Дисципліна: Психологія праці

Психологія праці

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета освітнього компоненту: отримання здобувачами освіти теоретичних знань щодо соціально-психологічних і мотиваційних механізмів ефективної праці; активізації психічних функцій людини в процесі праці; психологічних особливостей профорієнтації, профвідбору, підготовки кадрів, психологічних особливостей різних видів праці; теоретична підготовка здобувачів освіти у галузі психології праці, яка слугуватиме основою для їх практичної роботи, пов’язаної з наданням кваліфікованої психологічної допомоги особистості у процесі її професійного самовизначення, вибору професії, професійному відборі/доборі, працевлаштуванні.

Завдання освітнього компоненту:

• ознайомити здобувачів освіти з історією розвитку психології праці;
• сформувати системне уявлення про об’єкт, предмет, цілі завдання та складові наукової дисципліни;
• поглибити знання здобувачів освіти про мотивацію, умови професійної діяльності,
• шляхи і заходи збереження працездатності, психологічні аспекти професіоналізму, відбір кадрів, адаптацію та безпеки праці, враховуючи умови воєнного часу;
• виробити у здобувачів освіти уміння відбору, оцінювання персоналу, прогнозування кадрових потреб.
• формування навичок і вмінь самостійно розробляти і обґрунтовувати заходи щодо режимів праці та відпочинку, раціоналізації трудових процесів, зниження монотонності праці.
• удосконалення й підвищення ефективності та безпеки праці.
• вивчення психологічних аспектів професійного самовизначення і професійної ідентичності особистості.
• психологічних проблем стимулювання трудової діяльності та мотивації праці, проблем успішності, працездатності та професійного потенціалу сучасного працівника, самореалізації особистості у різних видах професійної діяльності, а також психологічних проблем вивчення професій у сучасних соціокультурних умовах.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту: основоположними дисциплінами для вивчення дисципліни «Психологія праці», є зокрема наступні дисципліни: Вступ до спеціальності та основи професійної етики, Загальна психологія, Практикум із загальної психології, Психологія професійної діяльності, Соціальна та політична психологія, Психодіагностика тощо.

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачають застосування основних психологічних теорій та методів і характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.

загальних компетентностей:

- здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

- знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

- навички міжособистісної взаємодії.

- здатність працювати в команді.

фахових компетентностей:

- здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків.

- здатність самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати й узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел.

- здатність дотримуватися норм професійної етики.

- здатність до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання і саморозвитку.

Програмні результати навчання:

- розуміти закономірності та особливості розвитку й функціонування психічних явищ у контексті професійних завдань.

- знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога.

- демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності.

- вживати ефективних заходів щодо збереження здоров’я (власного й оточення) та за потреби визначати зміст запиту до супервізії.

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен
знати:

• психологічну характеристику праці як одного з основних видів діяльності людини;
• базові категорії, структуру психології праці, сутність і психологічні теорії мотивації, умови професійної діяльності, фактори, закономірності змін працездатності та шляхи, засоби і зміст заходів збереження працездатності;
• історію становлення та розвитку зарубіжної і вітчизняної психології праці;
• психологічні основи добору, відбору, оцінювання кадрів та психологічні питання трудової адаптації і стабілізації робочих кадрів.
• розумiти мотиви, що спонукають до трудової дiяльностi;
• сучасний стан психологiчних дослiджень в галузi психологiї працi.

вміти:

• володіти методиками відбору і оцінювання кадрів;
• застосовувати професіограми та психограми до вимог професійно важливих якостей працівника в системі «людина-людина-соціально-психологічне середовище»;
• використовувати психологічні засоби збереження працездатності працівників у професійній діяльності;
• здiйснювати розробки-рекомендацiї по удосконаленню i пiдвищенню ефективностi роботи працiвникiв як в iндивiдуальнiй, так i спiльнiй дiяльностi.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовний модуль 1. Загальна характеристика психології праці

Тема 1. Предмет, завдання та методи психології праці. Методи психології праці. Історія психології праці.

Тема 2. Психічні та психологічні особливості праці

Тема 3. Психологічна характеристика окремих видів трудової діяльності

Тема 4. Психологічна характеристика суб’єкта праці

Тема 5. Робоче місце та його структура. Поняття та психологія виробничого колективу

Змістовний модуль 2. Прикладні проблеми психології праці

Тема 6. Психологія професій

Тема 7. Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому колективі

Тема 8. Мотивація трудової діяльності у воєнний час

Тема 9. Пcиxoлoгiчні процеси та властивості особистості y тpyдoвiй діяльності

Тема 10. Bиpoбничa втома i зaxoди зaпoбiгaння пepeвтoмi працівників.

Тема 11. Психологічні особливості трудової адаптації

Тема 12. Психологічні проблеми формування і збереження професійних кадрів: профорієнтація та профконсультація

Тема 13. Основи професійного навчання та виховання, професійна підготовка і перепідготовка кадрів

Тема 14. Професійні деструкції та професійне вигоряння в умовах воєнного стану. Психологія безпеки праці у воєнний час

Види робіт: лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота здобувачів освіти, консультації, індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Форма підсумкового контролю: залік.