Дисципліна: Логіка для юристів

Форма анотації дисципліни

Логіка для юристів

(назва дисципліни)

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета дисципліни:

Дисципліна «Логіка для юристів» спрямована на формування у студентів навичок критичного мислення, аргументації та аналізу правових норм із використанням законів і методів логіки. Вона допомагає майбутнім юристам розвинути здатність правильно будувати юридичні міркування, виявляти логічні помилки та застосовувати правила формальної логіки в юридичній практиці.

Завдання дисципліни:

• Ознайомлення студентів із базовими поняттями та принципами формальної та неформальної логіки.
• Вивчення основних законів логічного мислення та їх застосування у правовій сфері.
• Формування навичок побудови, аналізу та оцінки правових аргументів.
• Виявлення логічних помилок у юридичних текстах і судженнях.
• Опанування методів дедуктивного та індуктивного мислення у правовій аргументації.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

Для успішного засвоєння курсу здобувачі освіти повинні мати базові знання з таких дисциплін:

• Базові знання з правознавства та основних правових систем.
• Загальне уявлення про структуру правової аргументації та нормативно-правових актів.
• Навички критичного мислення та аналізу текстів

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності:

• Здатності застосовувати норми права у професійній діяльності.
• Вміння інтегрувати правові знання з економічними та управлінськими аспектами юридичної діяльності.
• Здатності критично оцінювати та адаптувати правові механізми для регулювання юриспруденції в умовах динамічного правового середовища.

загальних компетентностей:

• критичне мислення, аналіз правових ситуацій та обґрунтування прийнятих рішень.
• навички роботи з нормативно-правовими актами та іншими правовими джерелами.
• вміння ефективно комунікувати та вести переговори у сфері юридичної діяльності.
• здатність до самостійного навчання та прийняття рішень у правовому полі.

фахових компетентностей:

• здатність застосовувати логічні методи при аналізі правових норм і юридичних аргументів.
• вміння будувати логічно обґрунтовану правову позицію.
• виявлення логічних суперечностей у судових рішеннях, законодавчих актах та інших правових документах.
• використання логічних методів при складанні юридичних документів.

Програмні результати навчання: розуміти нормативно-правову базу, застосовувати знання на практиці, розвинути аналітичне мислення, організовуватимуть правовий захист учасників, впроваджувати міжнародні стандарти, застосовуватимуть цифрові технології, взаємодіяти з державними органами, розвивати професійні та етичні навички.

В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен

знати:

• основні поняття, принципи та закони формальної логіки.
• види та структуру суджень, їхню роль у правовій аргументації.
• методи доказування та спростування в юридичній практиці.
• основні види логічних помилок та способи їх виявлення.
• логічну структуру нормативно-правових актів та юридичних текстів.
• методи тлумачення правових норм із застосуванням логічних принципів.
• логічні аспекти кваліфікації правопорушень і складання юридичних документів.

вміти:

• аналізувати та оцінювати юридичні аргументи з позиції логічної правильності.
• будувати юридично обґрунтовані судження та висновки.
• виявляти логічні суперечності в правових актах, судових рішеннях і юридичних текстах.
• використовувати методи дедуктивного та індуктивного мислення в правовому аналізі.
• застосовувати закони і правила логіки при складанні правових документів.
• виявляти та уникати логічних помилок у правовій аргументації.
• використовувати логічні методи у процесі судових дебатів та правозастосовної діяльності.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Основні форми і принципи логічного мислення

Тема 1. Предмет логіки як науки.

Тема 2. Поняття.

Тема 3. Судження.

Тема 4. Основні закони (принципи) правильного мислення.

Змістовий модуль 2. Умовивід та терія аргументації в юридичній практиці.

Тема 5. Умовивід.

Тема 6. Логічні основи теорії аргументації.

Тема 7. Методологічна аргументація.

Тема 8. Контекстуальна аргументація.

Тема 9. Проблемні форми пізнання.

Тема 10. Аргументація і дискусія.

Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.

Форма підсумкового контролю: залік