Дисципліна: Клінічна реабілітаційна неврологія

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 год (4 кредити).

Мета дисципліни: викладання клінічної реабілітаційної неврології передбачає здобуття та поглиблення комплексу знань, вмінь, навичок та інших компетенцій, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних завдань з цієї дисципліни, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, що вирішує актуальне наукове завдання в неврології, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Завдання дисципліни:

1. Визначати нові наукові напрямки, теоретичні та практичні проблеми в неврології;
2. Оволодіти термінологією з досліджуваного наукового напряму; вивчити новітні методи дослідження та лікування в неврології;
3. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених неврологічних;
4. Аналізувати типову та атипову клінічну картину найбільш поширених неврологічних захворювань, виявляти їх ускладнення;
5. Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при найбільш поширених неврологічних захворюваннях та їх ускладненнях, оцінювати прогноз;
6. Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і формулювати діагноз найбільш поширених неврологічних захворювань;
7. Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, лікування) хворого при найбільш поширених неврологічних захворюваннях та їх ускладненнях;
8. Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах в неврології;
9. Проводити первинну і вторинну профілактику, реабілітацію при   найбільш поширених неврологічних захворюваннях.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:«Нейрологія», «Фізіологія».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі фізичної терапії, ерготерапії або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів реабілітаційної діяльності і характеризується комплексністю та невизначеністю умов

загальних компетентностей:

1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

4. Здатність працювати в команді.

5. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

спеціальних (фахових):

застосування:

• принципів доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при неврологічних захворюваннях;
• нових напрямків наукових досліджень з неврології;
• етики та методології наукового дослідження;
• сучасних підходів до міждисциплінарних наукових досліджень;
• особливостей методології педагогічного процесу в неврології.

Програмні результати навчання:

1. Застосовувати у професійній діяльності знання біологічних, медичних, педагогічних та психосоціальних аспектів фізичної терапії та ерготерапії.
2. Реалізувати індивідуальні програми фізичної терапії, ерготерапії.
3. Здійснювати заходи фізичної терапії для ліквідації або компенсації рухових порушень та активності.
4. Застосовувати сучасні науково-доказові дані у професійній діяльності.
5. Обирати оптимальні форми, методи і прийоми, які б забезпечили шанобливе ставлення до пацієнта/клієнта, його безпеку/захист, комфорт та приватність. Вербально і невербально спілкуватися з особами та групами співрозмовників, різними за віком, рівнем освіти, соціальною і професійною приналежністю, психологічними та когнітивними якостями тощо, в мультидисциплінарній команді.
6. Оцінювати себе критично, засвоювати нову фахову інформацію, поглиблювати знання за допомогою самоосвіти, оцінювати і представляти власний досвід, аналізувати й застосовувати досвід колег.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

• загальні закономірності росту і розвитку дітей і підлітків;
• особливості процесів дихання, травлення, обміну речовин, теплорегуляції, виділення, значення нервової системи в регуляції і узгодженості функцій організму дитини та взаємозв'язку організму з навколишнім середовищем;
• історію розвитку та сучасний стан наукових знань у неврології;
• етіологію, патогенез, класифікацію, клінічні прояви, сучасні стандарти діагностики, диференціальну діагностику, лікування, невідкладну допомогу, профілактику, прогноз при неврологічних захворюваннях та їх ускладненнях;
• актуальні наукові завдання та проблеми реабілітаційної неврології.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Основні теоретичні питання неврологічної дисципліни. Топічна діагностика захворювань нервової системи. Спеціальна неврологія

Тема 1. Анатомо-фізіологічні основи уражень нервової системи. Синдромологія уражень нервової системи.

Тема 2. Методи обстеження в неврології. Спадкові, дегенеративно-дистрофічні захворювання нервової системи.

Тема 3. Вроджені аномалії. ДЦП. Ураження периферичного відділу нервової системи.

Тема 4. Запальні, інфекційно-запальні, інфекційно-алергічні, паразитарні та пріонові захворювання нервової системи.

Тема 5. Повільні інфекції нервової системи. Судинні ураження нервової системи. Патологія вегетативної нервової системи та нейроендокринні розлади.

Змістовий модуль ІІ. Актуальні питання неврологічної науки

Тема 6. Історія розвитку та сучасний стан наукових знань в неврології. Новітні напрямки наукових досліджень в неврології.

Тема 7. Сучасні методи лабораторної діагностики в неврології. Сучасні методи інструментальної діагностики в неврології.

Тема 8. Доказова медицина в сучасній неврологічній науці. Коморбідність у неврології як проблема сучасної науки.

Тема 9. Загальні принципи побудови дизайну наукового дослідження в неврології.

Види робіт: лекційні, практичні заняття, самостійна робота, консультація, іспит.

Форма підсумкового контролю: іспит.