Дисципліна: Література постмодернізму

Кількість годин (кредитів ЕКТС): 90 (3)

Навчальна дисципліна призначена для студентів спеціальності «Українська мова та література» і створена відповідно до основних вимог та норм освітньо-професійної програми підготовки магістрів із вищезазначеної спеціальності. Дана навчальна дисципліна тісно пов’язана із професійною підготовкою в Україні філологів-україністів широкого профіля: вчителів, викладачів із предмету «Українська література», літературознавців, істориків і критиків української літератури, ведучих радіо- та телепрограм.

Мета навчальної дисципліни: надати студентам вичерпну інформацію про особливості сучасного літературного процесу в Україні.

Вивчення основних постатей сучасної української літератури та аналіз знакових текстів сучасного літературного процесу сформує комплексне уявлення студентів-філологів про розвиток української літератури на сучасному етапі. Дана дисципліна дозволяє навчити студентів науковому та естетичному підходам до художнього твору, усвідомити його появу та функціонування у взаємозв’язку із суспільно-історичними умовами сучасності. Вивчення сучасних літературних явищ (постатей, текстів, жанрів, шкіл, угрупувань тощо), їх взаємодії та розвитку є предметом вивчення даного курсу. Курс передбачає формування у студентів комплексного уявлення про специфіку сучасного літературного процесу, забезпечення засвоєння сучасних естетичних літературних категорій, методик текстових інтерпретацій.

Завдання навчальної дисципліни:

- докладно розглянути особливості соціально-історичного контексту, в якому виникли і функціонують художні та критичні твори сучасної літератури;

- розкрити особливості стильової та жанрової палітри сучасної української літератури;

- сформувати уявлення про специфіку функціонування в контексті сучасного літературного процесу різних шкіл та угрупувань;

- через аналіз різноманітних текстових масивів сучасної української літератури забезпечити розуміння таких понять, як «масова література», «елітарна література», «фемінна література», «маскулінна література»;

- детально розглянути основні тенденції розвитку сучасної прози, поезії, драматургії, критики та есеїстики;

- забезпечити знання про розвиток сучасної діаспорної літератури.

Зміст дисципліни (тематика):

Культурно-історичний контекст сучасного літературного процесу (соціально-історичні фактори функціонування української літератури кінця ХХ століття, поняття про культурне помежів`я в українській літературній традиції, типологічні ознаки порубіжних епох, «метушлива хаотичність» нинішнього літературного процесу, стильова палітра сучасної української літератури, постмодернізм як художня методологія та практика сучасної літератури). Постмодерні орієнтири прози В. Медведя, Є. Пашковського та Ю. Андруховича (постмодерне переосмислення понять „нація”, „село”, „буденне” у збірці оповідань В. Медведя „Льох”, руйнування традиційного наративу у романі В. Медведя „Кров по соломі”, елементи постмодернізму у творах Є. Пашковського („Щоденний жезл”, „Осінь для ангела”, „Безодня”, ігрове начало у творах Ю. Андруховича „Рекреації”, „Московіада”, „Перверзії”). Постать Оксани Забужко в контексті сучасної української літератури (особливості ліричного героя в поезіях Оксани Забужко, збірка повістей та оповідань „Сестро, сестро”: тематика, образи, оригінальність художнього світу, поліфонізм роману „Польові дослідження з українського сексу”: особисте та суспільне, жіноче і чоловіче, постмодерне і традиційне, дослідницькі студії та есеїстика Оксани Забужко). Фемінний дискурс у сучасній українській літературі (жіноча проза і проблеми гендеру: теоретичні питання, проза Євгенії Кононенко (романи „Імітації”, „Зрада”), особливості жіночного письма у творах Марії Матіос („Нація”, „Фуршет”), творчість Ірен Роздобудько, фемінний дискурс у межах новелістичного жанру: творчість Катерини Мотрич, Любові Пономаренко). Традиції та новаторство жанру новели в сучасній українській літературі (особливості функціонування жанру новели в нових соціокультурних умовах. Прояв нових можливостей жанру новели у творах Олега Лишеги, Олеся Уляненка, Володимира Даниленка, Василя Габора, ідейно-тематичне спрямування новел Олександра Жовни, Олександра Ірванця, Ярослава Лижника, В’ячеслава Медведя, Миколи Рябчука, лірико-філософське начало в новелах Алли Тютюнник та Людмили Тарнашинської). Проза Валерія Шевчука (індивідуальний стиль Валерія Шевчука та осібне місце прози митця в контексті сучасної української літератури, жанрологічний дискурс у прозі Валерія Шевчука, ідейно-тематичні, образні та інтертекстуальні параметри прози письменника). Особливості сучасної української поезії (поліваріативність сучасної поезії: поезія як елітарне лабораторне мистецтво, поезія як реклама, поезія як шоу, поезія представників старої генерації поетів (творчість Івана Драча, Дмитра Павличка, Бориса Олійника, Ліни Костенко), поезія Київської школи, Нью-Йоркська група: історія та сьогодення, творчість представників „Бу-Ба-Бу”, верлібр як провідна форма сучасної поезії). Сучасні критика та літературознавство. Сучасна українська література в діаспорі (загальна характеристика репрезентативної палітри сучасних періодичних видань („Літературна Україна”, „Слово і час”, „Вітчизна”, „Київ”, „Березіль”, „Кур’єр Кривбасу”, „Сучасність”, „Світовид”), особливості сучасного „критичного стилю”, літературознавчі дослідження сучасної літератури (праці В. Дончика, М. Жулинського, М. Слабошпицького, С. Павличко, Т. Гундорової, В. Агеєвої, Н. Зборовської, А. Макарова, Л. Тарнашинської, О. Забужко), психоаналіз, феноменологія, герменевтика, структуралізм і семіотика, рецептивна естетика, теорія і практика інтертекстуального аналізу – найпродуктивніші сучасні методи дослідження художнього твору, зв’язок літератури діаспори із сучасним літературним процесом в Україні, твори Віри Вовк, Емми Андієвської, Юрія Тарнавського).