Дисципліна: Основи вірусології

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС):120 (4).

Мета дисципліни: формування системи знань та вмінь щодо дослідження вірусів рослин, тварин та людини, пріонів та віроїдів; їх структури, властивостей і класифікації, особливостей репродукції та морфогенезу; використання вірусів у біотехнологічній промисловості для створення генетичних конструкцій різного призначення та в інших галузях промисловості.

Завдання дисципліни:

-  сформувати у студентів стійку систему знань з вірусології;

-  навчити студентів застосовувати відповідну термінологію;

-  працювати з приладами та обладнанням для дослідження властивостей вірусів та процесів, що вони спричиняють;

-  виконувати роботи, які пов’язані з отриманням, дослідженням, ідентифікацією та аналізом вірусів.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: знання з дисциплін «Ботаніка», «Анатомія рослин», «Зоологія», «Загальна цитологія і гістологія», «Анатомія людини».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов у біотехнології та біоінженерії, або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів біотехнології та біоінженерії.

загальних компетентностей:

ЗК 3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 7. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 8. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

фахових компетентностей:

ФК 2. Здатність демонструвати базові теоретичні знання в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей.

ФК 9. Здатність аналізувати результати взаємодії біологічних систем різних рівнів організації, їхньої ролі в біосфері та можливості використання в різних галузях господарства, біотехнологіях, медицині та охороні навколишнього середовища.

Програмні результати навчання:

ПРН 14. Аналізувати взаємодії живих організмів різних рівнів філогенетичної спорідненості між собою, особливості впливу різних чинників на живі організми та оцінювати їхню роль у біосферних процесах трансформації речовин і енергії.

ПРН 15. Аналізувати форми взаємовідносин між мікро- та макроорганізмами з визначенням основних напрямів цих процесів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

-    предмет, методи й завдання вірусології;

-    основні етапи розвитку вірусології, загальні можливості застосування в практичній і науковій діяльності традиційних та сучасних методів вірусологічних досліджень;

-    основні напрями вірусології;

-    структуру та морфологію вірусів, віроїдів і пріонів;

-    номенклатуру і таксономію вірусів;

-    теорії походження вірусів;

-    можливу роль вірусів в еволюції;

-    основні вірусні захворювання людини, тварин і рослин;

-    наслідки взаємодії вірусів, віроїдів і пріонів із живими організмами на різних рівнях;

-    патологічні процеси, що викликають віруси у сприйнятливих господарях;

-    екологію особливо небезпечних вірусів людини і тварин;

-    вплив факторів різної природи на інфекційність вірусів та методи боротьби з фітопатогенами;

-    характеристики захворювань основних сільськогосподарських культур;

-    епідеміологічні аспекти розвитку вірусних інфекцій людини та тварин, механізми, шляхи та фактори передачі збудників вірусних інфекцій;

-    основні принципи противірусної терапії та профілактики вірусних інфекцій;

-    напрямки використання вірусів у біотехнологічних процесах.

вміти:

- застосовувати базові знання, уміння й навички для системного аналізу взаємодії вірусу і хазяїна на клітинному, тканинному, організменному, популяційному та біосферному рівнях;

- планувати схему експерименту з метою ідентифікації та аналізу властивостей вірусу;

- визначати морфотип віріону, визначати основні функції вірусспецифічних білків;

- володіти методами виділення вірусів з інфекційного матеріалу;

- мати уявлення про методи накопичення вірусу та визначення його титру різними методами;

- підбирати методи детекції патогену виділеного з інфікованої рослини.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Загальна вірусологія

Тема 1. Вірусологія як наука. Об’єкти та методи вірусологічних досліджень.

Тема 2. Морфологія та біохімічний склад вірусів. Особливості генетики вірусів.

Тема 3. Взаємодія вірусів з клітиною. Основні етапи життєвого циклу вірусів.

Тема 4. Класифікація та номенклатура вірусів.

Змістовий модуль 2. Спеціальна вірусологія

Тема 5. Віруси бактерій. Загальна характеристика та особливості життєвого циклу.

Тема 6. Загальна характеристика та особливості взаємодії вірусів рослин із чутливими клітинами.

Тема 7. Віруси людини і тварин. Етапи взаємодії вірусу і клітини, особливості репродукції вірусного геному.

Тема 8. Вірусні інфекції: класифікація вірусних інфекцій, патогенез.

Види робіт: лекції, практичні заняття, лабораторні заняття, самостійні роботи, контрольні завдання.

Форма підсумкового контролю: іспит.