Дисципліна: Історія та культура країн Сходу

Кількість годин (кредитів ЄКТС): 90 (3)

Мета навчальної дисципліни: набуття спеціальних знань та вмінь щодо географічної, політичної, економічної, демографічної, історичної, релігійної та культурно-філософської оцінки країни, особливостей суспільної організацій країн.

Результати навчання за навчальною дисципліною:

знати:

- географічне положення, кліматичні особливості, етнічні групи, історію країни; політичний, економічний устрій;

- національні реалії, пов’язані з повсякденним життям та міжособистісними стосунками жителів країни, мова якої вивчається;

- традиції і звичаї, цінності, ідеали та норми поведінки, специфічні для країни, мова якої вивчається;

- культові історичні персонажі та події, національну самобутність, мистецтво, літературу, структуру освіти, релігію, ритуали, традиції країни, мова якої вивчається;

- способи використання культурно маркованих знань і уявлень носіїв мови у мові та мовленні на підставі елементів номінативних одиниць, які позначають культурні реалії, інших засобів мовної системи, які фіксують культурно значущу інформацію, культурної конотації як оцінних, емоційних, експресивних і функціональних стилістичних відтінків значення мовних одиниць, зумовлених культурними пріоритетами носіїв мови.

вміти:

- розповісти про географічне положення, кліматичні особливості, етнічні групи, історію країни, політичний, економічний устрій, здійснювати порівняльний аналіз мовної експансії та насичення;

- порівнювати культуру країни, мова якої вивчається з рідною культурою;

- ідентифікувати і вживати різні способи спілкування із представниками іншої культури;

- бути здатним виконувати роль культурного посередника між своєю культурою і культурою країни другої іноземної мови;

- ефективно вирішувати проблеми інтеркультурного непорозуміння та конфліктів;

- проаналізувати уривки з художньої прози, поезії.

сформувати компетенції:

- професійна іншомовна комунікативна – володіння іноземною мовою як предметом і засобом міжкультурного діалогу в майбутній діяльності;

- мовна – володіння системою даних про мову, що вивчається за її рівнями: фонемному, морфемному, лексичному, синтаксичному (знати і вміти користуватися цією системою на практиці);

- мовленнєва – володіння способами формування і формулювання думок засобами мови і вміння користуватися такими способами у процесі сприйняття і породження мовлення. Забезпечує вирішення задач взаємодії у процесі спілкування у відповідності до норм мови, що вивчається, узусом і традиціями культури цієї мови;

- соціокультурна – сукупність знань про країну, мова якої вивчається, національно-культурні особливості соціальної і мовленнєвої поведінки носіїв мови і здатність користуватися такими знаннями у процесі спілкування, керуючись звичаями, правилами поведінки, нормами етикету, адекватними соціальним умовам і стереотипам поведінки носіїв мови;

- навчально-стратегічна – здатність використовувати різні навчальні і комунікативні стратегії та вміння у процесі оволодіння іноземною мовою;

- соціальна – здатність вступати у комунікативні взаємини з іншими людьми, яка вимагає від людини вміння орієнтуватися у соціальній ситуації і керувати нею;

- загально-навчальна – здатність самостійно удосконалювати процес оволодіння міжкультурною комунікативною компетенцією і користуватися раціональними прийомами розумової праці;

- екзистенціональна – сума індивідуальних характеристик індивіда (наприклад: інтроверт, екстраверт; особливості пам’яті, уваги, мислення, сприйняття, емпатії тощо);

- рефлексивна – здатність розмірковувати, спостерігати, бажати розуміти власні почуття і вчинки; усвідомлювати те, як тебе сприймають партнери у спілкуванні.

Види робіт: лекції, семінарські заняття, самостійна робота, індивідуальна робота, колоквіуми, контрольні завдання.