Дисципліна: ПСИХОЕДУКАЦІЯ ТА ОСНОВИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

ПСИХОЕДУКАЦІЯ ТА ОСНОВИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Обсяг дисципліни, год (кредитів ЄКТС): 150 год (5 ECTS), 120 год (4 ECTS), 90 (3 ECTS)

Навчальна дисципліна «Психоедукація та основи саморегуляції» спрямована на розвиток психологічної стійкості, усвідомленого контролю над емоційними станами та поведінковими реакціями, а також на формування компетентностей для навчання, роботи і соціальної взаємодії. Вона забезпечує розвиток психологічної стійкості, емоційного інтелекту, навичок активного слухання, письмової та усної комунікації, а також умінь конструктивного розв’язання стресових та конфліктних ситуацій. Дисципліна включає теоретичні основи психоедукації та саморегуляції, практичні тренінгові вправи, рольові ігри та психоедукаційні техніки для підвищення особистісної та професійної ефективності.

Мета дисципліни:

розкрити психологічні особливості психічної саморегуляції як чинника успішної діяльності, окреслити способи психологічної допомоги особистості на основі об’єктивних і суб’єктивних чинників, розвивати фахові компетентності психологів.

Завдання дисципліни:

-        вивчення основних понять, положень та ключових теорій психологічної допомоги;

-        формування у здобувачів освіти навичок самоспостереження та саморефлексії;

-        розвиток умінь керувати емоційними станами, стресом та тривожними реакціями;

-        формування навичок усвідомленого прийняття рішень і поведінкової саморегуляції;

-        розвиток емоційного інтелекту та навичок міжособистісної взаємодії;

-        використання психоедукаційних методик для профілактики психологічного вигорання та підвищення особистісної ефективності.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

Передумовами вивчення навчальної дисципліни «Психоедукація та основи саморегуляції» є базові знання з психології та етики, сформовані навички усного і письмового спілкування, здатність до самоспостереження, готовність до практичних вправ і тренінгів та опанування таких навчальних дисциплін як: «Загальна психологія», «Основи самонавчання», «Охорона праці, безпека життєдіяльності та цивільний захист» тощо.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності: здатність застосовувати знання та навички психоедукації та саморегуляції для ефективного управління власними психологічними станами, поведінкою та міжособистісними взаємодіями у професійному та соціальному середовищі.

загальних компетентностей:

-        здатність до критичного і системного мислення;

-        здатність до самоспостереження та саморефлексії;

-        здатність до ефективної усної та письмової комунікації;

-        здатність до міжособистісної взаємодії;

-        здатність до прийняття обґрунтованих рішень у стресових ситуаціях;

-        здатність до особистісного розвитку і саморегуляції.

фахових компетентностей:

-        здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків;

-        здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації;

-        здатність організовувати та надавати психологічну допомогу (індивідуальну та групову, в т.ч. особам, які отримали психологічні травми, зокрема внаслідок війни);

-        здатність здійснювати просвітницьку та психопрофілактичну роботу;

-        здатність дотримуватися норм професійної етики;

-        здатність до особистісного та професійного саморозвитку;

-        здатність до психологічної підтримки осіб із особливими освітніми потребами;

-        здатність використовувати психоедукаційні технології для підвищення психологічної стійкості.

Програмні результати навчання: здобувачі вищої освіти повинні володіти знаннями і практичними навичками, що дозволяють ефективно управляти власними психологічними станами, здійснювати психоедукацію, підтримувати психологічну стійкість, розвивати емоційний інтелект та забезпечувати конструктивну взаємодію з іншими людьми. Розуміти закономірності та особливості розвитку й функціонування психічних явищ у контексті професійних завдань; знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної діяльності; демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності; вживати ефективних заходів щодо збереження здоров’я, визначати зміст запиту до супервізії.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

-        основні аспекти розвитку особистості;

-        основні теорії психоедукації та саморегуляції;

-        психологічні механізми стресу, тривоги та емоційної дисрегуляції;

-        техніки самоспостереження, саморефлексії та самоконтролю;

-        основи емоційного інтелекту;

-        методи психоедукації та профілактики психологічного вигорання.

вміти:

-        застосовувати техніки саморегуляції в реальних ситуаціях;

-        аналізувати власні емоційні та поведінкові реакції;

-        використовувати активне слухання та навички емпатії у міжособистісній взаємодії;

-        здійснювати письмову та усну комунікацію з урахуванням емоційного стану співрозмовника;

-        планувати й коригувати власні стратегії поведінки для зниження стресу;

-        проводити психоедукаційні вправи для себе та інших;

-        оцінювати ефективність власної саморегуляції та розвивати емоційний інтелект.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовний модуль 1. Теоретичні основи психоедукації та саморегуляції

Тема 1. Історія розвитку психоедукації як напряму психологічної допомоги

Тема 2. Основи саморегуляції: психологічні та нейробіологічні аспекти

Тема 3. Методи і техніки психоедукації у роботі психолога

Тема 4. Саморегуляція та адаптація: механізми та рівні регуляції психічних станів

Тема 5. Емоційний інтелект і його роль у саморегуляції.

Змістовний модуль 2. Практичні навички психоедукації та саморегуляції

Тема 6. Роль аналізаторів у процесах саморегуляції

Тема 7. Психоедукація в роботі з різними категоріями клієнтів

Тема 8. Методи та техніки саморегуляції

Тема 9. Саморегуляція в екстремальних умовах: методи швидкої стабілізації

Тема 10. Практичні техніки психоедукації та підвищення психологічної стійкості

Види робіт: лекції, практичні заняття, самостійна робота, модульний контроль.

Форма підсумкового контролю: залік.