Дисципліна: Методологія та організація наукових досліджень у сфері аналізу та аудиту

                Освітньо-професійна програма «Облік і оподаткування»

                    освітнього рівня другий (магістерський)

                         галузь знань 07 «Управління та адміністрування»

                           Спеціальність(ності) _071 «Облік і оподаткування»

                     Інститут економіки та менеджменту

Обсяг, кредитів: 90 год, 3.

Форма підсумкового контролю: іспит

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: ознайомлення студентів з методологією наукового дослідження, методами їх проведення з урахуванням особливостей за спеціальністю; навчання оформлювати результати дослідження; підготовка та залучення студентів до здійснення науково-дослідницької діяльності; ознайомлення їх зі стратегією та тактикою проведення досліджень; надання їм певних знань щодо методології, методики, інструментарію дослідження та підготовки ними публікацій, кваліфікаційних робіт.

Завдання: виробити у студентів вміння застосовувати нові методи соціально-економічного дослідження, в основі яких знаходяться ідеї і принципи системного підходу, синергетики і герменевтики.

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ, ВІДПОВІДНІСТЬ ПРОГРАМНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ КОМПОНЕНТАМ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

• базові засади організації наукових досліджень;
• парадигму методології науки;
• категоріальний та понятійний апарат у методології наукових досліджень;
• історію розвитку фінансової науки та наукових шкіл в Україні;
• загальнонаукові та специфічні методи проведення наукових досліджень;
• закономірності розвитку фінансово-економічних процесів;
• види та форми науково-дослідної роботи;
• вимоги до підготовки наукових робіт; 
• концептуальні знання щодо структури наукового дослідження;
• вимоги та структуру публікації наукових результатів;
• концептуальні знання щодо оформлення результатів наукових досліджень;

уміти:

• збирати та обробляти інформацію, необхідну для проведення наукових досліджень;
• узагальнювати тенденції і закономірності розвитку фінансів мікро- і макрорівня;
• швидко опановувати зміни, які відбуваються у фінансовій практиці;
• об’єктивно оцінювати та прогнозувати фінансові та соціально-економічні процеси;
• застосовувати теоретичні та емпіричні методи дослідження;
• використовувати інформаційно-комунікаційні технології у професійних дослідженнях;
• планувати та організовувати науково-дослідну роботу;
• формувати та обґрунтовувати наукові гіпотези;
• володіти традиційними та сучасними інноваційними методами проведення досліджень;
• оформляти результати наукових досліджень та впроваджувати їх у практику;
• інформаційно забезпечувати процес наукового дослідження;
• науково пізнавати на основі системного, синергетичного підходів;
• висвітлювати наукові результати, підготовлювати наукові публікації;
• визначати економічну ефективність наукових досліджень.

Загальні компетентності: уміти працювати у команді; бути здатним до сприйняття альтернативних поглядів, толерантність; бути здатним дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки та моралі в міжособистісних відносинах; уміти донести до фахівців і нефахівців інформації, ідеї, проблеми, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності; уміти критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб, спираючись на отриманні знання; бути здатним застосовувати знання на практиці; бути здатним до самоменеджменту; уміти критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути здатним здійснювати дослідницьку та/або інноваційну діяльність; уміти використовувати загальнонаукові та креативні методи пізнання у професійній діяльності; уміти реалізовувати проєкти у науковій діяльності.

Фахові компетентності: володіти методологічним інструментарієм кількісного та якісного опрацювання даних наукових досліджень; набути універсальні навички розробляти та вирішувати теоретичні та прикладні дослідницькі завдання; уміти знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел; уміти опрацьовувати наукометричні бази даних з метою використання власного наукового дослідження та вміння використовувати інтернет-технології для організації та забезпечення власної наукової, педагогічної та інноваційної діяльності, у підготовці наукових публікацій, звітів, ділової та особистої думки; уміти використовувати проєктний підхід управління, формулювати мету, завдання, планувати процес і складати календарний план наукової роботи за допомогою використання методів управління проєктом у часі; бути здатним формулювати та ініціювати нові ідеї, визначити мету, завдання, необхідні ресурси, підбирати методологічний інструментарій; знати стандарти і типи мислення, необхідні для наукового дослідження та опублікування, враховуючи критичну обізнаність та інтелектуальну чесність; бути здатним формувати власне наукове дослідження як складову загальноуправлінського, системного та холістичного мислення.

