Дисципліна: Соціологія громадської думки

Форма анотації освітнього компоненту

СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

(назва освітнього компоненту)

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): _150_ (_5_).

Мета освітнього компоненту: ознайомити студентів з класичними та сучасними теоріями громадської думки, методологією і методикою її вивчення, досвідом використання громадської думки в сучасному житті суспільства і практиці соціального управління. Особлива увага приділяється проблемі впливу різних факторів на формування громадської думки, проблемам маніпулювання нею. Курс сприяє політичній соціалізації студентів, їх здатності аналізувати соціальну, в тому числі політичну реальність.

Завдання освітнього компоненту:

отримання знань про основні концепції та теорії соціології громадської думки;
аналіз категоріально-понятійного апарату курсу, застосування методів соціологічного аналізу політики і влади;
оволодіння методами та технологіями соціологічного дослідження електоральних процесів;
застосування технологій аналізу громадської думки.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту: наявність знань щодо структури особистості, суспільства та соціальних організацій, груп, рухів.

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності: здатність зберігати та приумножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальної системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технології, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

загальних компетентностей:

ЗК-1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;
ЗК-3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу на основі логічних аргументів та перевірених фактів;
ЗК-7. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;
ЗК-8. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології;
ЗК-9. Здатність до самоосвіти, удосконалювання й розвитку професійного, інтелектуального і культурний рівня;
ЗК-10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, оцінювати повноту та можливості її використання;
ЗК15. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

фахових компетентностей:

СК-2. Здатність прогнозувати перебіг різних соціальних процесів.
СК-4. Здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальних груп і громад.
СК-8. Здатність застосовувати сучасні експериментальні методи роботи з соціальними об’єктами.
СК-9. Здатність оцінювати соціальні проблеми, потреби, особливості та ресурси клієнтів.
СК-10. Здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення.
СК-12. Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту.
СК15. Здатність взаємодіяти з клієнтами, представниками різних професійних груп і громад.
СК-17. Здатність виявляти і залучати ресурси організацій-партнерів з соціальної роботи для виконання завдань професійної діяльності.

Програмні результати навчання:

ПРН1. Вміння здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування професійних завдань і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами.
ПРН2. Вільно спілкуватися усно і письмово державною та іноземною мовами з професійних питань.
ПРН3. Ідентифікувати, формулювати і розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.
ПРН4. Формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу соціальної проблеми.
ПРН10. Аналізувати соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
ПРН12. Визначити зміст співпраці з організаціями-партнерами з соціальної роботи для виконання завдань професійної діяльності.
ПРН13. Використовувати методи соціальної діагностики у процесі оцінювання проблем, потреб, специфічних особливостей і ресурсів клієнтів.
ПРН15. Приймати практичні рішення для покрашення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен

знати:

знати структуру громадської думки;
володіти методологічними проблемами ідентифікації громадської думки;
знати методи дослідження ефективності процесу формування громадської думки;
вивчити функціонування громадської думки в системі політичних відносин;

знати систему вивчення громадської думки на Україні.

вміти:

аналізувати показники інформаційного масиву громадської думки;
обґрунтовувати якісну репрезентативність громадської думки;
використовувати матеріали опитування громадської думки для інтерпретації проблем клієнтів соціальної роботи;
вивчати стан громадської думки з питань соціальної справедливості.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовний модуль 1. Теоретико-методологічні основи вивчення громадської думки.

Тема 1. Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу.

Тема 2. Суб’єкт і об’єкт громадської думки.

Тема 3. Становлення і розвиток соціології громадської думки.

Тема 4. Громадська думка як соціальний інститут.

Тема 5. Громадська думка і масова свідомість.

Змістовний модуль 2. Громадська думка в системі суспільних відносин.

Тема 6. Громадська думка і мас-медіа.

Тема 7. Способи та методи формування громадської думки.

Тема 8. Функціонування громадської думки.

Тема 9. Громадська думка і влада.

Тема 10. Тенденції та закономірності розвитку громадської думки на сучасному етапі.

Змістовний модуль 3. Організаційно-методичні проблеми вивчення громадської думки.

Тема 11. Практика вивчення громадської думки в західних країнах.

Тема 12. Проблеми вивчення громадської думки в Україні.

Тема 13. Організація та проведення соціологічного дослідження громадської думки.

Тема 14. Інтерпретація і представлення результатів опитувань громадської думки.

Види робіт: лекція, практичне заняття, тести.

Форма підсумкового контролю: залік.