Дисципліна: Технології соціальної роботи
Анотація дисципліни
Технології соціальної роботи
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).
Мета дисципліни: ознайомлення здобувачів з теоретичними основами соціальних технологій і технологій соціальної роботи, загальними технологіями та міждисциплінарними технологіями і методиками, що використовуються в соціальної роботі, їх основними принципами, типологією, теоретичними основами розробки; а також розгляд конкретних технологій соціальної роботи з різними категоріями соціальних клієнтів, практичним досвідом застосування технологізації у соціальній роботі на прикладах конкретних соціальних груп в різних сферах життя; вивчення студентами як вітчизняних так і зарубіжних технологій соціальної роботи з урахуванням специфіки організації соціальної роботи в Україні; формування системи дії соціальних технологій у різних аспектах життєдіяльності людини, а також формування професіоналізму у майбутніх фахівців, що проявляється у високому рівні компетентності в питаннях соціальних відносин, правових гарантій, вирішення морально-психологічних проблем життєдіяльності людей, надання їм конкретної, адекватної допомоги.
Завдання дисципліни:
- з’ясувати сутність технологічного підходу у пізнанні сучасної соціальної дійсності діяльності, причини технологізації соціальної діяльності, теоретичну модель соціальної технології та етапи технологізації соціальних процесів;
- визначити зміст поняття „модель соціальної роботи”, „технологізація соціальної роботи”, функції технологій соціальної роботи та моделі практики соціальної роботи;
- сформувати базові знання, щодо загальних технологій соціальної роботи: соціальну діагностику, соціальну експертизу, соціальне передбачення і соціальне проектування, технології соціальної профілактики та адаптації, соціальної реабілітації та терапії, методу групової роботи, комунікативні технології;
- розкрити специфіку міждисциплінарних технологій і методик, які використовуються в соціальній роботі: організаційно-управлінській технології, соціологічні технології,
- розглянути і проаналізувати основні технології та моделі соціальної роботи з конкретними соціальними групами та в різних сферах життя.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни: загальна педагогіка, соціальна педагогіка, психологія, соціальна робота.
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у здобувачів освіти:
інтегративної компетентності: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів соціальної роботи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
загальних компетентностей: ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людині громадянина в Україні. ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК6. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК11. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК12. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК13. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети ЗК14. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. ЗК15. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
фахових компетентностей: ФК1. Знання і розуміння сутності, значення і видів соціальної роботи та основних її напрямів (психологічного, соціально-педагогічного, юридичного, економічного, медичного). ФК3. Знання і розуміння нормативно-правової бази стосовно соціальної роботи та соціального забезпечення. ФК4. Здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальної групи і громади. ФК5. Здатність до виявлення, соціального інспектування і оцінки потреб вразливих категорій громадян, у тому числі, які опинилися в складних життєвих обставинах. ФК6. Знання і розуміння організації та функціонування системи соціального захисту і соціальних служб. ФК7. Здатність до співпраці у міжнародному середовищі та розпізнавання міжкультурних проблем у професійній практиці. ФК8. Здатність застосовувати сучасні експериментальні методи роботи з соціальними об’єктами в польових і лабораторних умовах. ФК9. Здатність оцінювати соціальні проблеми, потреби, особливості та ресурси клієнтів. ФК10. Здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення. ФК11. Здатність до надання допомоги та підтримки клієнтам із врахуванням їх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних та інших особливостей. ФК12. Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту. ФК13. Здатність до розробки та реалізації соціальних проектів і програм. ФК20. Здатність до сприяння підвищенню добробуту і соціального захисту осіб, здійснення соціальної допомоги та надання підтримки тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах.