Програмні результати навчання: знати та вміти оперувати понятійно-категорійним апаратом у сфері науки; уміти проаналізувати методологічні засади і визначення сутності та ролі наукових досліджень, їх основних видів, суб’єктів та рівнів реалізації результатів наукових досліджень; бути здатним до письмового й усного спілкування рідною та англійською мовами у частині поширювання результатів наукових досліджень; набути навичок застосування комп’ютерних технологій як засобу отримання, опрацювання, збереження і поширення професійної та науково-технічної інформації, зокрема спілкування з широкою науковою спільнотою через публікації, виступи на науково-комунікативних заходах (конференціях, семінарах, онлайн заходах та ін.); набути навичок прийняття обґрунтованих управлінських рішень з питань планування, організації та проведення наукових досліджень і розуміння сутності їх наслідків.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Анотація дисципліни

Змістовний модуль 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тема 1. Поняття наукового дослідження та вимоги до нього

Наука як система знань. Основні поняття науки. Закономірності функціонування та розвитку науки, еволюція розвитку науки.

Поняття наукового дослідження, його основні ознаки та характеристики. Особливості структури наукового дослідження, його об’єкт, мета, завдання, основні форми. Вимоги до наукових досліджень.

Основні види наукових досліджень. Відмінності та спільні риси емпіричних та теоретичних досліджень. Ефективність наукових досліджень.

Тема 2. Поняття методології наукових досліджень та її види

Методологія наукових дослідження. Поняття методу та методології. Завдання методології. Різновиди та структурні елементи методології. Підходи до обґрунтування та визначення методу та методології.

Фундаментальна або філософська методологія. Загальнонаукова методологія.

Загальнонаукові принципи дослідження: історичний, термінологічний, функціональний, системний, інформаційний, культурологічний, пізнавальний або когнітивний.

Конкретно наукова методологія. Методи і техніка дослідження. Класифікація методів наукового пізнання.

Тема 3. Емпіричні методи наукового дослідження

Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження. Радикальний емпіризм. Верифікація. Емпіричне дослідження. Валідність. Діагностична сила. Надійність. Репрезентативність.

Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Передбачуваність. Планомірність. Цілеспрямованість. Вибірковість. Системність. Вимоги до спостереження. Етапи проведення спостереження.

Емпіричні методи: вимірювання, порівняння, узагальнення. Розмір одиниці вимірювання. Динамічна похибка. Метод вимірювання.

Принцип вимірювання. Вимірювальна інформація. Види вимірювальних величин.

Порівняння. Узагальнення. Вимоги до порівняння. Види порівнянь.

Експеримент. Довготривале, короткочасне, безперервне, дискретне спостереження.

Специфіка експерименту. Етапи проведення експерименту.

Інші емпіричні методи дослідження: опитування, опитування-інтерв’ю, анкетні опитування, бесіда, рейтинг, експертна оцінка, метод колективних експертних оцінок, метод «мозкового штурму», морфологічний метод аналізу, метод семикратного пошуку, метод асоціацій та аналогій, метод колективного блокнота і контрольних запитань, морфологічний ящик.

Сутність гіпотези, її особливості. Етапи розвитку гіпотези, вимоги, що до неї ставляться. Доведення гіпотези, способи встановлення істини: безпосередній та опосередкований, що використовуються у доведенні гіпотези, особливості та відмінності.

Тема 4. Теоретичні методи наукового дослідження

Сутність теоретичних методів наукового дослідження. Послідовність проведення теоретичних досліджень. Особливість теоретичного дослідження. Порядок використання методів при здійсненні наукового дослідження.

Характеристика основних теоретичних методів наукового дослідження: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, формалізації, абстрагування та моделювання.

Поняття моделі, вимоги, які до неї ставляться, види, особливості побудови.

Особливості логічного та хронологічного підходів при проведенні теоретичних досліджень. Мета, випадки та вимоги до застосування цих методів при здійсненні наукового дослідження.

Змістовний модуль 2. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тема 5. Зміст та складові науково-дослідного процесу

Стадії науково-дослідного процесу. Схема науково-дослідного процесу. Організаційна, дослідна стадії та стадія узагальнення, апробації та реалізації наукових результатів. Процедура вибору наукової проблеми. Критерії вибору теми. Обґрунтування актуальності теми, визначення її місця в науковій проблемі.

Суть та складові планування наукової діяльності. Програма та плани наукового дослідження. Формулювання теми дослідження. Вивчення стану питання і обґрунтування обраного напряму дослідження. Мета дослідження. Загальні та конкретні завдання дослідження. Зміст, об'єкт, предмет дослідження. Вибір методів дослідження. Етапи роботи, календарний план роботи. Попередній та остаточний план наукового дослідження, план-проспект наукового дослідження.

Організація науково-дослідних робіт. Наукова організація дослідницької діяльності. Організаційні передумови для дослідження й аналітичної обробки економічної інформації. Основні завдання НОП. Елементи НОП. Нормування праці науковців.

Тема 6. Форми відображення результатів наукових досліджень

Форми викладу матеріалів дослідження. Публікації. Функції публікацій.

