Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Дисципліна: Психологія тілесності

Психологія тілесності

 

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120(4).

 

Освітній рівень: магістр

 

Мета дисципліни: формування у студентів цілісного розуміння взаємозв’язку між тілом і психікою, а також оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками аналізу тілесного досвіду людини. Дисципліна сприяє розвитку усвідомленого ставлення до власного тіла, вивченню механізмів психосоматичних процесів і освоєнню методів тілесно-орієнтованої психотерапії. Вона допомагає майбутнім фахівцям розпізнавати та коригувати тілесні прояви емоційного стану, застосовувати тілесні практики в психологічному консультуванні та терапії.

 

Завдання дисципліни:

  • Вивчити основні теоретичні підходи до розуміння тілесності у психології (психодинамічний, гуманістичний, когнітивно-біхевіористичний, феноменологічний підходи).
  • Проаналізувати, як тілесні відчуття, соматичні процеси та емоційний стан впливають одне на одного.
  • Розглянути, як соціальні стандарти, медіа та культура формують ставлення до власного тіла та ідеали краси.
  • Вивчити психосоматичні розлади та методи тілесно-орієнтованої психотерапії для роботи з ними.
  • Практично виконати вправи на усвідомлення тілесних відчуттів (bodyscan, дихальні практики, медитації) та проаналізувати власний досвід.
  • Дослідити вплив образу тіла на самооцінку та психологічне благополуччя людини.

 

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

Вивчення дисципліни передбачає попереднє засвоєння таких дисциплін як «Загальна психологія», «Психогігієна та психопрофілактика», «Основи психодіагностики», «Психогенетика», «Клінічна психологія», «Патопсихологія», «Вікова психологія», «Основи нейропсихології», «Основи психокорекції», «Психологічне консультування», «Основи психотерапії».

 

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

Інтегративної компетентності:

комплексного використання психодіагностичних знань і методів для професійної оцінки психологічних особливостей особистості та її станів, прийняття обґрунтованих рішень у процесі психологічної діагностики та консультування, постановки психологічного діагнозу;

загальних компетентностей:

ЗК 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;

ЗК 3. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

ЗК 4. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями;

ЗК 5. Здатність бути критичним і самокритичним;

ЗК 6. Здатність приймати обґрунтовані рішення;

ЗК 7. Здатність генерувати нові ідеї (креативність);

ЗК 8. Навички міжособистісної взаємодії;

ЗК 9. Здатність працювати в команді.

фахових компетентностей:

СК 1. Здатність оперувати категоріально-понятійним апаратом психології;

СК 3. Здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків;

СК 4. Здатність самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати й узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел;

СК 5. Здатність використовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій;

СК 6. Здатність самостійно планувати, організовувати та здійснювати психологічне дослідження;

СК 7. Здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації;

СК 9. Здатність здійснювати просвітницьку та психопрофілактичну діяльність відповідно до запиту;

СК 10. Здатність дотримуватися норм професійної етики.

Програмні результати навчання:

ПР 1. Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання;

ПР 2. Розуміти закономірності та особливості розвитку й функціонування психічних явищ у контексті професійних завдань;

ПР 5. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження та технології психологічної допомоги;

ПР 6. Формулювати мету, завдання дослідження, володіти навичками збору первинного матеріалу, вміння дотримуватися процедури дослідження;

ПР 7. Рефлексувати та критично оцінювати достовірність одержаних результатів психологічного дослідження, формулювати аргументовані висновки;

ПР 8. Презентувати результати власних досліджень усно / письмово для фахівців і нефахівців;

ПР 9. Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання;

ПР 10. Формулювати думку логічно, доступно, дискутувати, обстоювати власну позицію, модифікувати висловлювання відповідно до культуральних особливостей співрозмовника;

ПР 13. Взаємодіяти, вступати в комунікацію, бути зрозумілим, толерантно ставитися до осіб, що мають інші культуральні чи гендерно-вікові особливості;

ПР 15. Відповідально ставитися до професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку;

ПР 16. Знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога;

ПР 17. Демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності.

 

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

-                    Основні психологічні чинники ризику та анти ризику соматичних та психосоматичних захворювань;

-                   Основні теорії та концепції психології тілесності – підходи до взаємозв’язку психіки та тіла, роль тілесності у формуванні особистості.

-                   Механізми психосоматичних процесів – як емоції, стрес та психологічні травми впливають на фізичний стан людини.

-                   Методи тілесно-орієнтованої психотерапії – основні техніки роботи з тілесним досвідом у психологічному консультуванні.

-                   Особливості тілесного самовираження та невербальної комунікації – як інтерпретувати рухи, жести, пози та м’язову напругу клієнта.

-                   практики тілесної саморегуляції та усвідомленості – техніки релаксації, дихальні вправи, методи управління тілесними реакціями на стрес.

вміти:

-                     аналізувати взаємозв’язок між тілесними проявами та психологічним станом людини – розпізнавати психосоматичні симптоми та тілесні маркери емоцій;

-                     застосовувати методи тілесно-орієнтованої психотерапії – використовувати дихальні, рухові та релаксаційні техніки в психологічному консультуванні;

-                     інтерпретувати невербальну комунікацію – аналізувати жести, пози, міміку та м’язову напругу клієнта для глибшого розуміння його стану;

-                     працювати з образом тіла та тілесною ідентичністю – допомагати клієнтам усвідомлювати та змінювати ставлення до власного тіла;

-                     використовувати техніки тілесної саморегуляції – навчати клієнтів методів зниження стресу, стабілізації емоцій та покращення тілесного самовідчуття;

-                     застосовувати тілесні практики у власній професійній та особистій діяльності – інтегрувати знання про тілесність у психотерапевтичну роботу та повсякденне життя. 

 

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовний модуль 1.

Тема 1. Становлення психології тілесності

Тема 2. Тілесність через призму тілесної психотерапії

Тема 3. Тіло та рух в контексті роботи з психікою

Тема 4. Діагностичні підходи в тілесно-орієнтованій терапії

Змістовний модуль 2.

Тема 1. Тілесність через призму танцювальної терапії

Тема 2. Тілесність через призму   сучасної SOLWI - терапії

Тема 3. Основні ідеї бодинаміки

Тема 4. Бодинамічні структури характеру

 

Види робіт: лекції, практичні заняття, самостійні роботи, індивідуальні та творчі роботи, дискусії, практичні кейси, контрольні тестові завдання.

 

Форма підсумкового контролю: іспит