Дисципліна: Геноміка вірусів та бактерій
Кількість годин (кредитів ЄКТС): 90 (3)
Мета навчальної дисципліни: формування комплексу сучасних наукових знань і умінь щодо вивчення та аналізу структурно-функціональної організації генетичного апарату, особливостей реалізації спадкового матеріалу у мікроорганізмів і вірусів. У ході вивчення дисципліни студент повинен оволодіти правилами планування експериментів в області геноміки і протеоміки, принципами прогнозування та аналізу очікуваного результату молекулярно-генетичного дослідження;
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
- основні механізми реалізації та передачі генетичного матеріалу на молекулярному і клітинному рівні;
- особливості структурної організації геномів бактерій, вірусів і фагів;
- особливості структурно-функціональної організації нуклеїнових кислот і білкових молекул;
- сучасні методи й експериментальні підходи для визначення та аналізу структури і функцій нуклеїнових кислот і білків мікроорганізмів і вірусів, а також методи масштабного дослідження геномів і протеомів організмів;
- медичні аспекти геноміки і протеоміки, їх значення у лікуванні інфекційних, генетичних захворювань.
вміти:
- характеризувати молекулярні основи спадковості, еспресію і регуляцію активності генів мікроорганізмів і вірусів;
- прогнозувати результат впливу екзо- й ендогенних факторів середовища на молекулярно-генетичну організацію і функціонування геномів та організмів;
- працювати з базами даних нуклеотидних послідовностей генів, геномів, протеїнів;
- визначати рівень еволюційної значимості спонтанної або індукованої нестабільності геномів;
- виділяти плазмідну і геномну ДНК;
- ставити реакцію рестрикції,
- проводити якісний і кількісний ПЛР-аналіз (ампліфікація, горизонтальний гель-електрофорез);
- здійснювати аналіз експресії генів.
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовний модуль 1.
Тема 1. Історія виникнення та розвитку геноміки як окремої науки. Внесок генетики і молекулярної біології в формування геноміки.
Тема 2. Основні напрямки і методи дослідження геноміки. Поняття геному, транскриптому, протеому. Сиквенування геномів. Методи картування геномів.
Тема 3. Особливості організації геномів прокаріот.
Тема 4. Геноми вірусів: особливості структурної організації.
Тема 5. Протокол роботи з базами даних нуклеотидних послідовностей, депонування геномних послідовностей.
Змістовний модуль 2.
Тема 6. Порівняльна геноміка. Основні напрями теоретичного і практичного дослідження.
Тема 7. Функціональна геноміка. Характеристика й особливості основних етапів експресії генів бактерій і вірусів. Транскриптомний аналіз: методи, застосування для дослідження транскриптому бактерій, вірусів.
Тема 8. Геноміка і протеоміка. Регуляція експресії генів. Апоптоз. Молекулярна діагностика: методи і підходи.
Тема 9. Синтетична геноміка. Основні задачі синтетичної геноміки. Поняття мінімального геному. Методи виявлення мінімального геному.
Тема 10. Метагеноміка. Об’єкти і методи метагеномного аналізу. Переваги і недоліки метагеномного аналізу. Застосування метагеномного аналізу.
Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота студентів.
