Дисципліна: Мануальні практики

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).

Мета дисципліни: підготовка фахівців спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» за освітнім ступенем «магістр», формування визначених освітньо-професійною програмою загальних та фахових компетентностей, зокрема здатності до застосування у професійній діяльності студентами теоретичних знань і практичних навичок в мануальних практиках. Оволодіння принципами, засобами, методів і форм організації та проведення мануальних пратик з поставленої проблеми

Завдання дисципліни:

- аналіз та узагальнення наукової літератури;

- організація психолого-педагогічних експериментів;

- опрацювання результатів із використанням методів математичної статистики, підведення підсумків.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: «Анатомія людини», «Фізіологія людини», «Теорія та методика фізичного виховання», «Основи медичних знань», «Основи фізичної реабілітації».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності: готовності студента до самостійного виконання практичних навичок з мануальних практик.

загальних компетентностей:

- знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;

- навички міжособистісної взаємодії;

- здатність працювати в команді;

- здатність спілкуватися іноземною мовою;

- навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

- здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

- здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;

- здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

- здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

фахових компетентностей:

- здатність пояснити пацієнтам, клієнтам, родинам, членам міждисциплінарної команди, іншим медичним працівникам потребу в заходах та методах фізичної терапії, ерготерапії, принципи їх використання і зв'язок з охороною здоров’я;

- здатність аналізувати будову, нормальний та індивідуальний розвиток людського організму та його рухові функції;

- здатність трактувати патологічні процеси та порушення і застосовувати для їх корекції придатні засоби фізичної терапії, ерготерапії;

- здатність провадити безпечну для пацієнта/клієнта та практикуючого фахівця практичну діяльність з фізичної терапії, ерготерапії у травматології та ортопедії, неврології та нейрохірургії, кардіології та пульмонології, а також інших областях медицини;

- здатність допомогти пацієнту/клієнту зрозуміти власні потреби, обговорювати та пояснювати зміст і необхідність виконання програми фізичної терапії та ерготерапії;

- здатність ефективно реалізовувати програму фізичної терапії та/або ерготерапії;

- здатність забезпечувати відповідність заходів фізичної терапії та/або ерготерапії функціональним можливостям та потребам пацієнта/клієнта;

-здатність адаптовувати свою поточну практичну діяльність до змінних умов;

- здатність надавати долікарську допомогу під час виникнення невідкладних станів;

- здатність знаходити шляхи постійного покращення якості послуг фізичної терапії та ерготерапії.

Програмні результати навчання:

1. Демонструвати готовність до зміцнення та збереження особистого та громадського здоров'я шляхом використання рухової активності людини та проведення роз’яснювальної роботи серед пацієнтів/клієнтів, членів їх родин, медичних фахівців, а також покращенню довкілля громади.
2. Використовувати сучасну комп’ютерну техніку; знаходити інформацію з різних джерел.
3. Аналізувати вітчизняні та зарубіжні джерела інформації, необхідної для виконання професійних завдань та прийняття професійних рішень.
4. Застосовувати у професійній діяльності знання біологічних, медичних, педагогічних та психосоціальних аспектів фізичної терапії та ерготерапії.
5. Трактувати інформацію про наявні у пацієнта/клієнта порушення за Міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) та Міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей та підлітків (МКФ ДП).
6. Реалізувати індивідуальні програми фізичної терапії, ерготерапії.
7. Здійснювати заходи фізичної терапії для ліквідації або компенсації рухових порушень та активності.
8. Безпечно та ефективно використовувати обладнання для проведення реабілітаційних заходів, контролю основних життєвих показників пацієнта, допоміжні технічні засоби реабілітації для пересування та самообслуговування.
9. Оцінювати себе критично, засвоювати нову фахову інформацію, поглиблювати знання за допомогою самоосвіти, оцінювати й представляти власний досвід, аналізувати й застосовувати досвід колег.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

• визначення понять «методи», «обстеження», «мануальні практики», «реабілітація» та «фізична реабілітація», основні нормативно-правові документи, які регламентують розвиток галузі фізичної реабілітації;
• особливості збору даних про функціональний стан дихальної та серцево-судинної систем;
• загальні та спеціальні методи дослідження при використанні мануальних практик;
• загальні та спеціальні методи дослідження серцево-судинної, дихальної, нервової, опорно-рухової систем;
• основні принципи підготовки, проведення, інтерпретування методів дослідження серцево-судинної, дихальної, нервової, опорно-рухової систем;
• особливості проведення та інтерпретацію тестів, шкал та опитувальників у практиці фізичного терапевта.

вміти:

• проводити загальне обстеження осіб з порушенні діяльності серцево-судинної, дихальної, нервової, опорно-рухової систем з послідовним приміненням мануальних практик;
• аналізувати показники, отримані після обстеження;
• підбирати методи та засоби контролю;
• співпрацювати з іншими спеціалістами сфери охорони здоров’я.

Зміст дисципліни (тематика):

Модуль 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАУКИ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 1. Застосування методик мануальної терапії (МТ) в комплексних програмах фізичної терапії та ерготерапії.

Тема 2. Сучасні розробки мануальної терапії (МТ) при ушкодженнях хребта

Тема 3. Методики мануальної терапії у дітей та підлітків

Тема 4. МТ при порушенні функцій суглобів

Тема 5 Особливості травматизму у спортсменів. Сучасні методики МТ

Тема 6. Особливості методики МТ у інвалідів з ушкодженнями опорно-рухового апарату

Тема 7. Особливості методики МТ при захворюваннях периферичної та центральної нервових систем

Тема 8. Особливості МТ при захворюваннях органів травлення 

Види робіт:

- виконання письмових завдань;

- відповіді на лабораторних заняттях;

- виконання індивідуальних завдань з демонстрацією практичних навичок;

- аналітичні звіти проекти- співбесіда за результатами самостійної роботи;

- тести;

- розв’язування ситуативних задач.

Форма підсумкового контролю: екзамен.