Дисципліна: Економічні основи соціальної роботи
Анотація дисципліни
Економічні основи соціальної роботи
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).
Мета дисципліни: опанування економічними знаннями та навичками, формами і методами економічної діяльності в системі соціального захисту населення і соціальної сфери в цілому, економічними основами соціального захисту та соціального забезпечення населення, раціонального використання фінансових коштів.
Завдання дисципліни:
Попередні умови для вивчення даної дисципліни: система організації соціальної сфери, деонтологія, правове регулювання соціального забезпечення, економічна теорія.
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:
інтегративної компетентності: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у соціальній сфері або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів соціальної роботи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
загальних компетентностей: ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК5. Здатність планувати та управляти часом. ЗК6. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК7. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК8. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК11. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК12. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК13. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети. ЗК14. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. ЗК15. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
фахових компетентностей: ФК1. Знання і розуміння сутності, значення і видів соціальної роботи та основних її напрямів (психологічного, соціально-педагогічного, юридичного, економічного, медичного). ФК2. Здатність прогнозувати перебіг різних соціальних процесів. ФК3. Знання і розуміння нормативно-правової бази стосовно соціальної роботи та соціального забезпечення. ФК6. Знання і розуміння організації та функціонування системи соціального захисту і соціальних служб. ФК9. Здатність оцінювати соціальні проблеми, потреби, особливості та ресурси клієнтів. ФК10. Здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення. ФК12. Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту. ФК 20. Здатність до сприяння підвищенню добробуту і соціального захисту осіб, здійснення соціальної допомоги та надання підтримки тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах
Програмні результати навчання:
В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен
знати:
- опанувати економічні особливості в галузі виробництва нематеріальних благ - послуг у сфері соціальної роботи;
- оволодіти основними категоріями, поняттями та розуміти принципи економіки у відносинах суб'єктів соціальної роботи з державою і між собою;
- розуміти сутність економічної та соціальної політики, їх взаємозв’язок та вплив на формування економічного простору соціальної роботи;
- розуміти сутність таких понять як матеріальний добробут, рівень та якість життя населення, вміти аналізувати динаміку і ступінь диференціації добробуту населення на місцевому, регіональному, державному та міжнародному рівні і розуміти їх вплив на стан розвитку держави, соціальну політику та соціальне забезпечення населення;
- бути обізнаними у сфері мінімальних державних соціальних гарантів, здатними працювати у сфері їх моніторингу та надавати консультації клієнтам соціальних служб з питань соціальних гарантій, допомог, пільг та виплат;
- розуміти сутність та особливості економіки охорони здоров’я, її ефективності та застосовувати ці знання при наданні соціальних послуг.
вміти:
- консультування сімей, особливо молодих щодо розрахунку і виявити їх резервів та джерел економічних проблем.
- Користуватися програмами адресної соціальної допомоги малозабезпеченим групам населення в регіоні, вміти їх аналізувати з економічної точки зору та надавати рекомендації по ним.
Зміст дисципліни (тематика):
Модуль 1. Теоретичні основи економіки в сфері соціальної роботи.
Тема 1. Економічні основи соціальної роботи.
Тема 2. Економічна політика і система соціального захисту населення.
Тема 3. Об'єктивна необхідність соціального захисту населення в суспільстві ринкових відносин.
Тема 4. Економічний простір соціальної роботи.
Тема 5. Нормативно‐правова база економічної діяльності в сфері соціальної роботи.
Модуль 2. Економічні основи діяльності організації, установ та служб у сфері соціальної роботи.
Тема 7. Економічний статус як фактор диференціації у соціальній роботі.
Тема 8. Мінімальні державні соціально-економічні гарантії, пільги та виплати різним верствам населення.
Тема 9. Організаційно-економічні основи соціального забезпечення та його особливості на сучасному етапі.
Модуль 3. Основи економіки охорони здоров’я.
Тема 10. Основи економіки охорони здоров’я.
Тема 11. Планування та прогнозування в системі охорони здоров’я. Основи фінансового планування в системі охорони здоров’я.
Тема 12. Ринок послуг охорони здоров’я. Основи маркетингу медичних послуг. Організація маркетингової діяльності.
Тема 13. Ефективність діяльності системи і закладів охорони здоров’я.
Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.
Форма підсумкового контролю: залік
