Дисципліна: Лінгвокультурний простір країн третьої іноземної мови (італійська)

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета дисципліни: формування у магістрантів системних знань про мову як культурний код нації; оволодіння методиками аналізу лінгвокультурних концептів та нормами комунікативної поведінки для забезпечення високої якості професійного перекладу та ефективної міжкультурної взаємодії.

Завдання дисципліни:

-       розкрити взаємозв’язок між еволюцією мови та історико-культурним розвитком ареалу поширення третьої іноземної мови;

-       навчити ідентифікувати та адекватно інтерпретувати лінгвокультурні реалії, етнокоди та національні концепти;

-       сформувати навички аналізу соціолінгвістичної диференціації мовного простору (діалекти, регіональні та соціальні варіанти);

-       підготувати магістранта до розв’язання перекладацьких проблем, пов’язаних із передачею безеквівалентної лексики та подоланням міжкультурних бар'єрів.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: знання основ загального мовознавства; володіння першою іноземною мовою (англійською) на рівні, достатньому для порівняльного аналізу; паралельне вивчення «Практичного курсу третьої іноземної мови (італійської) з перекладом».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти

інтегративної компетентності: здатність розв’язувати складні задачі у сфері філології, що передбачає глибоке розуміння лінгвокультурного ландшафту та критичне осмислення взаємодії мови, культури й суспільства. Також дисципліна формує:

Загальні компетентності:

ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК 5. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 10. Здатність до міжособистісної взаємодії та роботи в міжнародному контексті.

Фахові компетентності:

ФК 6. Здатність здійснювати науковий лінгвістичний та перекладацький аналіз текстів через призму культурного контексту.

ФК 8. Здатність застосовувати поглиблені знання з теорії перекладу для відтворення культурно-маркованих одиниць.

ФК 11. Здатність дотримуватися норм мовленнєвого етикету та враховувати соціокультурні особливості іноземної комунікації.

Програмні результати навчання:

ПРН 9. Характеризувати діахронічні та синхронічні особливості лінгвокультури, що вивчається.

ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного матеріалу, інтерпретувати його у широкому культурному контексті.

ПРН 17. Обирати оптимальні стратегії перекладу культурних реалій та фразеологізмів.

В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен

знати:

-       періодизацію розвитку лінгвокультурного простору в контексті формування нації;

-       типологію мовних реалій та способи їх класифікації;

-       національно-специфічні особливості вербального та невербального етикету;

-       базові культурні концепти;

-       регіональну та соціальну диференціацію сучасної мови.

вміти:

-       виявляти культурні коди в автентичних текстах, використовуючи англійську мову як медіатор;

-       застосовувати методи лінгвокультурологічного аналізу для інтерпретації мовних явищ;

-       трансформувати іншокультурні смисли в український контекст при перекладі;

-       моделювати комунікативну поведінку згідно із соціокультурними нормами.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Історико-культурний та мовний ландшафт

Тема 1. Лінгвокультурологія як напрям сучасної філології. Поняття "мовної картини світу".

Тема 2. Геополітичний портрет та регіональна специфіка країн.

Тема 3. Історія мови як шлях формування національної ідентичності.

Тема 4. Сучасна мовна ситуація: літературна норма vs діалектне розмаїття.

Змістовий модуль 2. Лінгвокультурна парадигма: концепти, реалії, комунікація

Тема 5. Культурна маркованість лексичного складу мови: реалії, конотації, фразеологія.

Тема 6. Ціннісні домінанти культури (сім'я, ставлення до часу, етичні норми, традиції).

Тема 7. Паралінгвістичний компонент: специфіка національної кінесики та жестів.

Тема 8. Перекладацькі стратегії відтворення лінгвокраїнознавчого контексту в тримовному вимірі (англійська-українська-італійська).

Види робіт: лекції-візуалізації, семінарські заняття (дискусії), кейс-методи (аналіз міжкультурних непорозумінь), презентації наукових проєктів, самостійна робота.

Форма підсумкового контролю: залік.