Програмні результати навчання: ПРН1. Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування професійних і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами. ПРН3. Ідентифікувати, формулювати і розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід. ПРН5. Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих обставин, обирати ефективні методи їх вирішення, передбачати наслідки. ПРН6. Розробляти перспективні та поточні плани, програми проведення заходів, оперативно приймати ефективні рішення у складних ситуаціях. ПРН9. Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги. ПРН11. Використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, міжособистісних стосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин. ПРН12. Визначати зміст співпраці з організаціями-партнерами з соціальної роботи для виконання завдань професійної діяльності. ПРН13. Використовувати методи соціальної діагностики у процесі оцінювання проблем, потреб, специфічних особливостей та ресурсів клієнтів. ПРН14. Самостійно визначати ті обставини, у з’ясуванні яких потрібна соціальна допомога. ПРН15. Приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки. ПРН17. Встановлювати та підтримувати взаємини з клієнтами на підґрунті взаємної довіри та відповідно до етичних принципів і стандартів соціальної роботи, надавати їм психологічну підтримку й наснажувати клієнтів. ПРН19. Виявляти сильні сторони та залучати особистісні ресурси клієнтів, ресурси соціальної групи і громади для розв’язання їх проблем, виходу із складних життєвих обставин. ПРН20. Виявляти етичні дилеми та суперечності у професійній діяльності та застосовувати засоби супервізії для їх розв’язання. ПРН22. Демонструвати уміння креативно вирішувати проблеми та приймати інноваційні рішення, мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей. ПРН23. Конструювати процес та результат соціальної роботи в межах поставлених завдань, використовувати кількісні та якісні показники, коригувати план роботи відповідно до результатів оцінки.
В результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен
знати: сутність технологічного підходу у пізнанні сучасної соціальної дійсності й діяльності, причини технологізації соціальної діяльності, теоретичну модель соціальної технології та етапи технологізації соціальних процесів; зміст поняття „технологізація соціальної роботи”, функції технологій соціальної роботи та моделі практики соціальної роботи; теоретичні основи діагностики й аналізу соціальної напруженості; специфіку і теоретичні основи розробки загальних технологій соціальної роботи, міждисциплінарних технологій та методик, які використовуються в соціальній роботі; основні технології та методики соціальної роботи, практичний досвід; застосування соціальних технологій в роботі з конкретними соціальними групами та в різних сферах життя.
вміти: реалізувати на практиці набуті теоретичні знання з технологій соціальної роботи (самостійно або з залученням необхідних фахівців); аналізувати ситуацію та обґрунтовувати необхідність застосування тієї або іншої соціальної технології в практиці соціальної роботи; застосовувати на практиці загальні технології соціальної роботи; застосовувати на практиці міждисциплінарні технології методики в соціальній роботі; визначати комплексне застосування загальних і міждисциплінарних технологій соціальної роботи в конкретних ситуаціях соціальної роботи з різними категоріями клієнтів.
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовий модуль1. Теоретичні основи сучасних моделей і міждисциплінарних технологій соціальної роботи.
Тема 1.Соціальні технології: поняття, суть, принципи, типології.
Тема 2. Технологічний процесів соціальній роботі, його сутність та специфіка.
Тема 3. Соціально-технологічна специфіка соціальної роботи.
Тема 4. Організаційно-управлінські технології в соціальній роботі.
Тема 5. Соціологічні ,психологічні та соціально- педагогічні технології в соціальній роботі.
Змістовий модуль 2. Сучасні моделі та загальні технології соціальної роботи.
Тема 6.Технологія цілепокладання, прогнозування й моделювання в соціальній роботі.
Тема 7. Технології соціальної діагностики.
Тема 8. Технологія соціальної адаптації та реабілітації в соціальній роботі.
Тема 9. Технології соціальної корекції та терапії в соціальній роботі.
Тема 10. Технологія соціального консультування та соціальної профілактики.
Змістовий модуль 3. Конкретні технології соціальної роботи з різними категоріями клієнтів.
Тема 11. Технології соціальної роботи з клієнтами „групи ризику”.
Тема 12. Технології СР з дезадаптованими дітьми, підлітками і молоддю.
Тема 13. Технології роботи соціального працівника із сім’єю.
Тема 14. Технології СР з людьми з інвалідністю та з людьми похилого віку.
Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.
Форма підсумкового контролю: залік
