорій, методологій і методів соціальних та інших наук стосовно до завдань фундаментальних і прикладних досліджень у галузі соціальної роботи.
СК 3. Здатність професійно діагностувати, прогнозувати, проектувати та моделювати соціальні ситуації.
СК 4. Здатність до впровадження методів і технологій інноваційного практикування та управління в системі соціальної роботи.
СК 5. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей/видів економічної діяльності), налагоджувати взаємодію державних, громадських і комерційних організацій на підґрунті соціального партнерства.
СК 6. Здатність оцінювати процес і результат виконаної роботи, розробляти та впроваджувати програми забезпечення якості соціальних послуг.
СК 7. Здатність до професійної рефлексії.
СК 8. Здатність до ініціювання та просування соціальних змін, спрямованих на покращення соціального добробуту.
СК 10. Здатність сприяти набуванню й удосконаленню фахівцями та нефахівцями спеціальних знань і навичок у сфері соціальної роботи.
СК 12. Здатність виявляти ініціативу та підприємливість задля вирішення соціальних проблем через упровадження соціальних інновацій.
СК 13. Здатність виявляти професійну ідентичність та діяти згідно з цінностями соціальної роботи.

Програмні результати навчання:

ПРН 1. Критично осмислювати проблеми в науковій або професійній діяльності на межі предметних галузей, розв’язувати складні задачі і проблеми, що потребують оновлення й інтеграції знань в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.
ПРН 2. Критично оцінювати результати наукових досліджень і різні джерела знань про практики соціальної роботи, формулювати висновки та рекомендації щодо їх впровадження.
ПРН 3. Показувати глибинне знання та системне розуміння теоретичних концепцій, як із галузі соціальної роботи, так і з інших галузей соціогуманітарних наук. З
ПРН 5.Збирати та здійснювати кількісний і якісний аналіз емпіричних даних.
ПРН 6. Самостійно й автономно знаходити інформацію необхідну для професійного зростання, опановувати її, засвоювати та продукувати нові знання, розвивати професійні навички та якості.
ПРН 10. Аналізувати соціальний та індивідуальний контекст проблем особи, сім’ї, соціальної групи, громади, формулювати мету і завдання соціальної роботи, планувати втручання в складних і непередбачуваних обставинах відповідно до цінностей соціальної роботи.
ПРН 12. Оцінювати соціальні наслідки політики у сфері прав людини, соціальної інклюзії та сталого розвитку суспільства, розробляти рекомендації стосовно удосконалення нормативно-правового забезпечення соціальної роботи.
ПРН 13. Демонструвати ініціативу, самостійність, оригінальність, генерувати нові ідеї. для розв’язання завдань професійної діяльності.
ПРН 15. Розробляти критерії та показники ефективності професійної діяльності, застосовувати їх в оцінюванні виконаної роботи, пропонувати рекомендації щодо забезпечення якості соціальних послуг та управлінських рішень.
ПРН 17. Самостійно будувати та підтримувати цілеспрямовані, професійні взаємини з широким колом людей, представниками різних спільнот і організацій, аргументувати, переконувати, вести конструктивні переговори, результативні бесіди, дискусії, толерантно ставитися до альтернативних думок.
ПРН 18. Демонструвати позитивне ставлення до власної професії та відповідати своєю поведінкою етичним принципам і стандартам соціальної роботи..

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен

знати:

основні поняття геронтології; ставлення до старості у суспільстві (історичний аспект);
основні теорії старіння та їх значення для забезпечення процесу якісної опіки літніх людей;
соціально-гігієнічні та психофізіологічні прояви старіння;
особливості адаптації до пенсійного періоду життя;
особливості соціальної роботи з людьми похилого віку вдома;
особливості та організація догляду за перестарілими немічними і хворими людьми;
технологію соціальної роботи з літніми людьми.

вміти:

проводити аналіз демографічної ситуації в районі (на території) дії закладу соціальної роботи;
виявляти основні проблеми людей похилого віку і, виходячи із цього, планувати індивідуальну роботу з клієнтами геронтологічної групи;
застосовувати психотерапевтичні методи до розв'язання сімейно-побутових проблем людей похилого віку;
використовувати деонтологічні прийоми під час обслуговування та соціальної роботи з літніми людьми;
аргументувати вибір моделей, тактик, технологій в соціальній роботі та соціально-педагогічній діяльності;
класифікувати методи, моделі соціальної роботи в професійній діяльності;
розробляти та застосовувати моделі, тактики, технології соціальної допомоги, соціально-педагогічного супроводу клієнтів для розв’язання соціальних проблем.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовний модуль 1. Феномен «старість». Міждисциплінарний підхід у дослідженні старості.

Тема 1. Старість як соціокультурний феномен: сучасний погляд.

Тема 2. Значення соціального потенціалу літніх людей для суспільного розвитку.

Тема 3. Соціально-психологічна підтримка суспільної активності людей похилого віку.

Тема 4. Концептуалізація поняття «успішне старіння» у соціогуманітарних науках.

Змістовний модуль 2.

Тема 5. Самореалізація людей похилого віку в контексті подолання соціальної ексклюзії.

Тема 6. Зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку.

Тема 7. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність як основа активного довголіття людей похилого віку.

Тема 8. Процес становлення та функціонування геронтоосвіти.

Тема 9. Формування цифрової грамотності у людей третього віку.

Тема 10. Забезпечення соціально-педагогічної підтримки якості життєдіяльності людей похилого віку в умовах територіального центру соціального обслуговування.

Види робіт: Лекції, практичні заняття, тестові завдання.

Форма підсумкового контролю: залік.