Дисципліна: Екологія інженерної галузі

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 90 (3).

Метою є формування у здобувачів освіти глибокого розуміння взаємозв'язків між інженерними рішеннями та екологічними викликами, шляхів зменшення негативного впливу промисловості та транспорту на навколишнє середовище, у тому числі за рахунок використання альтернативних джерел енергії, а також усвідомлення здобувачами освіти важливості ролі хімії у вирішенні складних екологічних проблем.

Завдання дисципліни:

– навчити здобувачів освіти розуміти ключові терміни та концепції в галузі екології інженерної галузі;

– навчити здобувачів освіти основам екологічних законів та принципам охорони довкілля;

– навчити здобувачів освіти аналізу соціально-економічних та політичних наслідків екологічних заходів;

– навчити здобувачів освіти використовувати міжнародний і вітчизняний досвід у вирішенні екологічних проблем;

– навчити здобувачів освіти навичкам оцінювання непередбачуваних екологічних наслідків та обґрунтуванню раціонального вибору шляхів їх вирішення.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: навчальна дисципліна має міждисциплінарний характер і базується на знаннях із інших освітніх компонентів технічного та економічного спрямування, здобутих упродовж навчання.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів таких компетентностей:

– здатність зберігати та примножувати морально-культурні, наукові цінності і сучасні досягнення суспільства на основі розуміння закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство, у розвитку технологій тощо;

– здатність працювати в команді;

– здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів), вести здоровий спосіб життя;

– здатність до адаптації та дії в новій непередбачуваній ситуації;

– розуміти принципи технологічних процесів виробництв, які чинять негативний вплив на довкілля; мати здатність пропонувати заходи щодо зменшення цього впливу;

– розуміти основні закономірності формування необхідного рівня екологічної безпеки й основні принципи управління безпекою; вміти визначати рівень екологічної небезпеки;

– забезпечувати екологічність виробничих процесів; визначати екологічні аспекти діяльності підприємств та оцінювати їх вплив на певні компоненти довкілля;

– генерувати креативні технологічні ідеї, перевіряти їх життєздатність, розроблювати й реалізовувати екологічно орієнтовані проєкти;

– планувати й організовувати виробничі процеси із урахуванням концепції зеленої (циркулярної) економіки.

Програмні результати навчання:

– розуміти ключові поняття у сфері екології інженерної галузі;

– виявляти основні принципи управління природоохоронними заходами та/або екологічними проєктами;

– розуміти основні екологічні закони, принципи і закономірності охорони довкілля і раціонального, стійкого природокористування;

– аналізувати соціальні, економічні та політичні наслідки впровадження екологічних заходів;

– брати участь у розробці проєктів і практичних рекомендацій щодо збереження й охорони довкілля;

– розв'язувати проблеми у сфері захисту навколишнього середовища з використанням загальноприйнятих та/або стандартних підходів та новітнього міжнародного і вітчизняного досвіду;

– демонструвати навички оцінювання непередбачуваних екологічних проблем і раціонального вибору шляхів їх вирішення.

– прогнозувати й оцінювати вплив технологічних процесів та виробництв на навколишнє природне середовище.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

– ключові поняття у сфері екології інженерної галузі;

– основні принципи управління природоохоронними заходами та/або екологічними проєктами;

– основні екологічні закони, принципи та закономірності охорони довкілля і раціонального природокористування;

– основні концепції, теоретичні та практичні проблеми в галузі природничих наук, що необхідні для аналізу й прийняття рішень у сфері екології, охорони довкілля та раціонального природокористування;

вміти:

– пояснювати соціальні, економічні та політичні наслідки впровадження певних екологічних заходів;

– брати участь у розробці проєктів і практичних рекомендацій щодо збереження та охорони довкілля;

– використовувати принципи управління, на яких базується система екологічної безпеки;

– розв'язувати проблеми у сфері захисту навколишнього середовища із застосуванням загальноприйнятих та/або стандартних підходів і новітнього міжнародного та вітчизняного досвіду;

– демонструвати навички оцінювання непередбачуваних екологічних проблем і раціонального вибору шляхів їх вирішення;

– уміти прогнозувати вплив технологічних процесів та виробництв на навколишнє середовище;

– аналізувати та запобігати причинам виникнення екологічної небезпеки.

Зміст дисципліни (тематика):

Тема 1. Екологічна безпека держави, загальні відомості.

Тема 2. Оцінка техногенного впливу на довкілля.

Тема 3. Вплив промислових об’єктів і міської інфраструктури на компоненти довкілля. Забезпечення нормативного стану довкілля.

Тема 4. Адміністративно-правовий режим надрокористування в Україні. Раціональне та стійке використання природних ресурсів.

Тема 5. Сучасні засоби технологічного та екологічного прогнозування в країнах світу і Україні. Математичне моделювання розвитку екосистем.

Види робіт: лекції, практичні заняття, самостійна робота, підготовка до заліку, залік.

Форма підсумкового контролю: залік.