Дисципліна: Основи управлінського консультування
Кількість годин (кредитів EKTC): 120 (4)
Мета навчальної дисципліни: знайомство з основами консультування в соціальній роботі та формування у студентів цілісного уявлення про соціальну, юридичну, педагогічну, психологічну допомогу, формування умінь і навичок, на яких ґрунтується їх професійна діяльність, розкрити студентам – майбутнім соціальним працівникам сутність знань із консультування, щоб вони могли визначити проблематику клієнта, шляхи її вирішення.
Результати навчання за навчальною дисципліною:
знати:
- предмет, мету і завдання консультування та методологічні підходи і філософсько-антропологічні основи консультування;
- цілі, завдання, напрями, принципи, види, принципи, методи, техніки та конкретні методики, що застосовуються у консультуванні;
- сфери застосування консультування;
- проблеми консультування;
- функції соціального працівника-консультанта, професійні та особистісні вимоги до особистості, професійної підготовки соціального працівника-консультанта та його роботи;
- схеми, основні фази, етапи та процедуру консультування;
- принципи роботи із проблемами, які найчастіше зустрічаються в консультаційній практиці;
- особливості роботи з людьми з особливими потребами;
уміти:
- організовувати та проводити психологічне консультування;
- будувати моделі ефективної поведінки клієнта у майбутньому;
- використовувати основні техніки консультування та методи впливу;
- формулювати запит клієнта на консультативну допомогу, розрізняючи індивідуальні особливості розвитку психічних процесів клієнта;
- оцінювати результати консультативної практики;
- здійснювати консультативну роботу відповідно до її напрямів та запитів клієнта.
володіти:
- професійною термінологією консультування;
- оволодіти системою знань із основ консультування;
- навичками морального регулювання взаємовідносин із індивідом та групою при здійсненні консультування;
- бути здатним приймати відповідальність за рішення професійних завдань при консультуванні;
- бути здатним до самостійної рефлексії та прийняття відповідальності за себе та інших у процесі консультування;
- бути здатним до аналізу етнокультурних, регіональних особливостей взаємодії при реалізації консультування;
- бути здатним забезпечити високий рівень соціальної культури технологій соціального захисту незахищених верст населення, медико-соціальної підтримки, благополуччя громадян;
- здатність до створення соціально благополучного середовища в соціальних організаціях та службах.
сформувати:
- уявлення про спільне та відмінне в різних видах консультативної практики.
Зміст дисципліни (тематика):
Вступ в дисципліну. Правове забезпечення консультативної роботи.
Теоретичні основи та спеціальні проблеми консультування в соціальній роботі. Соціальне консультування як вид соціальної допомоги та як різновид професійної діяльності соціальних працівників. Психологічне здоров’я консультанта: супервізія.
Професійна підготовка консультанта. Організація роботи соціального працівника-консультанта. Етика консультативної роботи. Організація консультування в соціальній роботі на різних стадіях консультативного процесу. Техніки та технічні прийоми консультативної взаємодії. Стратегія консультування. Діагностика у практиці консультування. Оцінка ефективності результатів консультування. Соціальне консультування. Особливості психологічного консультування в соціальній роботі. Телефон довіри. Консультування з сімейних питань як проблема соціального працівника-консультанта. Зміст юридичного консультування в соціальній практиці. Особливості педагогічного консультування в соціальній роботі. Зміст телефонного консультування в соціальній роботі. Індивідуальна робота з соціальним випадком.
Види робіт: форми організації навчально-виховного процесу – навчальні заняття, самостійна робота, контрольні заходи; основні види навчальних занять – лекції, семінари, практичні заняття; методи навчання – словесні, наочні, практичні, проблемно-пошукові, імітаційні (ігрові), активізації навчально-пізнавальної діяльності.
