Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Дисципліна: Теорія і практика психологічного супроводу

Анотація освітнього компоненту

Теорія і практика психологічного супроводу

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета освітнього компоненту: засвоєння базових знань про сутність, принципи та технології психологічного супроводу особистості, формування умінь організації та здійснення психологічної підтримки в різних життєвих ситуаціях, а також розвиток професійних компетентностей щодо надання психологічної допомоги.    

Завдання освітнього компоненту:

  • Розкрити сутність психологічного супроводу, його види, принципи та основні підходи.
    • Ознайомити з особливостями психологічного супроводу особистості на різних етапах її розвитку.
    • Сформувати розуміння ролі психолога у процесі супроводу та підтримки клієнта.
    • Розвинути навички діагностики психологічних проблем та визначення потреб у супроводі.
    • Навчити методам і технологіям психологічного консультування, корекції та профілактики.
    • Сприяти формуванню професійно важливих якостей фахівця для ефективної взаємодії з різними категоріями клієнтів.

Попередні умови для вивчення освітнього компоненту: для успішного засвоєння навчальної дисципліни необхідно володіти знаннями, вміннями, компетентностями вступу до спеціальності, загальносвітовими цінностями розвитку. Бути адаптованим до вимог навчання. Дисципліни, вивчення яких обов’язково передує цій дисципліні: «Психологія», «Спеціальна психологія», «Анатомія та фізіологія з патологією», «Фізична культура (Фізичне виховання. Основи здорового способу життя. Психологія стресу і стресостійкості особистості)».

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми спеціальної та інклюзивної освіти у процесі корекційно-педагогічної, діагностико-консультативної, дослідницької та культурно-просвітницької діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування основних теорій і методів дефектології і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

загальних компетентностей: ЗК 3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК 4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

фахових компетентностей: СК 1. Усвідомлення сучасних концепцій і теорій функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, раннього втручання, розвитку і корекції, навчання і виховання, реабілітації і соціалізації осіб із особливими освітніми потребами. СК 3. Здатність застосовувати психолого-педагогічні, дефектологічні, медико-біологічні, лінгвістичні знання у сфері професійної діяльності. СК 4. Здатність планувати та організовувати освітньокорекційну роботу з урахуванням структури та особливостей порушення (інтелекту, мовлення, слуху, зору, опорно-рухових функцій тощо), актуального стану та потенційних можливостей осіб із особливими освітніми потребами. СК 5. Здатність реалізовувати ефективні корекційно-освітні технології в роботі з дітьми, підлітками, дорослими з особливими освітніми потребами, доцільно обирати методичне й інформаційно-комп’ютерне забезпечення.

Програмні результати навчання: ПРН 6. Планувати освітньо-корекційну роботу на основі результатів психологопедагогічної діагностики осіб із особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх вікових та індивідуально-типологічних відмінностей. ПРН 8. Організовувати і здійснювати психолого-педагогічне вивчення дітей із особливостями психофізичного розвитку, діагностико-консультативну діяльність. ПРН 10. Здійснювати спостереження за дітьми із психофізичними порушеннями (інтелекту, мовлення, зору, слуху, опорнорухових функцій тощо), реалізовувати корекційно-педагогічну роботу з урахуванням їхніх психофізичних, вікових особливостей, індивідуальних освітніх потреб, можливостей та здібностей.

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен

знати:

– сутність, принципи та основні підходи до психологічного супроводу;
– види та форми психологічного супроводу в різних сферах діяльності;
– закономірності психологічного розвитку особистості та фактори, що впливають на нього;
– особливості психологічного супроводу дітей, підлітків і дорослих;
– основні методи психодіагностики, консультування та психокорекції;
– етапи організації процесу психологічного супроводу;
– етичні принципи у процесі психологічного супроводу;
– причини виникнення кризових станів та способи психологічної допомоги;
– сучасні технології та методики психологічного супроводу;
– особливості взаємодії з різними категоріями клієнтів.

уміти:

– застосовувати теоретичні знання у практиці психологічного супроводу;
– проводити психодіагностику та визначати потреби клієнта у психологічній допомозі;
– планувати та реалізовувати програму психологічного супроводу;
– використовувати методи психологічного консультування та корекції;
– встановлювати довірливий контакт із клієнтом;
– аналізувати складні життєві ситуації та надавати психологічну підтримку;
– працювати з кризовими станами та стресовими ситуаціями;
– інтерпретувати результати психодіагностичних досліджень;
– розробляти рекомендації щодо подолання психологічних труднощів;
– організовувати профілактичну та просвітницьку діяльність;
– дотримуватись етичних норм професійної діяльності;
– здійснювати рефлексію власної професійної діяльності.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовий модуль І. Теоретичні основи психологічного супроводу
Тема 1. Поняття психологічного супроводу, його мета, завдання та принципи.
Тема 2. Основні підходи та моделі психологічного супроводу.
Тема 3. Етапи організації психологічного супроводу.
Тема 4. Роль психолога у системі психологічного супроводу.
Тема 5. Етичні засади здійснення психологічного супроводу.
Тема 6. Психодіагностика як складова психологічного супроводу.

Змістовий модуль ІІ. Практичні аспекти психологічного супроводу
Тема 7. Методи і технології психологічного консультування.
Тема 8. Психокорекційна та розвивальна робота у процесі супроводу.
Тема 9. Психологічний супровід у кризових та стресових ситуаціях.
Тема 10. Особливості супроводу дітей та підлітків.
Тема 11. Психологічний супровід дорослих та сім’ї.
Тема 12. Профілактика та просвітницька діяльність під час супроводу.

Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.

Форма підсумкового контролю: залік.