Дисципліна: Історія політичної думки в Україні

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).

Мета дисципліни: створення у студентів цілісного уявлення про основні етапи еволюції політичної думки України, розвиток політичних ідей в Україні від часів Київської Русі до сучасності, ознайомлення з похідними поняттями вітчизняної політичної думки, класичними теоріями і концепціями.

Завдання дисципліни:

• вивчення соціально-історичних детермінант формування політичної думки українського народу та закономірностей їх змінюваності на різних історичних етапах;
• з’ясування ідеологічної складової та практичної направленості громадсько-політичної діяльності представників української еліти різних історичних періодів;
• оволодіння навичками використання категоріально-понятійного та аналітично-дослідницького апарату сучасної політичної науки на практиці;
• формування активної громадянської позиції, що ґрунтується на демократичних переконаннях, гуманістичних та етичних цінностях;
• використовувати отримані знання на практиці та робити незалежні висновки з отриманих теоретичних знань з курсу;
• формування навичок осмислення політичного життя та власного життєвого досвіду; соціальної активності, комунікації; самостійного опрацювання інформації, наукової літератури, навичок наукової роботи; критичного та аналітичного мислення.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: «Вступ до спеціальності», «Політична історія України».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у політичній сфері, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, із застосовуванням теорій та методів політичної науки.

загальних компетентностей:

• Знання предметної області та розуміння професійної діяльності.
• Здатність бути критичним і самокритичним.
• Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
• Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
• Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

фахових компетентностей:

• Здатність застосовувати політологічне мислення для розв’язання теоретичних та практичних проблем у політичній сфері на основі опанування класичної та сучасної політичної думки.
• Здатність описувати, пояснювати й оцінювати політичні процеси та явища у різних історичних, соціальних, культурних та ідеологічних контекстах.
• Здатність застосовувати інструментарій нормативної та емпіричної політичної теорії, політичної методології, порівняльної та прикладної політології, міжнародних та глобальних студій у фаховій діяльності.
• Здатність аналізувати взаємодію політичних акторів та інститутів, владу та урядування, політичні системи та режими, політичну поведінку у різних контекстах їх функціонування.
• Здатність аналізувати публічну політику на місцевому, національному, європейському та глобальному рівні.
• Здатність застосовувати теорії та методи прикладної політології, політичних комунікацій, спеціальних політологічних дисциплін у професійній діяльності.
• Здатність конструювати дизайн, розробляти програму та виконувати політологічні дослідження з використанням сучасних методів, технологій та інструментарію політичного аналізу.
• Здатність презентувати результати теоретичних і прикладних досліджень для фахівців та нефахівців

Програмні результати навчання:

1. Розуміти предметну область, етичні та правові засади професійної діяльності.
2. Вільно спілкуватися державною та однією з іноземних мов усно і письмово у професійній діяльності.
3. Вміти критично мислити у сфері професійної діяльності.
4. Мати навички професійної комунікації.
5. Вміти використовувати інформаційні та комунікаційні технології у професійній діяльності.
6. Знати свої права та обов’язки як члена демократичного суспільства та використовувати їх у професійній діяльності.
7. Розуміти історію, закономірності та етапи розвитку предметної сфери політології, знати її цінності та досягнення.
8. Вміти використовувати базовий категорійно-понятійний та аналітично-дослідницький апарат сучасної політичної науки.
9. Вміти застосовувати політологічне мислення для розв’язання теоретичних та практичних проблем у політичній сфері на основі опанування класичної та сучасної політичної думки.
10. Вміти описувати, пояснювати й оцінювати політичні процеси та явища у різних історичних, соціальних, культурних та ідеологічних контекстах.
11. Застосовувати інструментарій нормативної та емпіричної політичної теорії, політичної методології, порівняльної та прикладної політології, міжнародних та глобальних студій у фаховій діяльності.
12. Вміти аналізувати взаємодію політичних акторів та інститутів, владу та урядування, політичні системи та режими, політичну поведінку у різних контекстах їх функціонування.
13. Застосовувати теорії та методи прикладної політології, політичних комунікацій, спеціальних політологічних дисциплін у професійній діяльності.
14. Конструювати дизайн, розробляти програму та виконувати політологічні дослідження з використанням сучасних методів, технологій та інструментарію політичного аналізу.
15. Презентувати результати теоретичних і прикладних досліджень фахівцям і широкій аудиторії, засобам масової інформації, експертам з інших галузей знань.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- основні парадигмами українських політичних вчень;

- класичні джерела і коло основних проблем з історії політичної думки України;

- базовий понятійний апарат політичної теорії в її історичному розвитку;

- етапи розвитку політичної думки в Україні;

- видатних представників політичної думки України та їх концепції;

вміти:

- використовувати категоріально-понятійний апарат сучасної політичної науки;

- орієнтуватись в історичних джерелах і новітній науковій літературі;

- оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;

- синтезувати набуті знання у відповідне світосприйняття та високу політичну культуру;

- творчо застосовувати набуті знання у повсякденній діяльності, для орієнтації у суспільно-політичному житті, оцінювання суспільних явищ і подій;

- обґрунтовувати та відстоювати власну позицію, спираючись на здобуті теоретичні знання.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Витоки політичних ідей в Україні

Тема 1. Основні етапи розвитку української політичної думки, її особливості та характерні риси

Тема 2. Політична думка княжої доби

Тема 3. Розвиток суспільно-політичної думки в Литовсько-Польську добу

Тема 4. Українська політична думка доби Відродження

Тема 5. Українська політична думка козацької доби

Тема 6. Монархічно-абсолютистські концепції у політичних поглядах мислителів-просвітників доби Гетьманщини

Змістовий модуль 2. Основні напрямки розвитку політичної думки в Україні в ХІХ ст.

Тема 7. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства

Тема 8. Формування і утвердження українського лібералізму (кінець ХVІІІ – середина ХІХ ст.)

Тема 9. Політичні погляди ідеологів громадівського соціалізму в ІІ половині ХІХ ст.

Тема 10. Розвиток суспільно-політичних ідей на західноукраїнських землях

Змістовий модуль 3. Основні напрямки розвитку політичної думки в Україні в ХХ ст. – ХХІ ст.

Тема 11. Основні напрями розвитку української політичної думки у першій половині ХХ ст.

Тема 12. Націократична концепція в українській політичній думці першої половини ХХ сторіччя

Тема 13. Зародження новітніх поглядів і підходів у розвитку політичної думки післявоєнної української еміграції

Тема 14. Суспільно-політичні погляди українських дисидентів-шістдесятників

Тема 15. Формування вітчизняної школи політології

Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота, підготовка доповідей, презентацій, оглядів літератури тощо.

Форма підсумкового контролю: екзамен.