Дисципліна: Курортологія
Анотація дисципліни
Курортологія
(назва дисципліни)
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).
Мета: Метою є: розуміння студентами місця і ролі курортології як науки у національній міжгалузевій системі охорони здоров'я, а також формування у майбутніх фахівців наукових знань про принципи, засоби, форми, види та етапи адаптації функціональних систем організму людини до природно-кліматичних лікувальних факторів, а також знань у сфері історичного та сучасного стану санаторно-курортної справи в Україні та світі. Основними завданнями є: отримання наукових знань та розширення практики використання природних багатств для оздоровлення людини; формування навичок роботи з нормативно-директивними документами, статистичними матеріалами; ознайомлення з принципами організації курортної справи; планування динамічної та професійної політики національного туризму, що є запорукою успішного функціонування санаторно-курортної галузі України.
Пререквізити дисципліни: теоретичною базою вивчення дисципліни є набуті під час навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Молодший спеціаліст» знання, уміння та навички з програмових розділів медико-біологічних дисциплін.
Постреквізити дисципліни: набуті під час вивчення «Курортології та фізіотерапії» знання і вміння будуть застосовуватись студентами при вивченні таких навчальних дисциплін як «Фізична терапія та ерготерапія у педіатрії», «Фізична терапія та ерготерапія при порушеннях діяльності внутрішніх органів», «Фізична терапія та ерготерапія при порушеннях діяльності нервової системи», «Фізична терапія та ерготерапія при порушеннях діяльності опорно-рухового апарату», а також під час проходження клінічних практик.
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:
- загальні компетентності:
ЗК 1. Комунікаційні навички. Здатність спілкуватися державною мовою, взаємодіяти з іншими людьми, правильно інтерпретуючи одержану інформацію.
ЗК 2. Дослідницька здатність. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК 3. Креативність. Здатність виявляти творчий підхід до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 4. Планування та управління часом. Вміння самостійно, виявляти, ставити та вирішувати проблеми, керуючись часовими обмеженнями.
ЗК 5. Вирішення проблем. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК 6. Робота в команді. Здатність працювати в команді й брати на себе відповідальність за окремі завдання.
ЗК 7. Передавання інформації. Здатність представити складну інформацію в стислій усній або письмовій формі.
ЗК 8. Управлінська здатність. Здатність розробляти та управляти проектами.
- спеціальні (фахові) компетентності:
СК 1. Здатність до застосування знань провідних гуманістичних теорій, концепцій, вчень щодо виховання і навчання осіб з обмеженими психофізичними можливостями; здатність відстоювати власні корекційно-педагогічні, навчально-реабілітаційні переконання, дотримуватись їх у житті та професійній діяльності.
СК 2. Здатність до застосування психолого-педагогічних, корекційно-методичних та фахових знань; вміння відбирати і систематизувати діагностичний, корекційно-педагогічний матеріал з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей тих, хто навчається; здатність застосовувати відповідні методи, прийоми, форми, засоби реабілітації і корекційного навчання та виховання; формування системи дидактико-методичних знань і умінь; здатність удосконалювати власну професійну діяльність. Здатність здійснювати освітньо-корекційний процес у процесі з урахуванням психофізичних, вікових особливостей та індивідуальних освітніх потреб осіб з порушеннями розвитку (мовлення, слуху, зору, інтелекту, опорно-рухового апарату тощо) в спеціальних та інклюзивних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах; реабілітаційних установах тощо.
СК 3. Здатність до застосування знань основних принципів, правил, прийомів і форм педагогічної комунікації; вміння використовувати різноманітні інформаційні джерела та способи отримання інформації у професійних цілях, продумано й виважено будувати процес корекційно-педагогічного спілкування; здатність налагоджувати продуктивну професійно-корекційну і навчально-реабілітаційну взаємодії, суб’єкт-суб’єктну комунікацію.
СК 4. Здатність до застосування знань основних видів і технологічних підходів до планування професійно-корекційної діяльності відповідно до порушень психофізичного розвитку та з у рахуванням індивідуальних та вікових особливостей особи; вміння здійснювати поточне планування, визначати умови його практичної реалізації, вміння планувати, організовувати і результативно здійснювати корекційно-педагогічний процес у загальноосвітніх та спеціальних закладах освіти з інклюзивним та інтегрованим навчанням з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного та шкільного віку.
СК 5. Здатність до застосування професійних медико-біологічних знань і практичних умінь і навичок, які є теоретичними основами побудови змісту корекційного, навчально-реабілітаційного процесу. Здатність оцінити структуру дефекту при психофізичних порушеннях (мовлення, інтелекту, функцій опорно-рухових та сенсорних систем); потенційні можливості розвитку різних сторін особистості кожної з категорії дітей з такими вадами; здатність оцінити клініко-фізіологічні особливості і закономірності фізичного і психічного розвитку дітей з мовленнєвими, сенсорним, інтелектуальними порушеннями.Складниками медико-біологічної компетентності є анатомо-фізіологічна, генетична, неврологічна, клінічна, психопатологічна тощо (складники компетентності заповнюються відповідно до нозології).
СК 6. Здатність здійснювати педагогічну та викладацьку діяльність у галузі адаптивної фізичної культури та спорту в освітньому просторі ЗСО.
