Дисципліна: Захист інформації та інформаційного продукту

Кількість годин (кредитів ЄКТС): 150 (5)

Мета навчальної дисципліни: формування теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для створення умов, що запобігають розголошенню, витоку і неправомірному оволодінню конфіденційною інформацією, а також запобігають протиправним діям щодо знищення, модифікації, копіювання і блокування інформації.

Завдання навчальної дисципліни: ознайомити студентів із законодавчим, адміністративним та організаційним рівнями забезпечення інформаційної безпеки, особливостями криптографічного захисту інформації, навчити їх реалізовувати практично правила політики безпеки підприємства.

Попередні умови для вивчення дисципліни:

«Інформаційні технології», «Вступ до спеціальності»

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегральної компетентності: здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми в галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів інформаційної, бібліотечної та архівної справи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

загальних компетентностей:

-        навички використання інформаційних і комунікативних технологій;

-        здатність до абстрактного мислення, пошуку, опрацювання, аналізу та синтезу інформації в науках соціокомунікаційного циклу.

фахових компетентностей:

-        здатність здійснювати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, розповсюдження та надання в користування інформації та знань у будь-яких форматах;

-        здатність впроваджувати інноваційні технології виробництва інформаційних продуктів і послуг, підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів інформаційних, бібліотечних та архівних установ.

Програмні результати навчання:

-        застосовувати у професійній діяльності технології інформаційного менеджменту, створення і підтримки функціонування електронних бібліотек та архівів, методологію вивчення та задоволення культурних та інформаційних потреб користувачів;

-        оцінювати можливості застосування новітніх інформаційнокомп’ютерних та комунікаційних технологій для вдосконалення практик виробництва інформаційних продуктів і послуг;

-        застосовувати сучасні методики і технології автоматизованого опрацювання інформації, формування та використання електронних інформаційних ресурсів та сервісів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

–      основні концептуальні положення системи захисту інформації;

–      класифікацію загроз конфіденційній інформації;

–      умови, що сприяють неправомірному оволодінню конфіденційною інформацією;

–      особливості законодавчого рівня забезпечення інформаційної безпеки:

–      особливості адміністративних методів захисту інформації;

–      особливості організаційних заходів щодо захисту інформації;

–      правила захисту від шкідливого програмного забезпечення;

–      правила безпеки для Іnternet;

–      правила безпеки для електронної пошти.

вміти:

–      визначати загрози конфіденційній інформації;

–      застосовувати положення правових актів для забезпечення інформаційної безпеки підприємства;

–      реєструвати порушення режиму безпеки і складати звіти;

–      створювати захист інформації за допомогою паролів;

–      захищати комп'ютер від шкідливого програмного забезпечення;

–      організовувати безпечну роботу в Іnternet;

–      використовувати електронну пошту для конфіденційного обміну інформацією;

–      користуватись науковою та довідковою літературою за напрямком дисципліни.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль І. Інформація як об’єкт захисту

Тема 1. Загальні аспекти захисту інформації та інформаційного продукту

Тема 2. Правила безпеки в Іnternet.

Тема 3. Програмні віруси та способи їх нейтралізації.

Змістовий модуль ІІ. Забезпечення захисту конфіденційного діловодства

Тема 4. Організація і технологія конфіденційного діловодства

Тема 5. Технології захисту інформації та інформаційного продукту

Види робіт: лекції, практичні заняття, модульні контрольні роботи, індивідуальні роботи студентів з викладачем, самостійна робота студентів, консультації, підготовка до заліку.

Форма підсумкового контролю: залік.