Дисципліна: Психологія комунікативної компетентності

Психологія комунікативної компетентності

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета освітнього компоненту полягає у формуванні у здобувачів освіти системних теоретичних знань про психологічні аспекти комунікації, структуру, функції та розвиток комунікативної компетентності особистості, а також розвитку практичних умінь і навичок ефективної міжособистісної та професійної взаємодії.

Завдання освітнього компоненту:

• забезпечити засвоєння здобувачами освіти системи знань про основні теоретичні підходи до вивчення комунікації та комунікативної компетентності;
• сформувати розуміння психологічних особливостей міжособистісної взаємодії в різних сферах життєдіяльності;
• сформувати здатність застосовувати знання про комунікативні процеси у професійній діяльності;
• розвинути вміння ефективного використання вербальних і невербальних засобів спілкування;
• сформувати навички аналізу та інтерпретації комунікативних ситуацій і поведінки учасників взаємодії;
• розвинути здатність до комунікативної рефлексії, гнучкості та адаптації стилю спілкування до умов взаємодії;
• забезпечити оволодіння сучасними психотехнологіями розвитку комунікативної компетентності;
• сприяти розвитку особистісної зрілості, а також формуванню лідерських і фасилітативних якостей.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту: для опанування освітнього компоненту здобувачі освіти повинні володіти базовими знаннями та компетентностями, сформованими під час вивчення таких навчальних дисциплін: «Основи навчання студентів», «Інклюзивне суспільство», «Вступ до спеціальності».

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності: здатність розв’язувати комунікативні задачі та практичні проблеми у сфері психології спілкування, що передбачають застосування основних психологічних теорій та методів і характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.

загальних компетентностей:

• здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
• знання та розуміння предметної області та професійної діяльності;
• навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;
• здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями;
• здатність генерувати нові ідеї (креативність);
• навички міжособистісної взаємодії;
• здатність працювати в команді.

фахових компетентностей:

- здатність самостійно збирати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел;

- здатність дотримуватися норм професійної етики;

• здатність забезпечувати сприятливі умови взаємодії з урахуванням індивідуальних особливостей особистості.

Програмні результати навчання:

• здійснювати пошук інформації з різних джерел, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
• формулювати думку логічно, доступно, аргументовано відстоювати власну позицію та адаптувати висловлювання до особливостей співрозмовника;
• ефективно взаємодіяти та комунікувати, демонструвати толерантність до осіб із різними культурними та індивідуальними особливостями;
• ефективно виконувати різні ролі в команді у процесі вирішення професійних завдань;
• дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога.

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен

знати:

• базові поняття, теоретичні підходи та концепції комунікативної компетентності;
• психологічні основи вербальної та невербальної комунікації;
• типи, структуру та функції міжособистісної і професійної комунікації;
• психологічні бар’єри у спілкуванні та способи їх подолання;
• роль емоційного інтелекту, емпатії та рефлексії у комунікативній взаємодії;
• психологічні засади розвитку комунікативних умінь;
• методи діагностики та самодіагностики рівня комунікативної компетентності;
• особливості професійного спілкування у різних сферах діяльності.

вміти:

• аналізувати комунікативні ситуації та визначати їх психологічні особливості;
• здійснювати ефективну вербальну та невербальну взаємодію;
• застосовувати техніки активного слухання, надання зворотного зв’язку та ведення продуктивного діалогу;
• ідентифікувати та протидіяти маніпулятивним впливам у комунікації;
• управляти власним емоційним станом у процесі взаємодії;
• вирішувати конфлікти, вести переговори та фасилітувати групову взаємодію;
• здійснювати ефективну самопрезентацію у професійному середовищі.

Зміст освітнього компоненту (тематика):

Змістовний модуль 1. Теоретичні основи комунікативної компетентності

Тема 1. Комунікативна компетентність як психологічний феномен

Тема 2. Психологічні особливості вербальної та невербальної комунікації

Тема 3. Психологія сприймання в комунікації

Тема 4. Активне слухання та зворотний зв’язок у комунікації

Тема 5. Особливості діагностики комунікативної компетентності особистості

Змістовий модуль 2. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії

Тема 6. Емпатія, рефлексія та емоційний інтелект у комунікації. Професійне вигорання .

Тема 7. Комунікаційні бар’єри та способи їх подолання

Тема 8. Маніпуляції в комунікації та техніки протидії

Тема 9. Булінг і мобінг в комунікації

Тема 10. Психотехнології розвитку комунікативної компетентності фахівця: ораторська майстерність та мовна креативність

Змістовний модуль 3. Комунікація у професійному середовищі

Тема 11. Ділова комунікація: структура та жанри

Тема 12. Самопрезентація та імідж у професійній сфері

Тема 13. Вирішення конфліктів і ведення переговорів

Тема 14. Комунікація в команді. Лідерство і фасилітація

Тема 15. Комунікативна компетентність фахівця у медійному просторі

Види робіт: лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота здобувачів освіти, консультації, індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Форма підсумкового контролю: залік.