Дисципліна: Гідрологія, метеорологія та кліматологія

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 90 годин (3 кредити).

Мета дисципліни:

• формування у студентів систематичних знань про особливості будови гідросфери, нарівні зі знаннями про інші сфери географічної оболонки, що має значення для розуміння загальних і регіональних властивостей вод суходолу і Світового океану, а також залежності інших природних компонентів географічного ландшафту від будови та поширення водних об’єктів;
• ознайомлення зі складом і будовою атмосфери, способами опису стану атмосфери, фізичних гідрологічних, синоптичних та кліматичних процесів, що протікають у ній, закономірностей формування погоди і клімату та їх впливу на стан довкілля та навичок дослідження атмосфери, моніторингу, картографування та прогнозу атмосферних процесів і кліматичних змін.

Завдання дисципліни:

• вивчити основні концепції, теоретичні та практичні проблеми в галузі природничих наук, у тому числі процесів, що відбуваються в гідросфері та атмосфері та гідросфері Землі, які необхідні для аналізу і прийняття рішень у сфері конструктивної екології, охорони довкілля та оптимального природокористування, проєктування природно-територіальних систем;
• засвоєння фундаментальних наукових географічних знань: теорій, гіпотез, ідей, парадигм, законів, закономірностей, фактів, понять, що забезпечує формування наукової картини світу через пізнання природи водної оболонки Землі – гідросфери, властивості її складових частин, процесів і явищ, просторової диференціації водних об’єктів;
• навчити визначати фізичні особливості метеорологічних процесів; застосовувати фізичні та динамічні підходи для пояснення формування й еволюції атмосферних процесів різних масштабів;
• за допомогою методів, технічних засобів вимірювальної техніки отримувати та інтерпретувати різнопланову синоптичну і метеорологічну інформацію;
• проводити первинну обробку та аналіз метеорологічної інформації про фізичний стан атмосфери;
• аналізувати синоптичні карти, використовувати діагностичні і прогностичні метеорологічні дані для аналізу та прогнозу стану довкілля;
• використовувати знання про фізичні механізми формування кліматичної системи та сценарії її розвитку для оцінки можливих наслідків змін клімату;
• передбачати можливі наслідки впливу змін клімату на життєдіяльність людства та різні галузі світової економіки;
• проводити обробку та аналіз кліматологічних спостережень, виявляти зв'язки між кліматичними та екологічними процесами, оцінювати кліматичні ресурси і пов’язувати їх із іншими природними ресурсами та умовами.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

Вивченню дисципліни передує якісне засвоєння знань з математики, геодезії та картографії, біології.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризується комплексністю і невизначеністю умов та вимог.

загальних компетентностей:

ЗК 1. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 2. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК 3. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ЗК 4. Здатність розробляти та управляти проєктами.

ЗК 6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

фахових компетентностей:

ФК 2. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем.

ФК 4. Здатність застосовувати нові підходи до аналізу та прогнозування складних явищ, критичного осмислення проблем у професійній діяльності.

ФК 7. Здатність до організації робіт, пов’язаних із оцінкою екологічного стану, захистом довкілля та оптимізацією природокористування, в умовах неповної інформації та суперечливих вимог.

ФК 9. Здатність самостійно розробляти екологічні проєкти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей.

Програмні результати навчання:

ПРН 1. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля.

ПРН 2. Уміти використовувати концептуальні екологічні закономірності у професійній діяльності.

ПРН 6. Знати новітні методи та інструментальні засоби екологічних досліджень, у тому числі методи та засоби математичного і геоінформаційного моделювання.

ПРН 10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.

ПРН 16. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов.

ПРН 17. Критично осмислювати теорії, принципи, методи і поняття з різних предметних галузей для вирішення практичних задач і проблем екології.

ПРН 18. Уміти використовувати сучасні методи обробки та інтерпретації інформації при проведенні інноваційної діяльності.

ПРН 20. Володіти основами еколого-інженерного проєктування та еколого- експертної оцінки впливу на довкілля.

ПРН 21. Оцінювати поточний стан і ризики екосистем різного масштабу. ПРН 23. Уміти обирати найраціональніші шляхи та ресурси для оптимізації та/або відновлення екосистем пермакультурними методами.

ПРН 24. Уміти конструювати екосистеми різного масштабу з пермакультурною складовою.

ПРН 25. Розуміти потреби місцевих спільнот, щоб відповідно до них конструювати та/або оптимізувати екосистеми з терапевтичною складовою пермакультурними методами.

ПРН 26. Уміти проводити екопросвітницьку та екоосвітню діяльність на засадах глибинної екології та пермакультури.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

-   класифікацію гідрологічних наук;

-   теоретичні основи синоптики, гідрології, гідрографії, океанології, кліматології в екологічних дослідженнях;

-   вітчизняний та зарубіжний досвід вивчення клімату;

-   сучасні технології спостереження за погодою;

-   теорію гідравліки.

вміти:

- проводити гідрометричні вимірювання та обробляти їх результати;

- визначати трансформації погодних та кліматичних умов;

- читати гідрографічні та синоптичні плани та карти, визначати основні умовні позначення;

- проводити гідрологічні дослідження;

- укладати інтерактивні кліматичні та погодні прогнози;

- визначати трансформації клімату та адаптацію до нього.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Основи гідрології.

Тема 1. Гідрологія в системі природничих наук та наук про Землю.

Тема 2. Геофізика та геохімія в гідрологічних дослідженнях.

Тема 3. Інструментарій гідрологічних спостережень;

Змістовий модуль 2. Основи метеорології та кліматології.

Тема 4. Метеорологічні та кліматичні спостереження в конструктивній екології та пермакультурі.

Тема 5. Трансформація та адаптація до сучасних кліматичних змін в Україні.

Види робіт: лекційні заняття, практичні роботи, індивідуальна науково-дослідна робота.

Форма підсумкового контролю: залік.