Дисципліна: Основи конструктивної екології та пермакультури
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 90 (3).
Мета дисципліни: формування фахівців, здатних не тільки досліджувати та прогнозувати стан екосистем різного масштабу і походження, а й відновлювати, оптимізувати та конструювати природоподібні високопродуктивні самопідтримувані екосистеми з пермакультурними складовими, а також вести високоефективну освітню та просвітницьку роботу серед усіх верств населення на засадах глибинної екології та пермакультури з метою залучення їх до участі у своїй діяльності.
Завдання дисципліни:
навчити студентів з позицій системного підходу: досліджувати та прогнозувати стан екосистем; обирати оптимальні стратегії та методи відновлення, оптимізації та створення екосистем; вносити елементи пермакультури до складу екосистем із ефектом підвищення їх продуктивності та біорізноманіття; роз’яснювати аудиторії різного рівня підготовки переваги екоетичного способу життя та пермакультурного господарювання для досягнення сталого розвитку.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни: знання з дисциплін «Ботаніка», «Зоологія» та «Екологія».
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:
інтегративної компетентності: Здатність розв’язувати складні завдання та проблеми в галузі екології під час здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
загальних компетентностей:
ЗК 1. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.
ЗК 5. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК 6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
фахових компетентностей:
ФК 1. Обізнаність на рівні новітніх досягнень, необхідних для дослідницької та/або інноваційної діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.
ФК 2. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем.
ФК 3. Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та/або інноваційної діяльності.
ФК 5. Здатність доводити знання та власні висновки до фахівців та нефахівців.
ФК 8. Здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.
ФК 9. Здатність самостійно розробляти екологічні проєкти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей.
Додатково за орієнтацією освітньої-професійної програми:
ФК 14. Здатність конструювати екосистеми різного масштабу з пермакультурною складовою.
ФК 16. Здатність проводити екопросвітницьку та екоосвітню діяльність на засадах глибинної екології та пермакультури.
Програмні результати навчання:
ПРН 7. Уміти спілкуватися іноземною мовою в науковій, виробничій та соціально-суспільній сферах діяльності.
ПРН 8. Уміти доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу.
ПРН 10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.
ПРН 11. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля.
ПРН 17. Критично осмислювати теорії, принципи, методи і поняття з різних предметних галузей для вирішення практичних задач і проблем екології.
ПРН 18. Уміти використовувати сучасні методи обробки та інтерпретації інформації при проведенні інноваційної діяльності.
Додатково за орієнтацією освітньої-професійної програми:
ПРН 21. Оцінювати поточний стан і ризики екосистем різного масштабу.
ПРН 23. Уміти обирати найраціональніші шляхи та ресурси для оптимізації та/або відновлення екосистем пермакультурними методами.
ПРН 24. Уміти конструювати екосистеми різного масштабу з пермакультурною складовою.
ПРН 25. Розуміти потреби місцевих спільнот, щоб відповідно до них конструювати та/або оптимізувати екосистеми з терапевтичною складовою пермакультурними методами.
ПРН 26. Уміти проводити екопросвітницьку та екоосвітню діяльність на засадах глибинної екології та пермакультури.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
- основні закони екології та екологічної етики, глибинної екології,
- методи дослідження і прогнозування стану екосистем;
- будову та загальні принципи функціонування екосистем з позицій системного підходу;
- методи відновлення, оптимізації та конструювння природоподібних екосистем;
- методи підвищення продуктивності екосистем;
- основні принципи та технології пермакультури;
- пермакультурні технології;
- методи поєднання елементів пермакультури з природними екосистемами
- основні положення сталого розвитку.
вміти:
- з позицій системного підходу аналізувати та прогнозувати стан екосистем;
- відновлювати , оптимізуватиї та конструювати природоподібні екосистеми;
- підвищувати продуктивність екосистем;
- використовувати пермакультурні технології;
- вносити елементи пермакультури до складу екосистем з ефектом підвищення їх продуктивності та біорізноманіття
- роз’яснювати аудиторії будь-якого рівня підготовки стратегічні переваги пермакультурних методів господарювання для досягнення сталого розвитку;
- впроваджувати методи екологізації у всіх сферах діяльності людини.
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовий модуль 1.
Тема 1. Ця загадкова наука екологія та її найекологічніша частина – пермакультура: навіщо вони в університетській освіті України? Повоєнне відновлення.
Тема 2. Екологічні уявлення від найдавніших часів до наших днів. Протистояння ординських і хліборобських традицій.
Тема 3. Принципи функціонування біосфери: гідросфера. Тваринний світ.
Змістовий модуль 2.
Тема 4. Історія еволюційної “перемоги” людства над біосферою. Урбанізація. Історія еволюційної “перемоги” людства над біосферою Урбанізація. Майбутнє міст, зруйнованих рашистами.
Тема 5. Екосистеми.
Тема 6. Стабілізація продуктивності екосистем. Ревайлдінг.
Тема 7. Пермакультурний дизайн екосистем.
Види робіт: лекції, практичні заняття, самостійні роботи, контрольні завдання.
Форма підсумкового контролю: іспит.
