Дисципліна: Релігієзнавство

Додаток 1

Релігієзнавство

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 год (5 кредитів).

Мета дисципліни:

підвищити рівень світоглядно-гуманітарної культури здобувачів освіти, розширити і поглибити їх знання про людину та суспільство шляхом систематизованого викладання знань про сутність і природу релігії, її структуру і зміст, закономірності виникнення та розвитку, особливості функціювання та еволюції.

Завдання дисципліни:

– зрозуміти сам феномен релігії як явища суспільного буття;

– оволодіти знаннями в одній із важливих галузей світової та вітчизняної культури;

– ґрунтовно засвоїти основні поняття дисципліни, напрями релігійних вірувань;

– сформувати власну світоглядну позицію, духовні інтереси та ціннісні орієнтації;

– усвідомити сутність ідеології утвердження та спростування релігії;

– уміти грамотно і толерантно проводити світоглядний діалог, навчити усвідомлювати це оточуючих.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

Вивченню даного курсу у закладах вищої та фахової передвищої освіти передує освітній компонент «Україна в контексті світового розвитку».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегральної компетентності:

- вміння вирішувати типові спеціалізовані задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері релігієзнавства;

загальних компетентностей:

- здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатності бути критичним і самокритичним;

- здатності працювати в команді;

- здатності працювати автономно;

- здатності використовувати інформаційні та комунікаційні технології;

- здатності спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;

- здатності спілкуватися іноземною мовою;

- здатності генерувати нові ідеї (креативність);

- здатності до поцінування та поваги до різноманітності та поліконфесійності;

- здатності діяти на основі етичних міркувань (мотивів);

фахових компетентностей:

- здатності критично осмислювати проблеми у сфері релігієзнавства і на межі галузей знань, аналізувати наукові здобутки та результати релігієзнавчих напрямів і шкіл;

- здатності осмислювати релігію як соціальне явище, інтегрувати знання у сфері релігієзнавства та застосовувати їх у різних сферах суспільної діяльності;

- здатності критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення у галузі релігієзнавства, розв’язувати сучасні релігієзнавчі проблеми;

- здатності здійснювати науковий аналіз і структурування емпіричних даних та теоретичного матеріалу з використанням усталених і новітніх методів релігієзнавства;

- здатності вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі релігієзнавчого знання;

- здатності здійснювати предметний компаративний аналіз феноменів, що репрезентують унікальність і різноманітність релігійних традицій світу;

- здатності класифікувати види та типи релігійної комунікації, аналізувати когнітивні, психологічні та медійні технології впливу релігії на суспільство;

- здатності надавати експертно-аналітичну оцінку та прогнозувати потенційні можливості використання релігії з метою деструктивного впливу на свідомість і психіку людей, розпізнавати найбільш поширені маніпуляційні стратегії;

- здатності визначати й розробляти стратегічні пріоритети у галузі релігійної свободи та релігійної безпеки України з урахуванням особливостей державно-конфесійних та міжрелігійних відносин;

- здатності розробляти і реалізовувати наукові та прикладні проекти у сфері релігієзнавства, а також дотичні до неї міждисциплінарні проекти.

Програмні результати навчання:

- розуміти сучасні наукові категорії, концепції, онтологічні та аксіологічні аспекти філософії освіти; оперувати концептуальним апаратом і основними загальнонауковими методами дослідження;

- розрізняти релігієзнавче, богословське, наукове знання і ненаукове; орієнтуватися у предметних сферах релігієзнавства;

- розуміти структуру релігієзнавства, рівні, методологію і методи наукового пізнання.

- усвідомлювати алгоритм застосування методологічного інструментарію релігієзнавчих досліджень;

- вміти критично осмислювати основні поняття, теорії та методи релігієзнавства, ідеї та висновки релігієзнавчих праць;

- вміти аналізувати сутність, властивості та інші системні характеристики феномену релігії із застосуванням спеціальних методів релігієзнавства;

- застосовувати у професійній діяльності системні знання періодизації і типології релігій, конфесій та форм релігійних традицій;

- використовувати знання про основні форми та тенденції виникнення нових релігійних віровчень, рухів та організацій під час розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем релігієзнавства;

- вміти виявляти сучасні тенденції співіснування різних релігій і конфесій в умовах глобалізації та міжкультурного діалогу;

- вміти застосовувати інноваційні підходи під час дослідження феномену релігії;

- вміти виявляти потенційні зв’язки предметних знань релігієзнавства і застосовувати їх у процесі аналізу актуальних суспільних проблем;

- аналізувати данні соціологічного дослідження релігійних явищ, процесів та застосовувати їх при моделюванні і прогнозування релігійноконфесійних процесів;

- уміти проводити експертно-аналітичну та консультативну роботу в сфері релігієзнавства.

В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен

знати:

- основні проблеми теорії та історії релігії, зокрема, плюралізм поглядів на природу та сутність релігії, її структуру та зміст в сучасному релігієзнавстві;

- закономірності виникнення та особливості наступної історичної еволюції релігії;

- специфіку її функціювання як особливого духовного і суспільного феномену;

- відомі типи та історичні форми релігії, зокрема її первісні та ранні форми, родоплемінні культи та племінні релігії;

- наступну історію розвитку феномену релігії у формі ранніх (архаїчних) та пізніх етнічних релігій, сучасних національно-державних релігій, світових релігій;

- специфіку основних напрямів Вселенського християнства;

- головні віхи та події в історії поширення й функціювання його конфесій в Україні;

- особливості їх віровчення, культу та церковної організації;

- зміст їх діяльності та внесок у національно-державний й духовно-культурний розвиток українського суспільства;

- принцип свободи совісті та історію його законодавчої реалізації й правового регулювання в різних країнах світу, зокрема зміст Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”.

вміти:

- самостійно аналізувати зміст теорії та історії релігії, зокрема, головні релігієзнавчі концепції;

- особливості віровчення, культу та церковної (конфесійної) організації різноманітних релігій світу, їх місце в історії духовного розвитку людства;

- різноманітні події з історії та сучасного життя християнських конфесій в Україні, проводити порівняльний аналіз їхніх конфесійних відмінностей місця і ролі в духовно-релігійному, культурному та суспільному поступі українського народу;

- сучасний стан реалізації на практиці українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

Зміст дисципліни

Змістовий модуль 1. Теорія релігії

Тема 1. Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна

Тема 2. Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві

Тема 3. Релігія як духовне та соціально-історичне явище

Змістовий модуль 2. Історія релігії

Тема 4. Походження, первісні та ранні форми релігії. Родоплемінні культи та архаїчні релігії

Тема 5. Етнонаціональні релігії

Тема 6. Світові релігії: буддизм, іслам

Змістовий модуль 3. Історія християнства

Тема 7. Християнство як світова релігія

Тема 8. Головні напрями християнства

Тема 9. Новітні релігії, релігійні течії та рухи

Змістовий модуль 4. Релігія в Україні. Релігія та проблема свободи совісті

Тема 10. Релігія в Україні – від язичництва до християнства

Тема 11. Релігія і духовна культура

Тема 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання

Види робіт: лекції, практичні заняття, модульні контрольні роботи, індивідуальна робота з обдарованими здобувачами освіти, самостійна робота здобувачів освіти, підготовка до заліку.

Форма підсумкового контролю: залік.