Дисципліна: Діагностика і моніторинг стану здоров’я
Анотація дисципліни
Діагностика і моніторинг стану здоров’я
(назва дисципліни)
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).
Мета дисципліни: забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про традиційні та нетрадиційні методи діагностики фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я і навчити їх користуватися ними.
Завдання дисципліни:
- ознайомити з особливостями валеологічної діагностики здоров’я;
- ознайомити з основними діагностичними моделями, прийнятими у валеології,
- навчити користуватися основними методиками діагностики стану окремих складових здоров'я та інтегральної оцінки здоров'я,
- надати відомості про моніторинг здоров'я на різних рівнях
Попередні умови для вивчення даної дисципліни: для успішного засвоєння курсу здобувачі освіти повинні мати базові знання з таких дисциплін:
«Вступ до спеціальності», «Гігієна», Анатомія та фізіологія людини
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:
інтегративної компетентності: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми спеціальної та інклюзивної освіти у процесі корекційно-педагогічної, діагностико- консультативної, дослідницької та культурно-просвітницької діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування основних теорій і методів дефектології і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
загальних компетентностей:
- ЗК 2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
- ЗК 4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
- ЗК 8. Здатність працювати в команді.
фахових компетентностей:
- СК 1. Усвідомлення сучасних концепцій і теорій функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, раннього втручання, розвитку і корекції, навчання і виховання, реабілітації і соціалізації осіб із особливими освітніми потребами.
- СК 3. Здатність застосовувати психолого-педагогічні, дефектологічні, медико-біологічні, лінгвістичні знання у сфері професійної діяльності.
- СК 6. Здатність реалізовувати персоналізовані підходи у процесі надання послуг раннього втручання (відповідно до обраної спеціалізації).
- СК 8. Готовність до діагностико-консультативної діяльності.
- СК 15. Здатність аргументовано відстоювати власні професійні переконання, дотримуватись їх у власній фаховій діяльності.
- СК 16. Здатність до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.
Програмні результати навчання:
- ПРН 2. Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування конкретних задач спеціальної та інклюзивної освіти.
- ПРН 3. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування, обмеження життєдіяльності в контексті професійних завдань.
- ПРН 8. Організовувати і здійснювати психолого-педагогічне вивчення дітей із особливостями психофізичного розвитку, ді агностико-консультативну діяльні сть.
- ПРН 10. Здійснювати спостереження за дітьми із психофізичними порушеннями (інтелекту, мовлення, зору, слуху, опорно- рухових функцій тощо), реалізовувати корекційно-педагогічну роботу з урахуванням їхніх психофізичних, вікових особливостей, індивідуальних освітніх потреб, можливостей та здібностей.
- ПРН 11. Застосовувати у професійній діяльності знання про методики, технології, форми і засоби раннього втручання, розвитку і корекції, навчання і виховання, реабілітації і соціалізації осіб з особливими освітніми потребами.
- ПРН 12. Аргументувати, планувати та надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомогу) відповідно до рівня розвитку і функціонування, обмеження життєдіяльності дитини з особливими освітніми потребами.
- ПРН 16. Приймати обґрунтовані рішення з урахуванням цілей, ресурсних і законодавчих обмежень, ціннісних орієнтирів.
- ПРН 17. Мати навички самостійного навчання та пошуку необхідної інформації.
В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен
знати:
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен
знати:
теоретичні основи діагностики здоров’я;
– валеологічні підходи до проблеми діагностики та моніторингу здоров’я;
– засоби спостереження за проведенням оздоровчої роботи
– діагностичні методики, придатні для застосування в дитячих колективах;
– методи оцінки резервів людського організму;
– методи психодіагностичного дослідження,
– особливості діагностики емоційно-вольової, мотиваційно-потребової,
пізнавальної та особистісної сфер людини;
– принципи, засоби та форми звітності, що застосовуються при проведенні
моніторингу здоров’я..
вміти:
– кількісно та якісно характеризувати функціонування окремих органів та систем людини,
– давати інтегральну оцінку стану здоров’я,
– науково обґрунтувати режиму праці і відпочинку, інтенсивності фізичних та розумових навантажень, проведення оздоровчо-корекційних процедур;
– здійснювати експрес-оцінку рівня здоров’я, приймати участь у роботі щодо огляду школярів;
– використовувати психодіагностичні методики,
– складати програми діагностики та моніторингу психічного здоров’я для людей різного віку;
– творчо підходити до використання анкет для тестування психічного здоров’я дітей і підлітків,
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовий модуль 1. Основи ДМСЗ
Тема 1. Загальні уявлення про дисципліну «Діагностика та моніторинг стану здоров’я» .
Тема 2 Фізична працездатність та її зв’язок з показниками здоров’я.
Тема 3 Методи оцінки функціонального стану дихальної системи організму.
Тема 4. Методи оцінки функціонального стану нервової системи організму..
Тема 5. Методи діагностики функціонального стану сенсорної системи організму.
Тема 6. Методи діагностики адаптивних можливостей організму та методи інтегральної оцінки фізичного здоров’я.
Змістовий модуль 2. Діагностика функціональної підготовленості організму.
Тема 7. Діагностика функціональної підготовленості організму спортсмена.
Тема 8. Методи визначення лактатної анаеробної потужності й ємності організму
Тема 9. Методи визначення аеробної потужності і ємності організму
Тема 10. Методи визначення рівня економічності системи енергозабезпечення м’язової діяльності.
Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.
Форма підсумкового контролю: залік