Наукові видання. Науково-дослідні та джерелознавчі наукові видання. Монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей та матеріали наукової конференції, збірник наукових праць.

Наукові неперіодичні видання: книга, брошура, наукові збірки, журнали. Види монографій: наукові та практичні.

Форми висвітлення підсумків наукової роботи: тези, тези доповіді, реферат. Види рефератів: інформативні, розширені або зведені, наукові.

Винахідницька діяльність. Результати НДР: нові технологічні процеси та агрегати, матеріали і з'єднання, пристрої і конструкції, які можуть скласти предмет винаходу або відкриття.

Усна передача інформації про наукові результати. Доповідь, повідомлення на нарадах, семінарах, симпозіумах, конференціях. Бесіди при особистих зустрічах.

Змістовний модуль 3. АКАДЕМІЧНЕ ПИСЬМО ТА АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Тема 7. Академічна грамотність та базові концепції академічного письма

Сучасне поняття академічної грамотності (Academic Literacy): оперативна (операційна) грамотність; культурна грамотність; критична грамотність.

Науковий стиль, науковий текст, академічна комунікація, академічне письмо. Традиції академічного спілкування та міжнародний досвід.

Академічне письмо як один із різновидів наукового (академічного) спілкування. Класична риторика як філософська основа академічного письма. Генерація наукових ідей та організація процесу академічного письма.

Видові ознаки академічного тексту. Відмінності від публіцистичного та художнього стилів. Формування і розвиток продуктивного мовно-стильового мислення у створенні якісного наукового тексту. Концепція «персональний процес – практика – публічний продукт» у створенні академічних текстів.

Цілісність, моделі та принципи академічного письма. Критерії оцінювання.

Огляд професійних можливостей для викладачів та науковців в Україні.

Тема 8. Академічна доброчесність та плагіат

Академічний етикет. Правила дотримання академічної доброчесності та заходи щодо попередження та виявлення плагіату. Інтелектуальна власність. Авторське право.

Академічна культура, академічна доброчесність. Академічна культура й етика у вищій освіті. Нерозривність принципів академічної свободи і відповідальності; прав і обов`язків усіх учасників освітнього процесу.

Інтелектуальна свобода. Доброчесність викладача та адміністрації як передумова доброчесності студента. Academic Integrity (академічна порядність; академічна цілісність) через поєднання фундаментальних цінностей: чесності, довіри, поваги, справедливості, відповідальності.

Академічна нечесність. Основні прояви академічної нечесності (Academic Dishonesty) = табу в академічному світі: плагіат, заборонена допомога (одержання чи надання допомоги на іспиті, заліку, контрольній роботі, яка забороняється викладачем); використання підручників, посібників, довідкової літератури під час будь-якої з форм контролю, якщо це не передбачено її умовами; списування та передавання своєї роботи для списування іншим; передача та одержання відповідей перед іспитом; використання підставної особи для відповіді, іспиту тощо; подання результатів групової роботи, якщо роботу замість групи виконала одна особа; подача як своєї роботи, написаної іншою особою; написання роботи на замовлення; підробка результатів дослідження; хабарництво.

Методи запобігання академічної нечесності; моральний осуд. Західний досвід покарання за нечесність: від перездачі іспиту, переслуховування курсу і переписування роботи до виключення з університету.

Кодекси честі. Професійні кодекси як транслятори фундаментальних моральних принципів у всі сфери професійної діяльності.

Дисципліни, вивчення яких обов’язково передує цій дисципліні: «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Економіка підприємства», «Статистика», «Економічний аналіз», «Економіко-математичні методи та моделі, «Фінанси», «Фінансовий аналіз», «Фінанси підприємств», «Інвестування», «Інвестиційний аналіз», «Центральний банк та грошово-кредитна політика», «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання», «Податкова система», «Банківська система», «Банківські операції», «Бюджетна система», «Фінансовий ринок», «Менеджмент», «Глобальна економіка», «Сучасні євроінтеграційні процеси в Україні» тощо.

Міжпредметні зв’язки: «Фінансовий менеджмент», «Міжнародний трансфер технологій», «Проєктний менеджмент», «Інформаційний менеджмент», «Інноваційний розвиток підприємства», «Інтелектуальний бізнес», «Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції», «Платіжні системи», «ERP-система в управлінні фінансами», «Банківський та кредитний менеджмент», «Фінансовий моніторинг», «Державний фінансовий контроль», «Монетарна політика», «Бюджетна політика», «Податкова політика», «Страховий менеджмент», «Соціальна відповідальність», «Фінансова санація та банкрутство підприємств», «Фі нансова інклюзія», «Управління підприємствами малого бізнесу» тощо.