Дисципліна: Фітотерапія
Анотація дисципліни
Фітотерапія
(назва дисципліни)
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).
Мета: визначення напрямків і цілей фармакологічного втручання при проведенні фітотерапії захворювань внутрішніх органів. Визначення груп препаратів, принцип вибору окремих лікарських рослин у конкретній клінічній ситуації. Удосконалення використовуваних та створення нових методик лікування хвороб. Принципи складання комбінацій лікарських засобів з урахуванням клінічного перебігу захворювань, а також даних про фармакокінетику і фармакодинаміку препаратів з лікарських рослин. Принципи складання комбінацій лікарських засобів з урахуванням клінічного перебігу захворювань, а також даних про фармакокінетику і фармакодинаміку препаратів. Удосконалення використовуваних та створення нових методик лікування хворобЗавдання викладання дисципліни закладають основи вивчення здобувачами освіти навколишнього екологічного середовища як джерела етіологічних факторів та етіологічних факторів ризику виникнення і розповсюдження захворювань; на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я закладає основи здорового способу життя, профілактики захворювань, майстерності діагностики захворювань; обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.
Завдання курсу:
Теоретичні: сформувати уявлення про активні речовини рослин; дати уявлення про основні принципи використання рослин для лікування, оздоровлення, з профілактичною метою, визначення доцільності застосування рослин для оздоровлення, раціональне використання фітозборів та готових лікарських фітотерапевтичних форм (настої, настоянки, мікстури, капсули, свічки та ін.) у комплексній реабілітації.
Практичні: набути знання про правила створення трав’яних зборів, правила заготівлі, сушіння (стабілізації) рослинної сировини, способи вилучення діючих речовин із рослинної сировини.
Пререквізити «Фітотерапія» нормальна анатомія, нормальна фізіологія, патологічна фізіологія, медична генетика, біофізика, біохімія, клінічна біохімія, мікробіологія, вірусологія та імунологія, інфекційні хвороби, фармакологія, внутрішня медицина, реаніматологія, принципи доказової медицини.
Постреквізити «Фітотерапія» внутрішня медицина, екстрена та невідкладна медична допомога, інфекційні хвороби, клінічна імунологія, клінічна алергологія, клінічна фармакологія
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:
- загальні компетентності:
ЗК 1. Комунікаційні навички. Здатність спілкуватися державною мовою, взаємодіяти з іншими людьми, правильно інтерпретуючи одержану інформацію.
ЗК 2. Дослідницька здатність. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК 3. Креативність. Здатність виявляти творчий підхід до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 4. Планування та управління часом. Вміння самостійно, виявляти, ставити та вирішувати проблеми, керуючись часовими обмеженнями.
ЗК 5. Вирішення проблем. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК 6. Робота в команді. Здатність працювати в команді й брати на себе відповідальність за окремі завдання.
ЗК 7. Передавання інформації. Здатність представити складну інформацію в стислій усній або письмовій формі.
ЗК 8. Управлінська здатність. Здатність розробляти та управляти проектами.
- спеціальні (фахові) компетентності:
СК 1. Здатність до застосування знань провідних гуманістичних теорій, концепцій, вчень щодо виховання і навчання осіб з обмеженими психофізичними можливостями; здатність відстоювати власні корекційно-педагогічні, навчально-реабілітаційні переконання, дотримуватись їх у житті та професійній діяльності.
СК 2. Здатність до застосування психолого-педагогічних, корекційно-методичних та фахових знань; вміння відбирати і систематизувати діагностичний, корекційно-педагогічний матеріал з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей тих, хто навчається; здатність застосовувати відповідні методи, прийоми, форми, засоби реабілітації і корекційного навчання та виховання; формування системи дидактико-методичних знань і умінь; здатність удосконалювати власну професійну діяльність. Здатність здійснювати освітньо-корекційний процес у процесі з урахуванням психофізичних, вікових особливостей та індивідуальних освітніх потреб осіб з порушеннями розвитку (мовлення, слуху, зору, інтелекту, опорно-рухового апарату тощо) в спеціальних та інклюзивних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах; реабілітаційних установах тощо.
СК 3. Здатність до застосування знань основних принципів, правил, прийомів і форм педагогічної комунікації; вміння використовувати різноманітні інформаційні джерела та способи отримання інформації у професійних цілях, продумано й виважено будувати процес корекційно-педагогічного спілкування; здатність налагоджувати продуктивну професійно-корекційну і навчально-реабілітаційну взаємодії, суб’єкт-суб’єктну комунікацію.
СК 4. Здатність до застосування знань основних видів і технологічних підходів до планування професійно-корекційної діяльності відповідно до порушень психофізичного розвитку та з у рахуванням індивідуальних та вікових особливостей особи; вміння здійснювати поточне планування, визначати умови його практичної реалізації, вміння планувати, організовувати і результативно здійснювати корекційно-педагогічний процес у загальноосвітніх та спеціальних закладах освіти з інклюзивним та інтегрованим навчанням з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного та шкільного віку.
