Дисципліна: Психологія сім’ї

Психологія сім’ї

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета освітнього компоненту полягає у формуванні у здобувачів освіти системного уявлення про сім’ю як саморозвивальну соціально-психологічну систему, закономірності її функціонування та розвитку, кризові етапи сімейних відносин, особливості шлюбно-сімейної взаємодії в українському соціокультурному контексті, а також у формуванні здатності застосовувати сучасні психокорекційні технології для діагностики, аналізу та гармонізації сімейних стосунків..

Завдання освітнього компоненту:

формування знань про культурно-історичну природу сім’ї та її функціонування як соціально-психологічної системи;
засвоєння особливостей життєвого циклу сім’ї та закономірностей його розвитку;
вивчення нормативних і ненормативних криз у сімейних відносинах;
аналіз причин і наслідків кризових явищ, зокрема зради та розлучення;
ознайомлення з особливостями розвитку шлюбно-сімейних відносин в Україні;
вивчення психологічних характеристик дитячо-батьківських стосунків;
оволодіння знаннями про сучасні технології психокорекційної роботи з сім’єю;
формування навичок застосування методів діагностики сімейних відносин (генограма, соціограма тощо);
розвиток умінь аналізувати та коригувати сімейні взаємини з урахуванням психологічних закономірностей;
формування здатності до професійної взаємодії з сім’єю у процесі психологічної допомоги.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту: визначається через перелік навчальних дисциплін, які формують необхідну базу знань і навичок: Загальна психологія, Вікова та педагогічна психологія, Практикум із загальної психології.

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачають застосування основних психологічних теорій та методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.

загальних компетентностей:

здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
здатність приймати обґрунтовані рішення.
здатність генерувати нові ідеї (креативність).
навички міжособистісної взаємодії.

фахових компетентностей:

здатність оперувати категоріально-понятійним апаратом психології
здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків.
здатність самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел
здатність використовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій
здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації
здатність організовувати та надавати психологічну допомогу (індивідуальну та групову)
здатність дотримуватися норм професійної етики
здатність до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.

Програмні результати навчання:

аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання
розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань
рефлексувати та критично оцінювати достовірність одержаних результатів психологічного дослідження, формулювати аргументовані висновки
пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання
формулювати думку логічно, доступно, дискутувати, обстоювати власну позицію, модифікувати висловлювання відповідно до культуральних особливостей співрозмовника
складати та реалізовувати план консультативного процесу з урахуванням специфіки запиту та індивідуальних особливостей клієнта, забезпечувати ефективність власних дій
складати та реалізовувати програму психопрофілактичних та просвітницьких дій, заходів психологічної допомоги у формі лекцій, бесід, круглих столів, ігор, тренінгів, тощо, відповідно до вимог замовника.
взаємодіяти, вступати у комунікацію, бути зрозумілим, толерантно ставитися до осіб, що мають інші культуральні чи гендерно-вікові відмінності.
демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності.

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен

знати:

культурно-історичні засади формування сім’ї як соціально-психологічної системи;
основні теорії та підходи до вивчення сім’ї;
стадії життєвого циклу сім’ї та закономірності її розвитку;
сутність нормативних і ненормативних криз у сімейних відносинах;
психологічні особливості кризових явищ у сім’ї (зрада, розлучення тощо);
особливості розвитку шлюбно-сімейних відносин в Україні;
основні характеристики дитячо-батьківських стосунків;
сутність, класифікацію та принципи психокорекційної роботи з сім’єю;
методи діагностики сімейних відносин (генограма, соціограма тощо);

вміти:

аналізувати сім’ю як цілісну соціально-психологічну систему;
визначати стадії розвитку сім’ї та оцінювати її функціонування;
виявляти причини та ознаки кризових ситуацій у сімейних відносинах;
оцінювати психологічні особливості взаємодії між членами сім’ї;
застосовувати методи діагностики сімейних відносин;
використовувати базові технології психокорекційної роботи з сім’єю;
розробляти рекомендації щодо гармонізації сімейних взаємин;
здійснювати професійну комунікацію з членами сім’ї у процесі надання психологічної допомоги.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовний модуль 1. Cім’я як саморозвиваюча система.

Тема 1. Культурно-історична природа сім’ї.

Тема 2. Стадії життєвого циклу сім’ї.

Змістовний модуль 2. Кризові етапи в розвитку сімейних стосунків.

Тема 3. Нормативні та ненормативні кризи в сім’ї.

Тема 4. Зрада та розлучення як кризові періоди в розвитку сімейних відносин

Змістовний модуль 3. Шлюбно-сімейні відносини в українській сім’ї.

Тема 5. Розвиток шлюбно-сімейних відносин в Україні.

Тема 6. Основні характеристики дитячо-батьківських стосунків.

Змістовний модуль 4. Технології психокорекційної роботи з сім'єю

Тема 7. Поняття, класифікація та загальна характеристика технологій психокорекційної роботи з сім'єю

Тема 8. Генограма та соціограма як найпоширеніші методи корекції сімейних стосунків.

Види робіт: лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота здобувачів освіти, консультації, індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Форма підсумкового контролю: залік.