Дисципліна: Історія соціальної роботи
Кількість годин (кредитів ЄKTC) – 5 (150 годин)
Мета навчальної дисципліни: набути теоретичних знань з історії соціальної роботи і вміти використовувати їх на практиці.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:
знати:
- основні етапи становлення та розвитку соціальної роботи як професійної діяльності і науки;
- першоджерела з історії соціальної роботи;
- історію соціальної роботи у різних країнах світу;
- історію соціальної роботи в Україні;
- зміст і сутність теорій соціальної роботи на кожному історичному етапі;
- основні навчальні, методичні і наукові видання із соціальної роботи;
вміти:
- визначати першоджерела становлення і розвитку систем соціальної допомоги, соціального захисту і підтримки;
- визначати етапи професіоналізації соціальної роботи;
- самостійно і відповідально виконувати всі форми контролю, виявляти професійні якості;
- працювати з навчальною, методичною і науковою літературою; систематизувати та аналізувати наукову інформацію; складати бібліографію і тезаурус; проводити огляд наукових джерел; формулювати висновки, резюме;
- конспектувати наукові і навчальні першоджерела, реферувати наукову інформацію, виконувати творчі завдання;
- вести і підтримувати професійну бесіду; виступати з доповідями, рефератами; брати участь у дискусіях, виявляти професійну рефлексію із викладачем і студентами;
- працювати у групі і мікрогрупах, здійснювати взаємопідтримку;
- здійснювати самоорганізацію і самоконтроль.
Зміст дисципліни (тематика):
Історичні передумови виникнення систем соціальної допомоги у давні часи. Розвиток общинної системи допомоги у трипільській культурі. Праісторичні форми допомоги і взаємодопомоги у слов’янській міфології і збережених аграрних культах. Відтворення колективних цінностей норм суспільного співіснування у давньогрецьких вчених: Гомера, Платона, Арістотеля. Філософія конфуціанства про моральні основи допомоги людині.
Особливості формування системи соціального захисту і допомоги за часів Київської Русі. Християнські основи милосердного ставлення до ближнього. Святі отці церкви про милосердя.
Розвиток систем допомоги ближньому: князівська та християнська, православна (монастирська та приходська); державна, суспільна, індивідуальна (меценатська). Українські меценати.
Історія розвитку соціальної роботи у США. Внесок Мері Елен Річмонд у розвиток діагностичної школи соціальної роботи. Теорія індивідуальної соціальної роботи. Зміст діяльності функціональної школи соціальної роботи: В. Робінсон і Дж. Тафт. Соціальна і наукова діяльність Джейн Адамс. Історія соціальної роботи у громаді: сеттльменти. Підготовка соціальних працівників у школах філантропії.
Історія розвитку соціальної роботи у Великобританії. Розвиток християнської благодійності у Великобританії. Становлення системи державної благодійності. Соціальна діяльність Елізабет Фрай. Формування законодавства про покращення економічних і соціальних умов життя громадян. Створення системи громадських організацій, товариств. Діяльність Армії Спасіння, методистського священика Уільяма Бута. Рух сетльментів Семюеля Огеста Барнета. Створення перших соціальних служб у США.
Історія розвитку соціальної роботи у Німеччині. Особливості розвитку християнських товариств. Внесок Пауля Наторпа у розвиток соціальної роботи. Соціальна діяльність Жанет Шверін, Аліси Соломон. Соціально-педагогічна робота у Німеччині.
Історія розвитку соціальної роботи у Франції. Розвиток християнської благодійності у Франції. Створення соціальних закладів. Особливості соціального захисту інвалідів у Франції. Особливості розвитку соціально-культурної анімації. Етапи розвитку соціальної освіти.
Історія розвитку систем соціальної допомоги в Україні. Соціально-педагогічні аспекти професіоналізації соціальної роботи. Соціально-педагогічна діяльність С.Т. Шацького, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського.
Етапи розвитку професійної соціальної роботи в Україні. Внесення соціальної роботи у класифікатор професій. Розвиток теорії і практики соціальної роботи в сучасній Україні.
Види робіт:
форми організації навчально-виховного процесу – навчальні заняття, самостійна робота, контрольні заходи;
основні види навчальних занять – лекції, семінари;
методи навчання – словесні, наочні, практичні, проблемно-пошукові.
