Дисципліна: Конфліктологія

Додаток 1

Форма анотації освітнього компоненту

Конфліктологія

(назва освітнього компоненту)

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 годин (5 кредитів ЄКТС).

Мета освітнього компоненту: синтезувати теоретичні концепції та практичні навички для створення персоналізованого, адаптивного інструментарію управління конфліктами, який інтегрує самосвідомість, теоретичні знання та практичні навички для конкретного професійного майбутнього здобувачів освіти.

Завдання освітнього компоненту:

• забезпечити студентів фундаментальними знаннями про природу, структуру, типи та функції конфліктів;
• сприяти розвитку здатності аналізувати складні конфліктні ситуації, ідентифікувати когнітивні упередження та емоційні чинники;
• навчити студентів методам конструктивної комунікації, зокрема активному слуханню та ненасильницькому спілкуванню (ННС);
• опанувати стратегії ведення принципових переговорів за Гарвардським методом;
• сформувати уявлення про медіацію як альтернативний спосіб вирішення спорів та її основні моделі;
• забезпечити можливість застосовувати отримані знання та навички для аналізу та вирішення конфліктів у специфічних професійних контекстах (право, маркетинг, соціальна робота, журналістика, хімічні технології).

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту: Дисципліна вивчається на ІІ-ІІІ курсах (3, 5 семестри). Передбачається наявність базових знань з гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, отриманих на попередніх етапах навчання. Здобувачі повинні володіти базовими навичками міжособистісної комунікації, логічного мислення та аналізу інформації.

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

Інтегративної компетентності: здатності ефективно управляти конфліктами , аналізувати складні ситуації та синтезувати теоретичні концепції з практичними навичками для застосування адаптивного інструментарію у професійному середовищі.

Загальних компетентностей (ЗК):

• • здатності до аналізу та синтезу, критичного мислення;
  • здатності до ефективної комунікації та роботи в команді;
  • здатності дотримуватися професійної етики та самоорганізації;
  • соціокультурної та інформаційної компетентності;
  • вміння приймати обґрунтовані рішення.

Фахових компетентностей (СК):

• • здатності аналізувати конфліктні ситуації та застосовувати стратегії їх вирішення;
  • здатності використовувати навички медіації та переговорів;
  • здатності надавати психологічну підтримку;
  • здатності попереджувати конфлікти та нести соціальну відповідальність за гармонізацію відносин.

Програмні результати навчання:

• розуміти та пояснювати фундаментальні теорії конфлікту та їхні функції в соціальних системах;
• ідентифікувати психологічні механізми конфлікту, когнітивні упередження та вплив емоційного інтелекту;
• застосовувати на практиці комунікативні інструменти (активне слухання, ННС) та принципи Гарвардського методу переговорів;
• розрізняти та обирати відповідні моделі медіації для конкретних ситуацій;
• аналізувати та керувати конфліктами в групах, організаціях та у різних професійних контекстах (правовому, соціальному, журналістському, технічному тощо) .

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен:

знати:

• • фундаментальні теорії конфлікту (Зіммель, Козер, Дарендорф) та їхні функції в соціальних системах;
  • психологічні механізми конфлікту, зокрема когнітивні упередження (фундаментальна помилка атрибуції, упередження підтвердження) та роль емоційного інтелекту;
  • структуровані комунікативні моделі: техніки активного слухання та чотирикомпонентну модель Ненасильницького спілкування (ННС);
  • чотири принципи Гарвардського методу принципових переговорів та ключові стратегічні концепції (BATNA, ZOPA);
  • принципи та моделі медіації (фасилітативна, трансформативна, наративна, оціночна).

вміти:

• • діагностувати природу конфлікту (міжособистісний, структурний, ціннісний) та обирати адекватну стратегію управління;
  • розпізнавати та свідомо протидіяти власним когнітивним упередженням у напружених ситуаціях;
  • застосовувати техніки ННС для деескалації напруги та конструктивного вираження власних потреб і почуттів;
  • вести переговори, фокусуючись на глибинних інтересах сторін, а не на позиціях, та створювати взаємовигідні рішення;
  • аналізувати складні міжгрупові та організаційні конфлікти, розрізняючи задачний та міжособистісний типи конфлікту для стимулювання інновацій.

Зміст освітнього компоненту (тематика): Змістовий модуль 1. Основи та психологія конфлікту

• Тема 1. Теорії, типи та функції конфлікту.
• Тема 2. Когнітивні упередження та емоційний інтелект.
• Тема 3. Комунікативні інструменти: Активне слухання та Ненасильницьке спілкування (ННС).
• Тема 4. Гарвардський метод принципових переговорів.
• Тема 5. Роль третьої сторони: Вступ до медіації.

Змістовий модуль 2. Прикладна конфліктологія у професійній практиці

• Тема 6. Конфлікти у правовому та соціальному контекстах.
• Тема 7. Конфлікти у журналістиці та маркетингу.
• Тема 8. Конфлікти у технічних та наукових середовищах.
• Тема 9. Управління конфліктами в групах та організаціях.
• Тема 10. Капстоун: розробка особистої системи управління конфліктами.

Види робіт:

• лекції;
• практичні заняття;
• самостійна робота студентів;
• виконання індивідуального завдання (навчальний проєкт);
• модульний контроль (комп’ютерне тестування);
• підсумковий контроль (залік).

Форма підсумкового контролю: залік