Дисципліна: Політична історія світу

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).

Мета дисципліни: створення у студентів цілісного уявлення про основні етапи еволюції політичного розвитку світу, тенденції та проблеми сучасної політичної історії, основні форми держави, які існували протягом історії людства, політичні режими; про такі явища в політичній історії людства як колоніалізм, парламентаризм тощо; оволодіння компетентностями, що сприятимуть вдосконаленню інтелектуального та загальнокультурного рівня, загальної та політичної культури; застосуванню набутих знань у повсякденній і професійній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки та аналізу суспільних явищ і подій, самостійного осмислення закономірностей політичного життя сучасного світу.

Завдання дисципліни:

• формування знань про політичну історію світу, її етапи та проблематику;

• оволодіння навичками використання категоріально-понятійного та аналітично-дослідницького апарату сучасної політичної науки на практиці;

• формування активної громадянської позиції, що ґрунтується на демократичних переконаннях, гуманістичних та етичних цінностях;

• використовувати отримані знання на практиці та робити незалежні висновки з отриманих теоретичних знань з курсу;

• формування навичок осмислення політичного життя та власного життєвого досвіду; соціальної активності, комунікації; самостійного опрацювання інформації, наукової літератури, навичок наукової роботи; критичного та аналітичного мислення

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: «Вступ до спеціальності», «Політична історія України».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у політичній сфері, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, із застосовуванням теорій та методів політичної науки.

загальних компетентностей:

1. Знання предметної області та розуміння професійної діяльності.
2. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
3. Здатність бути критичним і самокритичним.
4. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
5. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
6. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
7. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

фахових компетентностей:

1. Здатність застосовувати політологічне мислення для розв’язання теоретичних та практичних проблем у політичній сфері на основі опанування класичної та сучасної політичної думки.
2. Здатність описувати, пояснювати й оцінювати політичні процеси та явища у різних історичних, соціальних, культурних та ідеологічних контекстах.
3. Здатність застосовувати інструментарій нормативної та емпіричної політичної теорії, політичної методології, порівняльної та прикладної політології, міжнародних та глобальних студій у фаховій діяльності.
4. Здатність аналізувати взаємодію політичних акторів та інститутів, владу та урядування, політичні системи та режими, політичну поведінку у різних контекстах їх функціонування.
5. Здатність аналізувати публічну політику на місцевому, національному, європейському та глобальному рівні.
6. Здатність застосовувати теорії та методи прикладної політології, політичних комунікацій, спеціальних політологічних дисциплін у професійній діяльності.
7. Здатність конструювати дизайн, розробляти програму та виконувати політологічні дослідження з використанням сучасних методів, технологій та інструментарію політичного аналізу.
8. Здатність презентувати результати теоретичних і прикладних досліджень для фахівців та нефахівців.

Програмні результати навчання:

1. Розуміти предметну область, етичні та правові засади професійної діяльності.
2. Вільно спілкуватися державною та однією з іноземних мов усно і письмово у професійній діяльності.
3. Вміти критично мислити у сфері професійної діяльності.
4. Мати навички професійної комунікації.
5. Вміти використовувати інформаційні та комунікаційні технології у професійній діяльності.
6. Знати свої права та обов’язки як члена демократичного суспільства та використовувати їх у професійній діяльності.
7. Розуміти історію, закономірності та етапи розвитку предметної сфери політології, знати її цінності та досягнення.
8. Вміти використовувати базовий категорійно-понятійний та аналітично-дослідницький апарат сучасної політичної науки.
9. Вміти застосовувати політологічне мислення для розв’язання теоретичних та практичних проблем у політичній сфері на основі опанування класичної та сучасної політичної думки.
10. Вміти описувати, пояснювати й оцінювати політичні процеси та явища у різних історичних, соціальних, культурних та ідеологічних контекстах.
11. Застосовувати інструментарій нормативної та емпіричної політичної теорії, політичної методології, порівняльної та прикладної політології, міжнародних та глобальних студій у фаховій діяльності.
12. Вміти аналізувати взаємодію політичних акторів та інститутів, владу та урядування, політичні системи та режими, політичну поведінку у різних контекстах їх функціонування.
13. Застосовувати теорії та методи прикладної політології, політичних комунікацій, спеціальних політологічних дисциплін у професійній діяльності.
14. Конструювати дизайн, розробляти програму та виконувати політологічні дослідження з використанням сучасних методів, технологій та інструментарію політичного аналізу.
15. Презентувати результати теоретичних і прикладних досліджень фахівцям і широкій аудиторії, засобам масової інформації, експертам з інших галузей знань.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- основні поняття політичної історії;

- ґенезу протодержавних та ранньодержавних утворень;

- основні форми держав (династичні та конфесійні держави, імперії, монархії);

- етапи становлення парламентаризму та демократії;

- особливості політичного розвитку країн світу;

- основні тенденції інтеграційних і відцентрових світових процесів;

- зміст політичних процесів у світі від початків його історії до сьогодення;

- особливості політико-правових систем, державного та адміністративно-територіального устрою, політичних режимів в їх історичній перспективі;

- сутність основних понять, категорій, термінів, концепцій політичної історії;

- визначальні політичні тенденції на сучасному етапі.

вміти:

- використовувати категоріально-понятійний апарат сучасної політичної науки для дослідження та аналізу політичної історії світу;

- аналізувати політичні процеси, події та явища політичної історії;

- орієнтуватись в історичних джерелах і новітній науковій літературі;

- оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;

- синтезувати набуті знання у відповідне світосприйняття та високу політичну культуру;

- творчо застосовувати набуті знання з політичної історії у повсякденній діяльності, для орієнтації у суспільно-політичному житті, оцінювання суспільних явищ і подій;

- самостійно осмислювати закономірності історичного розвитку;

- обґрунтовувати та відстоювати власну позицію, спираючись на здобуті теоретичні знання.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Політична історія світу від найдавніших часів до початку ХХ ст.

Тема 1. Політична історія у просторі соціально-гуманітарних наук

Тема 2. Історичний досвід ранніх цивілізацій та становлення політичних систем Середньовіччя.

Тема 3. Перші революції та формування буржуазних політичних систем.

Тема 4. Соціально-політичний розвиток держав та суспільні рухи наприкінці XVIII – XIX ст.

Тема 5. Країни світу на початку ХХ ст.

Тема 6. Політичні відносини в світі між світовими війнами.

Змістовий модуль 2. Політична історія світу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Тема 7. Післявоєнний устрій світу: протиборство двох світових систем

Тема 8. Світ наприкінці XX – на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота, підготовка доповідей, презентацій, оглядів літератури тощо.

Форма підсумкового контролю: екзамен.