Дисципліна: Психологія спілкування
Анотація дисципліни
Психологія спілкування
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).
Мета дисципліни: засвоєння студентами основних теоретичних підходів до вивчення проблем комунікації та спілкування, формування навиків аналізу смислів та змісту комунікаційних актів, навиків розпізнання невербальної сигналізації та емоцій співбесідника, навиків збереження комунікативної рівноваги та ефективності комунікації.
Завдання дисципліни:
- Оволодіння та подальше вільне оперування професійною термінологією, використовуваною в даній сфері практичної діяльності.
- Розкрити взаємозв’язки міжособистісного спілкування з іншими формами комунікативних процесів.
- Характеризувати міжособистісну комунікативну взаємодію у зв’язку с цілями та мотивами комунікантів, ставленням один до одного, сценаріями спілкування.
- Характеризувати особливості розуміння комунікантами один одного.
- Формування у студентів навичок аналізу смислів за змісту повідомлень та діалогів у комунікативних актах.
- Розкрити особливості використання психологічних знань про комунікативні процеси у формуванні комунікативної компетентності, навичок рефлексії та емпатії, ефективної комунікації.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни: для успішного засвоєння навчальної дисципліни необхідно володіти знаннями, вміннями, компетентностями вступу до спеціальності, історією соціальної роботи, соціології, загальносвітовими цінностями розвитку соціальних систем. Бути адаптованим до вимог навчання. Дисципліни, вивчення яких обов’язково передує цій дисципліні: «Вступ до спеціальності та теорії соціальної роботи», «Історія соціальної роботи», «Спеціальні та галузеві соціології», «Технології соціальної роботи».
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:
інтегративної компетентності: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у соціальній сфері або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів соціальної роботи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
загальних компетентностей: 3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. 4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 5. Здатність планувати та управляти часом. 8. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. 9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. 10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. 11. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
фахових компетентностей: 1. Знання і розуміння сутності, значення і видів соціальної роботи та основних її напрямів (психологічного, соціальнопедагогічного, юридичного, економічного, медичного). 2. Здатність прогнозувати перебіг різних соціальних процесів. 4. Здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальної групи і громади. 15. Здатність взаємодіяти з клієнтами, представниками різних професійних груп та громад.
Програмні результати навчання: 10. Аналізувати соціально-психологічні процеси в малих та великих групах. 11. Використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, міжособистісних стосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин. 19. Виявляти сильні сторони та залучати особистісні ресурси клієнтів, ресурси соціальної групи і громади для розв’язання їх проблем, виходу із складних життєвих обставин.
В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен
знати:
- Професійну термінологію, що існує в даній сфері; синонімічну термінологію у суміжних сферах, що описують комунікативні процеси та їх складові. 2. Особливості вербального та невербального спілкування. 3. Особливості міміки, жестів, пози та їх інтерпретацію. 4. Інтерпретувати - переводити формалізовану інформацію в іншу знакову систему смисли та зміст окремих комунікативних актів. 5. Характеристику та складові ефективної комунікації.
вміти:
1. Вибирати джерела та канали інформації, систематизувати та обробляти інформацію. 2. розуміти монологічне повідомлення в рамках визначеної сфери й ситуації спілкування; будувати діалог за змістом тексту; робити записи, виписки, складання плану тексту, письмове повідомлення, що відображає певний комунікативний намір. 3. у процесі роботи зі структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності, виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу на підставі відомостей про тип та характеристики визначеної системи комунікації встановлювати їх відповідність (невідповідність) меті діяльності. 4. У виробничих умовах під час усного та письмового спілкування за допомогою відповідних методів застосовувати компоненти соціолінгвістичної компетенції для досягнення взаємного порозуміння з урахуванням визначеного місця окремих соціо-культурних елементів у культурному контексті; інтегрувати власну діяльність у культурне оточення. 8 5. Визначати найбільш ефективні засоби психологічного впливу на аудиторію, забезпечуючи ефективне застосування (використання) засобів вербальної та невербальної комунікації з аудиторією Розробляти процедуру і техніку психолого-педагогічного спілкування з метою запобігання міжособистісних та міжгрупових конфліктів. 6. Підбирати засоби впливу на особистість в залежності від вікових та індивідуальних особливостей. 7. Забезпечувати можливості розвитку та формування особистості з урахуванням різних умов спілкування. 8. Підбирати методики ділових бесід і проведення переговорів; застосовувати психологічні методи проведення ділових бесід, переговорів у роботі з персоналом. 9. Аналізувати ефективність спілкування, виявляти оптимальні умови спілкування, встановлювати адекватні міжособистісні стосунки в різних ситуаціях спілкування. 10. Приймати участь у проведенні соціально-психологічного тренінгу спілкування.
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти психології спілкування.
Тема 1. Спілкування як феномен психології
Тема 2. Основні характеристи ки спілкування
Тема 3. Спілкування як обмін інформацією
Змістовий модуль 2. Прикладний аспект психології спілкування.
Тема 1. Спілкування як взаємодія
Тема 2. Спілкування як розуміння та сприйняття одне одного
Тема 3. Конфліктне спілкування
Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.
Форма підсумкового контролю: залік.