СК 5. Здатність до застосування професійних медико-біологічних знань і практичних умінь і навичок, які є теоретичними основами побудови змісту корекційного, навчально-реабілітаційного процесу. Здатність оцінити структуру дефекту при психофізичних порушеннях (мовлення, інтелекту, функцій опорно-рухових та сенсорних систем); потенційні можливості розвитку різних сторін особистості кожної з категорії дітей з такими вадами; здатність оцінити клініко-фізіологічні особливості і закономірності фізичного і психічного розвитку дітей з мовленнєвими, сенсорним, інтелектуальними порушеннями.Складниками медико-біологічної компетентності є анатомо-фізіологічна, генетична, неврологічна, клінічна, психопатологічна тощо (складники компетентності заповнюються відповідно до нозології).
СК 6. Здатність здійснювати педагогічну та викладацьку діяльність у галузі адаптивної фізичної культури та спорту в освітньому просторі ЗСО.
СК 7. Здатність оцінювати фізичні здібності та функціональний стан осіб, які займаються адаптивною фізичною культурою і адаптивним спортом, застосовувати ефективні методи наукового дослідження в самостійній науково-дослідній діяльності в області теорії та методики адаптивного фізичного виховання, оздоровчої та адаптивної фізичної культури.
СК 8. Здатність розробляти, коригувати корекційні програми з адаптивної фізичної культури для осіб з обмеженими можливостями здоров'я всіх нозологічних форм, гендерних і вікових груп.
СК 9. Здатність визначати психологічні, фізіологічні та біохімічні особливості рухової активності та характер її впливу на організм людини з урахуванням статі і віку.
СК 10. Здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності, усвідомлювати соціальну значущість професії, володіти високою мотивацією до виконання професійної діяльності та підвищення свого культурного та професійного рівня.
СК 11. Здатність використовувати сучасні засоби комплексного оздоровлення людини, розробляти, планувати, використовувати та аналізувати фізкультурно-оздоровчі заходи з особами всіх нозологічних форм, гендерних і вікових груп.
СК 12. Здатність використовувати накопичені в галузі фізичної культури і спорту духовні цінності, отримані знання для виховання патріотизму молоді, профілактики девіантної поведінки, формування здорового способу життя, потреби в регулярних заняттях адаптивною фізичною культурою і спортом.
- програмні компетентності:
ПРН 1. Знання сучасних теоретичних основ предметної спеціалізації, здатність застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності.
ПРН 2. Знання фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін.
ПРН 3. Знання підходів до забезпечення якісного виконання завдань професійної діяльності на основі інструкцій, методичних рекомендацій, встановлених норм, нормативів, технічних умов тощо.
ПРН 4. Знання вікових та індивідуальних особливостей організму людини і змін, що відбуваються в ньому в процесі занять фізичною культурою, спортом.
ПРН 5. Знання основних анатомічних, фізіологічних, біомеханічних характеристик органів і систем організму людини.
ПРН 6. Знання сучасних методик формування, збереження і зміцнення здоров’я осіб різних вікових груп.
ПРН 7. Знання методів діагностики і моніторингу стану здоров’я осіб із відхиленнями у стані здоров’я.
ПРН 8. Знання механізму формування рухових навичок.
ПРН 9. Знання механізмів впливу рухової активності на здоров'я і тривалість життя людини.
ПРН 12. Знання основ фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я.
ПНР 13. Вільне володіння українською мовою як засобом ділового спілкування.
В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен:
– засвоїти визначення фітозасобів, склад інформаційної бази фітотерапії, вимоги до лікарської рослинної сировини; аналізувати біологічно активні речовини лікарських рослин стосовно їх фітотерапевтичних ефектів; оволодіти знаннями методики і техніки виготовлення різних лікарських форм з рослин; підбирати і обґрунтовувати склад зборів для виготовлення настоїв, відварів, настойок, мазей з визначенням дози фітопрепаратів для різних категорій пацієнтів (дорослих, дітей та літніх, тощо); вміти інтерпретувати та враховувати фармакологічні ефекти рослинних препаратів; аналізувати клінічні прояви захворювання та формувати алгоритм застосування фітотерапевтичних препаратів; призначати фітотерапевтичні препарати залежно від наявних клінічних проявів у хворих із різною патологією.
Зміст дисципліни (тематика):
Тема 1. Визначення фітотерапії, її роль та місце в сучасній медицині. Історія розвитку, організація та загальні питання фітотерапії. Механізми лікувального впливу фітотерапії.
Тема 2. Лікарські засоби фітотерапії та методи їх застосування. Біологічно активні речовини лікарських
рослин та їх значення в обумовленні фітотерапевтичних ефектів.
Тема 3. Лікарські форми з рослин. Вимоги до лікарської рослинної сировини. Загальні принципи застосування
фітотерапії
Тема 4.Способи використання фітозасобів. Показання та протипоказання до включення фітозасобів у комплексне
лікування хворих різного профілю. Фітозасоби загальної дії.
Тема 5. Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з патологією дихальної системи.
Тема 6. Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з патологією серцево-судинної системи.
Тема 7. Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих зпатологією органів травлення.
Тема 8. Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з патологією нирок та сечовивідних шляхів.
Тема 9. Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з функціональними розладами нервової системи
Тема 10. Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з деякими ендокринними розладами
Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.
Форма підсумкового контролю: залік
