Дисципліна: Історія України

Навчання з історії України спрямоване на реалізацію загальної мети базової середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистостей студентів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, культури мовлення, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник закладу освіти – це патріотка/патріот України, яка/який знає її історію не тільки своєї держави, але і дружних держав, сісідів; є носіями української мови, культури, яка/який поважає культуру інших народів, вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатна/здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Процес консолідації української у світову спільноту нації, що відбувається впро-довж тривалої російсько-української війни в Україні й особливо після широкомасш-табного російського військового вторгнення, яскраво підкреслює важливість історичної освіти.

Освітній рівень «Фаховий молодший бакалавр»

Спеціальності:

274 Автомобільний транспорт

061 Журналістика

121 Інженерія програмного забеспечення

029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа

123 Комп'ютерна інженерія

075 Маркетинг

071 Облік і оподаткування

081 Право

231 Соціальна робота

242 Туризм і рекреація

181 Харчові технології

Метою історичної освіти є:

а) формування вільної особистості, яка визнає національні та загальнолюдські цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської відповідальності у своїй поведінці;

б) виховання засобами історії громадянської та національної свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної держави та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві;

в) прищеплення толерантності й поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей.

Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, з яких пріоритетними є:

- поглиблення інтересу до історії власної держави, розвиток аналітичного мислення, здібностей та умінь, необхідних для розуміння сучасних викликів;

- набуття системних знань про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів і суверенітету, цілісності та непорушності кордонів української держави в контексті світового історичного процесу;

- розвиток історичного, критичного та творчого мислення, здатності розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом;

- розвиток національного мовлення;

- сприяння формуванню політичної та правової культури, громадянської самосвідомості, пошани до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.

Студенти повинні в процесі набуття історичної освіти здійснювати через розвиток основних складових історичної свідомості:

а) накопичувати знання про основні події, явища та процеси з історії України, їхні давніші та сучасні інтерпретації;

б) оволодіти способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього;

в) усвідомлювати демократичні цінності та їх дотримання на практиці.

Досягнення мети можливе через певні компетенції, набуті під час вивчення історичного матеріалу:

- мислити історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства (хронологічна компетентність);

- мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища (просторова компетентність);

- мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання (інформаційна компетентність);

- мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації (логічна компетентність);

- усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації (аксіологічна компетентність).

Тематика курсу:

№ з/п	Тема уроку	Дата	Примітка
№ з/п	Тема уроку	Дата	Примітка	ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (2 години)
	Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст.
	Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.
Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (6 годин)
	Україна в геополітичних планах країн Антанти і центральних держав.
	Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України. Загальна українська рада.
	Практичне заняття 1. Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегії здобуття української державності
	Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.
	Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці. Повсякденне життя на фронті й у тилу.
	Практичне заняття 2 (проєктна діяльність) Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців. Практичне заняття 3. Перша світова, як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел). (По-варіантно)
Тема 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (15 годин)
	Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада.
	Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.
	Практичне заняття 4. Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.
	Відносини УЦР з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради.
	Генеральний секретаріат. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.
	Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР.
	Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.
	Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.
	Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР. Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами.
	IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР.
	Практичне заняття 5. Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки.
	Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.
	Державотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.		0
	Практичне заняття 6. Українська революція: загальноукраїнський і регіональний виміри. *Проєктна діяльність:* «У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає» (початок проекту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст.; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми «Творення нової України»).
	Узагальнюючий урок з теми № 1 і №2 (форма роботи)
Тема 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ (13 годин)
	Павло Скоропадський. Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика. Зародження повстанського руху.
	Антигетьманське повстання і відновлення УНР. Директорія. Трудовий конгрес.
	Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво.
	Початок польсько-української війни. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення. Практичне заняття 7 (написання есе): Без соборності немає незалежності.
	Військова присутність Антанти на півдні України. Друга російсько-українська війна. Отаманщина. Холодноярська республіка.
	Реорганізація Директорії УНР. Денікінський режим на теренах України в др. пол. 1919 р.
	Варшавська угода. Війна УНР в союзі з Польщею проти більшовицької Росії. Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР.
	Політика «воєнного комунізму». «Червоний» терор. Створення УСРР/УССР.
	Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка. Практичне заняття 8. Отаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика
	Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ. Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму.
	Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям. Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.
	Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху.
	Релігійне життя. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Практичне заняття 9. Повсякдення українців у 1917–1921 роках. Практичне заняття 10. (написання есе): Здобутки Української революції.
Тема 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ (9 годин)
	Формальний та реальний статус УСРР у «договірній федерації» радянських республік. Утворення СРСР: наслідки для України. Адміністративно-територіальний поділ УСРР.
38.	Масовий голод 1921–1923 рр. Впровадження непу в УСРР. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності. Політика коренізації в УСРР. «Українське відродження».
	Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський.
	Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація в УСРР. Створення військово- промислового комплексу. Згортання непу і перехід до планової економіки.
	Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору.
	Політичні процеси кінця 1920-х-поч. 1930-х рр. Масові репресії. Згортання та наслідки українізації. «Розстріляне відродження». Конституція УРСР 1937 р. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання. Практична робота 11 (написання есе) Агресивна мілітаризація ціною мільйонів життів: виправданню (не)підлягає. (Дається для написання дома)
43.	Посилення русифікаторської політики. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.
	Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Освіта. Наука.
	Практичне заняття 12 (проєктна діяльн.) Розстріляне відродження: доля духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 1920-х рр. в Україні. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко.
Тема 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (4 години)
	Правовий статус українських земель у складі Польщі. Політика Польщі щодо «східних кресів» та міжетнічні відносини. Осадництво. Пацифікація.
	Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.
	Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія. Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.
	Практичне заняття. Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.
Тема 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (20 годин)
50.	Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії.
	Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.
	Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни.
	Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму.
	Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець)
	Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори
	Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер.
	Українська повстанська армія. Роман Шухевич. Українсько-польське протистояння. Українська головна визвольна рада.
	Радянський партизанський рух. Сидір Ковпак.
	Бойові дії 1942–1943 рр. Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Чорносвитники. Битва за Дніпро.
	Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.
	Завершення бойових дій на території України.
	Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом.
	Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях.
	Ціна війни. Практичне заняття (проектна діяльність) Друга світова – найкривавіший збройний конфлікт в історії людства.
	Культура в роки війни. Освіта і наука.
	Література. Образотворче мистецтво. Музика та кіно.
	Практичне заняття ( проектна діяльність) Війна в об’єктиві камери
	Узагальнюючий урок з теми №6 (форма роботи)
	Підсумкове узагальнення.

У результаті вивчення курсу історії України студенти повинні

знати:

• основні дати та етапи розвитку України; основні поняття і їх пояснення;

• особливості розвитку території України у складі різних країн (А-У і Рос. імп.);

• зміни, які відбулися під час І світової війни в Україні (створення ГУР, СВУ, ЗГУР та ін.);

• роль політичних партій та сил в історії України;

події та наслідки 1917 р.;

• Українська революція 1917-1921 рр.;

• боротьба за державність;

• портрети історичних діячів;

• особливості революції в західноукраїнських землях; Акт злука 1919 р. та його значення;

• особливості розвитку територій Західної України у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії протягом 20-х років;

• встановлення комуністичної тоталітарної системи в Україні, її особливості;

• розташування та адміністративно-територіальний розподіл території України;

• причини, характер, основні події Другої світової війни, її наслідки для України;

• вплив радянсько-німецьких договорів на початок ІІ св. війни;

• культуру в роки війни.

вміти:

• визначати основні поняття курсу;

• визначати розташування територій у складі інших держав, показувати на мапі або в атласі;

• логічно висловлювати свою думку, обґрунтовано викладати історичні події;

• визначати особливості розвитку різних територій України відносно їх до країн, у складі яких перебували;

• визначати особливості життя пересічних громадян в різних регіонах України першої половини ХХ ст.;

• визначати портрети історичних, політичних, громадських діячів України;

• визначати роль ОУН у національному русі України, провідників руху;

• визначати основні дати, результати та наслідки Другої світової війни.