Дисципліна: Логіка

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).

Мета дисципліни: надання теоретичних знань про закони і форми мислення, а також вироблення навичок правильно, тобто чітко визначено, неупереджено, послідовно та доказово міркувати. Знання логіки дозволяє безпомилково отримувати нове, тобто вивідне знання. Тому дисципліна містить теми, що спрямовані на покращення підготовки юристів. Логіка підвищує загальний інтелектуальний рівень та культуру мислення людини. Основна увага у запропонованому курсі приділена розвитку та вдосконаленню у здобувачів логічної культури, вміння логічно правильно міркувати, критично мислити.

Завдання дисципліни:

• вивчення студентом категоріального апарату курсу «Логіка»;
• вивчення законів формальної логіки;
• освоєння процедури формалізації міркування;
• набуття студентом базових знань про способи перевірки правильності міркувань;
• оволодіння прийомами ведення суперечки під час дискусії;
• формування у студентів уявлення про закони логіки та шляхи їх практичного застосування;
• навчитися логічно грамотно будувати свої міркування і знаходити помилки в міркуваннях опонентів;
• вивчити основні форми мислення людини;
• конструювати коректну аргументацію;
• засвоїти методи логіки для дослідження наукових проблем у правознавстві та правоохоронній діяльності;
• застосовувати логічні методи у процесі юриспруденції.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: «Філософія», «Соціологія», «Психологія».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності: До кінця навчання студенти будуть компетентними у таких питаннях, як провідні проблеми традиційної логіки, їх значення для професійної діяльності, основні історичні етапи розвитку логіки, пізнавально-евристична, інформаційна, світоглядна, пропедевтико-виховна, нормативно-мислительна функції логіки; методи формування системи понять, категорій, закономірностей.

загальних компетентностей:

- Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

- Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

- Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

- Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

- Здатність бути критичним і самокритичним.

фахових компетентностей:

- Здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти.

- Здатність аналізувати правові проблеми, формувати та обґрунтовувати правові позиції.

- Здатність до логічного, критичного і системного аналізу документів, розуміння їх правового характеру і значення.

Програмні результати навчання:

- Визначати вагомість та переконливість аргументів в оцінці заздалегідь невідомих умов та обставин.

- Проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел.

- Давати короткий висновок щодо окремих проблем з достатньою обґрунтованістю.

- Доносити до респондента матеріал з певної проблематики доступно і зрозуміло.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- базові закони формальної логіки;

- структуру та загальні характеристики логічних форм;

- вимоги до визначення та до поділу понять;

- класифікацію суджень за різноманітними основами;

- значення логічних сполучників;

- класифікацію умовиводів за кількістю засновків, за складом, за спрямованістю виводу, за характером висновку, за типом засновків;

- операції, за допомогою яких утворюються безпосередні умовиводи;

- структуру та правила фігур простого категоричного силогізму;

- основні типи складних, скорочених та складноскорочених умовиводів;

- загальнологічні методи як аналіз, синтез, порівняння, дедукція, індукція;

- принципи діалектичної логіки.

вміти:

- узгоджувати власне мислення з законами логіки;

- грамотно формувати поняття та давати їм правильні визначення;

- аналізувати міркування з точки зору відповідності їх правилам логіки;

- використовувати правила побудови формально-логічних теорій для вираження наукових результатів;

- правильно доводити та спростовувати; уникати формальних суперечностей;

- правильно формулювати та доводити гіпотези;

- вичленяти софізми та паралогізми і знаходити логічні помилки;

- використовувати правила наукової індукції для побудови узагальнюючих умовиводів.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Класична логіка.

Тема 1. Предмет і значення логіки.

• Варіанти визначення логіки.
• Основні логічні закони.
• Дисципліни, пов’язані із логікою.

Тема 2. Логіка і мова.

• Логічна культура мислення.
• Види мов.
• Логічні аспекти наукового аналізу мови.

Тема 3. Поняття.

• Обсяг і зміст поняття.
• Різновиди понять.
• Відношення між поняттями.
• Операції над поняттями.

Тема 4. Визначення.

• Явне визначення та правила його побудови.
• Неявні визначення.
• Типи суджень.

Тема 5. Класична логіка предикатів.

• Виникнення логіки предикатів.
• Засоби логіки предикатів.
• Концепція можливих світів.

Змістовий модуль 2. Некласична логіка.

Тема 6. Модальна логіка.

• Поняття «модальність».
• Історія модальної логіки.
• Види модальних логік.

Тема 7. Некласична логіка. Девіантні логіки.

• Девіантна логіка.
• Історія виникнення некласичних логічних числень.
• Логіки Лукасевича: від тризначної до n-значної.
• «Логіка абсурду» Бочвара.
• Чотиризначна логіка Белнапа.
• N-значна логіка Поста.

Тема 8. Умовивід.

• Умовивід та його різновиди.
• Метод таблиць істинності.
• Метод аналітичних таблиць.

Види робіт: лекції, практичні заняття, реферат.

Форма підсумкового контролю: залік.