Дисципліна: Управління стресом. Практичні інструменти самодопомоги

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета дисципліни:

розширити наукові уявлення та поглибити теоретичні знання про закономірності функціонування психіки і життєдіяльності індивіда в умовах стресу, причини виникнення та механізми його розвитку, а також основні методи діагностики стресостійкості особистості, психопрофілактики стресу та корекції стресостійкості особистості; сформувати у студентів критичне мислення, стресостійкість та здатність до професійної мобільності.

Завдання дисципліни:

Основними завданнями вивчення дисципліни є вивчення студентами сучасних концепцій біологічного і психологічного стресу, його впливу на психічне і соматичне здоров’я, закономірностей його розвитку, чинників, які сприяють його модифікації в еустрес або дистрес, особливостей професійних стресів, методів саморегуляції і психотерапії стресових станів; вивчення проявів психотравматичного психологічного процесу; визначення механізмів впливу стресу на поведінкові та емоційні прояви; розробка методологічних основ формування реабілітаційних програм; оволодіння технічними прийомами комплексної діагностики особистості, формування навичок професійного психологічного діагностування і корекції стресостійкості особистості; усвідомлення професійної ідентичності та становлення професійної компетентності студентів, формування відповідального ставлення до професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

загальна психологія, психофізіологія, історія психології, вікова психологія.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

здатність розв’язувати задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачають застосування основних психологічних теорій та методів та характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

загальних компетентностей:

• здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК 1);

• здатність проводити критичний аналіз, оцінку й синтез нових та складних ідей та соціально-психологічних явищ (ЗК 2).

фахових компетентностей:

1. знання предмету та методології психологічної допомоги особі у стресовій ситуації;

2. самостійний критичний аналіз та узагальнення інформації про основні психічні реакції людини на стресові ситуації;

3. здатність самостійно планувати, здійснювати наукове дослідження, систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації;

4. здатність організовувати та надавати психологічну допомогу (індивідуальну та групову) в стресових ситуаціях;

5. здатність набувати практичні уміння та навички першої психологічної допомоги;

6. здатність володіти сучасними підходами до практики психологічної профілактики та корекції гострих і посттравматичних стресових розладів;

7. здатність усвідомлювати межі своєї компетентності;

8. уміння адаптуватися до складних життєвих ситуацій та здатність до професійної мобільності;

9. здатність до особистісного та професійного саморозвитку.

Програмні результати навчання:

 виокремлювати, систематизувати, розв’язувати, критично осмислювати та прогнозувати значущі психологічні проблеми, формулювати і перевіряти гіпотези, визначати чинники та тенденції функціонування й розвитку особистості, груп і організацій на різних рівнях психологічного дослідження) (ПРН 3);

 застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, статистичні методи аналізу даних, спеціалізовані бази даних та інформаційні системи, розробляти інноваційні дослідницькі методики у сфері психології, перевіряти їх ефективність (ПРН 5);

 розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні проєкти у сфері психології, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові та прикладні проблеми психології з урахуванням соціальних, економічних, етичних і правових аспектів (ПРН 7);

 виявляти проблеми й суперечності, аналізувати психологічні явища й процеси соціальної дійсності (ПРН 14);

 екстраполювати психологічні знання на широке коло процесів дослідницько- інноваційної діяльності (ПРН 18).

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

Знати:

- предмет, завдання та область застосування психології стресостійкості особистості;

- співвідношення понять «стресостійкість», «психічна напруженість», «стресова ситуація», «екстремальна ситуація», «психічна травма», «емоційний стрес», «професійний стрес», «емоційне вигорання» та ін.);

- ознаки гострих та посттравматичних стресових розладів;

- первинні психогенні реакції особи в стресових ситуаціях;

- методи дослідження психічних станів осіб в стресових ситуаціях;

- сучасні погляди на корекцію в стресових розладів постраждалих у надзвичайних ситуаціях;

- закономірності надійності професійної діяльності особи в надзвичайних ситуаціях.

Вміти:

- аналізувати сучасні теоретичні підходи у вирішенні питання організації психологічної допомоги постраждалим в стресових і надзвичайних ситуаціях;

- здійснювати реферування наукових джерел, обґрунтовувати власну позицію, робити самостійні висновки;

- діагностувати психогенні реакції людини на травматичні події та надавати першу психологічну допомогу;

- володіти техніками психологічної допомоги (самодопомоги) в стресових і надзвичайних ситуаціях;

- пропонувати власні способи вирішення задач організації психологічної допомоги постраждалим в стресових і надзвичайних ситуаціях в процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання;

- здійснювати психологічну профілактику та корекцію посттравматичного стресового розладу особистості;

- організовувати психологічний супровід сімей військовослужбовців;

- складати та реалізовувати програму просвітницьких заходів з метою збереження психічного здоров’я у формі лекцій, бесід, круглих столів, тренінгів відповідно до запиту.

Змістовий модуль 1.

Теоретичні та методологічні основи вивчення психології стресостійкості особистості

Тема 1. Поняття стресу та стресостійкості

Стрес: історія вивчення і сучасні уявлення.

Крива розвитку стресової ситуації.

Поняття про стресостійкість.

Поняття психологічного стресу.

Психічні стресори.

Чинники, що впливають на розвиток психологічного стресу.

Види (рівні) реакцій людини на стрес.

Вплив індивідуальних і особистих особливостей людини на виникнення і розвиток стресу.

Тема 2. Стресові стани та їх механізми

Фізіологічний та психологічний стреси.

Психічна травма і травматичні події.

Три рівні впливу хронічного стресу на особистість: рівень реакцій, соціального функціонування, глибинних особистісних змін.

Позитивний вплив стресу на людину.

Негативний вплив стресу.

Вплив стресу на організм людини.

Психічна травма.

Травматичний досвід.

Динаміка переживання травматичної ситуації.

Посттравматичний стресовий розлад.

Суїцидальна поведінка.

Реакції горя.

Психосоматичні реакції на стрес.

Тема 3. Стрес та екстремальні ситуації

Поняття «екстремальні умови».

Перша психологічна допомога

Психосоматичні реакції на стрес

Тема 4. Вплив стресу на дітей та підлітків

Реагування дітей на травматичні ситуації

Стрес та батьки

Дитячі страхи

Вправи від стресу

Особливості підліткового стресу

Підліткова депресія

Змістовий модуль 2.

Управління стресом та методи самодопомоги

Тема 5. Самодопомога у військовий час

Метод Віво

Способи зменшити стрес і тривогу у воєнний час

Вправи для зняття напруги м’язів

Тема 6. Методи оптимізації рівня стресу.

Класифікації методів нейтралізації стресів.

Основні способи саморегуляції.

Нейтралізація стресів за допомогою методів психотерапії.

Усунення причин стресу шляхом вдосконалення поведінкових навичок.

Види робіт:

практичні роботи, самостійні роботи, контрольна робота.

Форма підсумкового контролю: залік.