Дисципліна: Медико-біологічний контроль у фізичній терапії (МФК)

Анотація дисципліни

Медико-біологічний контроль у фізичній терапії (МФК)

(назва дисципліни)

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета: сприяти формуванню у майбутніх спеціалістів з фізичного виховання чіткого розуміння і усвідомлення науково обгрунтованого підходу до процесу фізичного виховання різних груп населення на основі глибоких знань вікових, статевих, індивідуальних особливостей і закономірностей функціонування різних систем організму для підвищення адаптаційних можливостей та збереження здоров’я.

Завдання дисципліни:

ознайомити з особливостями медико-біологічного контролю в адаптивному фізичному вихованні та фізичній реабілітації;

- ознайомити з основними діагностичними моделями, прийнятими у валеології,

- навчити користуватися основними методиками діагностики стану окремих складових здоров'я та інтегральної оцінки здоров'я,

- надати відомості про моніторинг здоров'я на різних рівнях

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: для успішного засвоєння курсу здобувачі освіти повинні мати базові знання з таких дисциплін:

«Анатомія людини» (будова всіх систем і органів людини); «Біохімія» (енергетичний обмін, білки, жири і вуглеводи, вітаміни, гомони); «Медико-біологічні основи спорту» (контроль роботи всіх систем і органів); «Теорія та методика фізичного виховання» (формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей); «Теорія та методика спортивного тренування» (тренованість, адаптація, працездатність, навантаження у спортивному тренуванні).

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:

-            загальні компетентності:

ЗК 1. Комунікаційні навички. Здатність спілкуватися державною мовою, взаємодіяти з іншими людьми, правильно інтерпретуючи одержану інформацію.

ЗК 2. Дослідницька здатність. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 3. Креативність. Здатність виявляти творчий підхід до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 4. Планування та управління часом. Вміння самостійно, виявляти, ставити та вирішувати проблеми, керуючись часовими обмеженнями.

ЗК 5. Вирішення проблем. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК 6. Робота в команді. Здатність працювати в команді й брати на себе відповідальність за окремі завдання.

ЗК 7. Передавання інформації. Здатність представити складну інформацію в стислій усній або письмовій формі.

ЗК 8. Управлінська здатність. Здатність розробляти та управляти проектами.

-            спеціальні (фахові) компетентності:

СК 1. Здатність до застосування знань провідних гуманістичних теорій, концепцій, вчень щодо виховання і навчання осіб з обмеженими психофізичними можливостями; здатність відстоювати власні корекційно-педагогічні, навчально-реабілітаційні переконання, дотримуватись їх у житті та професійній діяльності.

СК 2. Здатність до застосування психолого-педагогічних, корекційно-методичних та фахових знань; вміння відбирати і систематизувати діагностичний, корекційно-педагогічний матеріал з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей тих, хто навчається; здатність застосовувати відповідні методи, прийоми, форми, засоби реабілітації і корекційного навчання та виховання; формування системи дидактико-методичних знань і умінь; здатність удосконалювати власну професійну діяльність. Здатність здійснювати освітньо-корекційний процес у процесі з урахуванням психофізичних, вікових особливостей та індивідуальних освітніх потреб осіб з порушеннями розвитку (мовлення, слуху, зору, інтелекту, опорно-рухового апарату тощо) в спеціальних та інклюзивних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах; реабілітаційних установах тощо.

СК 3. Здатність до застосування знань основних принципів, правил, прийомів і форм педагогічної комунікації; вміння використовувати різноманітні інформаційні джерела та способи отримання інформації у професійних цілях, продумано й виважено будувати процес корекційно-педагогічного спілкування; здатність налагоджувати продуктивну професійно-корекційну і навчально-реабілітаційну взаємодії, суб’єкт-суб’єктну комунікацію.

СК 4. Здатність до застосування знань основних видів і технологічних підходів до планування професійно-корекційної діяльності відповідно до порушень психофізичного розвитку та з у рахуванням індивідуальних та вікових особливостей особи; вміння здійснювати поточне планування, визначати умови його практичної реалізації, вміння планувати, організовувати і результативно здійснювати корекційно-педагогічний процес у загальноосвітніх та спеціальних закладах освіти з інклюзивним та інтегрованим навчанням з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного та шкільного віку.

СК 5. Здатність до застосування професійних медико-біологічних знань і практичних умінь і навичок, які є теоретичними основами побудови змісту корекційного, навчально-реабілітаційного процесу. Здатність оцінити структуру дефекту при психофізичних порушеннях (мовлення, інтелекту, функцій опорно-рухових та сенсорних систем); потенційні можливості розвитку різних сторін особистості кожної з категорії дітей з такими вадами; здатність оцінити клініко-фізіологічні особливості і закономірності фізичного і психічного розвитку дітей з мовленнєвими, сенсорним, інтелектуальними порушеннями.Складниками медико-біологічної компетентності є анатомо-фізіологічна, генетична, неврологічна, клінічна, психопатологічна тощо (складники компетентності заповнюються відповідно до нозології).