СК 7. Здатність оцінювати фізичні здібності та функціональний стан осіб, які займаються адаптивною фізичною культурою і адаптивним спортом, застосовувати ефективні методи наукового дослідження в самостійній науково-дослідній діяльності в області теорії та методики адаптивного фізичного виховання, оздоровчої та адаптивної фізичної культури.
СК 8. Здатність розробляти, коригувати корекційні програми з адаптивної фізичної культури для осіб з обмеженими можливостями здоров'я всіх нозологічних форм, гендерних і вікових груп.
СК 9. Здатність визначати психологічні, фізіологічні та біохімічні особливості рухової активності та характер її впливу на організм людини з урахуванням статі і віку.
СК 10. Здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності, усвідомлювати соціальну значущість професії, володіти високою мотивацією до виконання професійної діяльності та підвищення свого культурного та професійного рівня.
СК 11. Здатність використовувати сучасні засоби комплексного оздоровлення людини, розробляти, планувати, використовувати та аналізувати фізкультурно-оздоровчі заходи з особами всіх нозологічних форм, гендерних і вікових груп.
СК 12. Здатність використовувати накопичені в галузі фізичної культури і спорту духовні цінності, отримані знання для виховання патріотизму молоді, профілактики девіантної поведінки, формування здорового способу життя, потреби в регулярних заняттях адаптивною фізичною культурою і спортом.
- програмні компетентності:
ПРН 1. Знання сучасних теоретичних основ предметної спеціалізації, здатність застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності.
ПРН 2. Знання фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін.
ПРН 3. Знання підходів до забезпечення якісного виконання завдань професійної діяльності на основі інструкцій, методичних рекомендацій, встановлених норм, нормативів, технічних умов тощо.
ПРН 4. Знання вікових та індивідуальних особливостей організму людини і змін, що відбуваються в ньому в процесі занять фізичною культурою, спортом.
ПРН 5. Знання основних анатомічних, фізіологічних, біомеханічних характеристик органів і систем організму людини.
ПРН 6. Знання сучасних методик формування, збереження і зміцнення здоров’я осіб різних вікових груп.
ПРН 7. Знання методів діагностики і моніторингу стану здоров’я осіб із відхиленнями у стані здоров’я.
ПРН 8. Знання механізму формування рухових навичок.
ПРН 9. Знання механізмів впливу рухової активності на здоров'я і тривалість життя людини.
ПРН 12. Знання основ фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я.
ПНР 13. Вільне володіння українською мовою як засобом ділового спілкування.
В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен
знати:
місце курортної справи в системі охорони
здоров’я;
- визначення, завдання, напрямки курортології;
- курорти: поняття, функції, різновиди, інфраструктура;
- історію розвитку курортів в світі і Україні;
- організацію санаторно-курортного обслуговування;
- забезпечення якості й ефективності діяльності санаторно-курортних закладів;
- правове регулювання діяльності санаторно- курортних закладів.
Вміти:
– аналізувати й оцінювати класифікацію курортів, інноваційні типи курортів;
– орієнтуватися у принципах планування санаторно-курортної діяльності в Україні;
– аналізувати особливості організації дієтичного харчування, особливості організації дозвілля в санаторно-курортних закладах: анімаційний сервіс, організації дієтичного харчування, організації дозвілля в санаторно-курортних закладах:
анімаційний сервіс.
Зміст дисципліни (тематика):
«Сучасна Курортологія»
Тема 1. Концептуальні засади курсу «Курортологія»
Предмет та завдання дисципліни «Курортологія», її місце в системі підготовки
фахівців з фізичної реабілітації. Зародження і розвиток курортів. Правові аспекти охорони
курортних ресурсів від виснаження і забруднення .
Тема 2. Медична кліматологія і кліматотерапія
Загальні уявлення про медичну кліматологію і кліматотерапію. Основні
2
біометеорологічні фактори: метеорологічні (хімічні, фізичні), радіаційні (сонячні,
космічні), телуричні (земні). Методи кліматотерапії: аеротерапія, геліотерапія, карстові
печери, соляні шахти.
Змістовий модуль 2
«Мінеральні води і лікувальні грязі »
Тема 3. Лікувальні грязі і мінеральні водойми
Лікувальні грязі: торфові, сапропелеві, намулово-сульфідні,сопкові. Хімічний склад
лікувальних грязей. Мінеральні водойми: морські, материкові, материкові підземного
водно-сольового живлення. Хлорні водойми, сульфатні та карбонатні, їх бальнеологічна
оцінка.
Тема 4. Механізм фізіологічної і лікувальної дії мінеральних вод і лікувальних
грязей. Особливості фізіологічної і лікувальної дії мінеральних вод. Бальнеотерапія.
Мінеральні ванни. Газові ванни. Радонові ванни. Мінеральні води для питного лікування.
Лікувальне значення та методика застосування озокериту. Зміна курортних ресурсів під
впливом діяльності людини. Організація служби охорони курортних і гідромінеральних
ресурсів та контроль за їх складом.
Змістовий модуль 3
«Загальні уявлення про фізіотерапію»
Тема 5. Загальні уявлення про фізіотерапію. Механізм дії преформованих
фізичних чинників.
Фізіотерапія як наука, її біологічні та медичні основи. Загальна характеристика
фізіотерапевтичних методів і принципів використання фізичних факторів для відновлення
та медичної реабілітації організму людини. Показання та протипоказання до використання
лікувальних фізичних факторів
Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.
Форма підсумкового контролю: залік
