Дисципліна: Інформаційна гігієна та критичне мислення

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 год (5).

Мета дисципліни - формування у студентів комплексної інформаційної компетентності, яка дозволяє засвоїти навички критичного мислення як інструменту для аналізу та оцінки інформації, опанувати методи інформаційної гігієни для захисту від маніпуляцій, дезінформації, фейків та пропаганди, сформувати свідоме ставлення до інформаційної безпеки на індивідуальному та суспільному рівнях.

Завдання дисципліни:

- надати знання про сучасні форми та механізми інформаційних маніпуляцій, пропаганди, дезінформації (фейків) та їхній вплив на суспільство;

- навчити методикам логічного та системного аналізу інформаційних повідомлень, виявлення прихованих намірів, упереджень та логічних помилок;

- надати практичні навички верифікації та фактчекінгу інформації, зокрема, використання цифрових інструментів (реверсивний пошук зображень, метадані, перевірка джерел);

- виробити навички безпечного та свідомого споживання контенту, управління власним інформаційним простором і захисту особистих даних;

- розкрити основи персональної інформаційної безпеки та відповідального поводження з інформацією у професійній діяльності та соціальних мережах.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

1. Теорія медіакомунікації.
2. Теорія інформації.
3. Основи журналістики та PR.
4. Ефірна журналістика.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

- спрямовані на формування у здобувачів здатності комплексно застосовувати знання, методики та навички для самостійної навігації у складному інформаційному середовищі та захисту від його негативних впливів.

загальних компетентностей:

ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК08. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня.

ЗК09. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

фахових компетентностей:

СК01. Здатність використовувати спеціалізовані концептуальні знання з теорії та історії журналістики, новітні технологічні досягнення для розв’язання задач дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері журналістики.

СК02. Здатність критично осмислювати проблеми у сфері журналістики та дотичні до них міждисциплінарні проблеми.

СК03. Здатність приймати ефективні рішення у сфері журналістики.

СК05. Здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки з питань журналістики, а також знання та пояснення, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.

СК06. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі журналістики у широких та/або мультидисциплінарних контекстах, за умов неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності.

Програмні результати навчання:

РН01. Приймати ефективні рішення з проблем журналістики, у тому числі в умовах багатокритеріальності, неповних чи суперечливих інформації та вимог.

РН02. Аналізувати та оцінювати потенційний вплив розвитку технологій на сучасний стан та розвиток журналістики.

РН 3. Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження.

РН04. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово для обговорення професійної діяльності, результатів досліджень та інновацій, пошуку та аналізу відповідної інформації.

РН06. Оцінювати достовірність інформації та надійність джерел, ефективно опрацьовувати та використовувати інформацію для проведення наукових досліджень та практичної діяльності.

РН07. Дискутувати зі складних комунікаційних проблем, пропонувати й обґрунтовувати варіанти їх розв’язання.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- типологію та механізми інформаційних маніпуляцій, пропаганди та фейків (deepfakes, ботоферми);

- психологічні та логічні прийоми, що використовуються для впливу на масову свідомість (емоційні тригери, логічні хиби, упередження);

- методологію та етапи фактчекінгу та верифікації інформації;

- види джерел та критерії їхньої достовірності (первинні, вторинні, третинні);

- основи індивідуальної та корпоративної інформаційної гігієни (захист даних, налаштування приватності);

- вплив дезінформації на соціальні, політичні та економічні процеси.

вміти:

- розпізнавати та аналізувати маніпулятивні техніки у медіатекстах, соціальних мережах та візуальному контенті;

- формулювати та відстоювати власну обґрунтовану позицію, спираючись на факти, а не емоції чи авторитети;

- використовувати цифрові інструменти та ресурси для технічної верифікації (перевірка зображень, геолокації, метаданих);

- оперативно перевіряти інформацію на достовірність, посилаючись на надійні джерела;

- свідомо фільтрувати інформаційні потоки та мінімізувати вплив інформаційного шуму на своє життя;

- забезпечувати базовий рівень інформаційної безпеки у повсякденній діяльності.

Зміст дисципліни:

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи критичного аналізу

Тема 1. Інформаційне середовище та феномен «пост-правди».

Тема 2. Критичне мислення як інструмент інформаційної гігієни.

Тема 3. Психологія та механізми інформаційних маніпуляцій.

Тема 4. Типологія та анатомія дезінформації (фейків).

Тема 5. Джерела інформації та критерії достовірності.

Змістовий модуль 2. Практика фактчекінгу та інформаційна безпека

Тема 5. Методологія та інструменти фактчекінгу.

Теми 6-7. Верифікація візуального та аудіовізуального контенту.

Тема 8. Інформаційна гігієна в соціальних мережах та месенджерах.

Тема 9. Персональна інформаційна безпека та захист даних.

Тема 10. Етика роботи з інформацією та громадянська відповідальність.

Види робіт: лекції, семінарські та практичні заняття, робота у мікрогрупах, індивідуальні завдання.

Форма підсумкового контролю: залік.