СК 6. Здатність здійснювати педагогічну та викладацьку діяльність у галузі адаптивної фізичної культури та спорту в освітньому просторі ЗСО.

СК 7. Здатність оцінювати фізичні здібності та функціональний стан осіб, які займаються адаптивною фізичною культурою і адаптивним спортом, застосовувати ефективні методи наукового дослідження в самостійній науково-дослідній діяльності в області теорії та методики адаптивного фізичного виховання, оздоровчої та адаптивної фізичної культури.

СК 8. Здатність розробляти, коригувати корекційні програми з адаптивної фізичної культури для осіб з обмеженими можливостями здоров'я всіх нозологічних форм, гендерних і вікових груп.

СК 9. Здатність визначати психологічні, фізіологічні та біохімічні особливості рухової активності та характер її впливу на організм людини з урахуванням статі і віку.

СК 10. Здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності, усвідомлювати соціальну значущість професії, володіти високою мотивацією до виконання професійної діяльності та підвищення свого культурного та професійного рівня.

СК 11. Здатність використовувати сучасні засоби комплексного оздоровлення людини, розробляти, планувати, використовувати та аналізувати фізкультурно-оздоровчі заходи з особами всіх нозологічних форм, гендерних і вікових груп.

СК 12. Здатність використовувати накопичені в галузі фізичної культури і спорту духовні цінності, отримані знання для виховання патріотизму молоді, профілактики девіантної поведінки, формування здорового способу життя, потреби в регулярних заняттях адаптивною фізичною культурою і спортом.

-            програмні компетентності:

ПРН 1. Знання сучасних теоретичних основ предметної спеціалізації, здатність застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності.

ПРН 2. Знання фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін.

ПРН 3. Знання підходів до забезпечення якісного виконання завдань професійної діяльності на основі інструкцій, методичних рекомендацій, встановлених норм, нормативів, технічних умов тощо.

ПРН 4. Знання вікових та індивідуальних особливостей організму людини і змін, що відбуваються в ньому в процесі занять фізичною культурою, спортом.

ПРН 5. Знання основних анатомічних, фізіологічних, біомеханічних характеристик органів і систем організму людини.

ПРН 6. Знання сучасних методик формування, збереження і зміцнення здоров’я осіб різних вікових груп.

ПРН 7. Знання методів діагностики і моніторингу стану здоров’я осіб із відхиленнями у стані здоров’я.

ПРН 8. Знання механізму формування рухових навичок.

ПРН 9. Знання механізмів впливу рухової активності на здоров'я і тривалість життя людини.

ПРН 12. Знання основ фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я.

ПНР 13. Вільне володіння українською мовою як засобом ділового спілкування.

В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен

знати:

• – термінологію, основні поняття і визначення курсу
• теоретичні основи діагностики здоров’я;
• – валеологічні підходи до проблеми діагностики та моніторингу здоров’я;
• – засоби спостереження за проведенням оздоровчої роботи
• – діагностичні методики, придатні для застосування в дитячих колективах;
• – методи оцінки резервів людського організму;
• – методи психодіагностичного дослідження,
• – особливості діагностики емоційно-вольової, мотиваційно-потребової,
• пізнавальної та особистісної сфер людини;
• – принципи, засоби та форми звітності, що застосовуються при проведенні
• моніторингу здоров’я..

вміти:

– здійснювати медико-біологічний контроль стану організму;

– кількісно та якісно характеризувати функціонування окремих органів та систем людини,

– давати інтегральну оцінку стану здоров’я,

– науково обґрунтувати режиму праці і відпочинку, інтенсивності фізичних та розумових навантажень, проведення оздоровчо-корекційних процедур;

– здійснювати експрес-оцінку рівня здоров’я, приймати участь у роботі щодо огляду школярів;

– використовувати психодіагностичні методики,

– складати програми діагностики та моніторингу психічного здоров’я для людей різного віку;

– творчо підходити до використання анкет для тестування психічного здоров’я дітей і підлітків,

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовний модуль 1. Основи правового регулювання ринку цінних паперів.

Тема 1.     Медичні обстеження. Види медичних обстежень. Групи стану здоров'я.

Тема 2.     Засоби відновлення працездатності спортсменів

Тема 3.     Зміна стану здоров'я під впливом фізичних навантажень

Тема 4.     Фармакокінетика.

Тема 5.     Фармакодинаміка.

Тема 6.     Види фармакотерапії і вибір лікарського препарату.

Тема 7.     Використання лікарських засобів для прискорення відновлення спортсменів, лікування і профілактики станів перенапруги різних систем організму.

Тема 8.     Міжнародна конвенція про боротьбу з допінгом у спорті:

Тема 9.     Допінги.

Тема 10.                        Субстанції і методи, які завжди заборонені (як в змагальний, так і в позазмагальний період)

Недопінгові фармакологічні засоби.

Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.

Форма підсумкового контролю: залік