Дисципліна: Порівняльне конституційне право
Кількість годин (кредитів ЄКТС): 150 (5)
Мета навчальної дисципліни: формування аналітичних знань та практичних умінь щодо узагальнення державно-правової теорії та практики конституційного будівництва в Україні та у державах світу з використанням відповідної методології порівняльного правознавства.
Завдання навчальної дисципліни: полягає в розвитку і закріпленню у студентів навичок засвоєння та розуміння як позитивних, так і негативних моментів значного й різноманітного досвіду реалізації принципів конституціоналізму, який був накопичений найбільш розвинутими сучасними державами, поглиблення рівня правової культури у сфері компаративного аналізу та визначення закономірностей формування політичних і публічно-владних інституцій у різних країнах світу. Студенти також ознайомляться з оновленими правовими інститутами й принципами конституційного права зарубіжних країн у порівнянні з аналогічними в Україні.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни:
Базою для вивчення дисципліни «Порівняльне конституційне право» є наступні дисципліни: «Конституційне право», «Теорія держави і права», «Конституційне право зарубіжних країн».
Окрім цього, для повного розуміння питань, що вивчаються навчальною дисципліною, велике значення мають знання, отримані студентами під час вивчення дисципліни «Міжнародне право».
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:
інтегральної компетентності: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі права або у процесі навчання, що передбачає застосування правових доктрин та принципів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
загальних компетентностей:
– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
– знання та розуміння предметної області та професійної діяльності.
– здатність бути критичним і самокритичним.
фахових компетентностей:
– повага до честі і гідності людини як найвищої соціальної цінності, розуміння їх правової природи.
– здатність застосовувати знання завдань, принципів і доктрин національного права, а також змісту правових інститутів, щонайменше з таких галузей права, як: конституційне право, адміністративне право і адміністративне процесуальне право, цивільне і цивільне процесуальне право, кримінальне і кримінальне процесуальне право.
– знання і розуміння особливостей реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права.
– здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти.
– здатність аналізувати правові проблеми, формувати та обґрунтовувати правові позиції.
– здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.
– здатність до консультування з правових питань, зокрема, можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів, відповідно до вимог професійної етики, належного дотримання норм щодо нерозголошення персональних даних та конфіденційної інформації.
Програмні результати навчання:
– пояснювати характер певних подій та процесів із розумінням професійного та суспільного контексту.
– демонструвати необхідні знання та розуміння сутності та змісту основних правових інститутів і норм фундаментальних галузей права.
– пояснювати природу та зміст основних правових явищ і процесів.
– застосовувати набуті знання в різних правових ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки.
– самостійно готувати проєкти необхідних актів застосування права відповідно до правового висновку, зробленого в різних правових ситуаціях.
– надавати консультації щодо можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових ситуаціях.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
- сучасні моделі конституції та конституційні форми безпосередньої демократії;
- конституційне регулювання діяльності парламенту, глави держави, уряду, судової влади та конституційної юстиції;
- сучасні моделі конституціоналізму;
- специфіку джерел конституційного права в країнах, які належать до різних правових систем;
- конституційно-правовий статус вищих органів державної влади у державах з різною формою правління;
вміти:
- аналізувати основні чинні у сучасному світі конституційно-правові акти;
- співвідносити загальне та особливе в організації й функціонуванні публічно-правових інститутів різних країн;
- аналізувати джерела конституційного права України та зарубіжних країн;
- порівнювати систему державних органів України та зарубіжних країн;
- аналізувати конституційно-правові акти і визначати форму правління, державно-територіальний устрій і політичний режим країни;
- визначати закономірності розвитку теорії і практики вітчизняного та зарубіжного конституціоналізму;
- визначати і аналізувати конституційно-правові основи конституційного ладу України та зарубіжних країн;
- використовувати отримані знання стосовно конституційного захисту прав і свобод людини та громадянина;
- аналізувати зміст відповідних нормативно-правових актів та практику їх застосування;
- використовувати набуті знання на практиці.
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовий модуль І. Загальна частина.
Тема 1: поняття, предмет та зміст порівняльного конституційного права
Тема 2: Теорія конституції та сучасні конституційні моделі
Тема 3: Юридична сила конституції
Тема 4: Основоположні цінності і принципи конституційного порядку
Тема 5: Конституційно-правовий статус людини і громадянина
Тема 6: Права людини
Тема 7: Конституційне визначення форми держави
Тема 8: Конституційні форми безпосереднього народовладдя. Виборче право та виборчі системи
Змістовий модуль ІІ. Особлива частина.
Тема 9: Політичні інститути та конституціоналізм
Тема 10: Інститут законодавчої влади. Парламентаризм та конституційно-правовий статус парламенту
Тема 11: Конституційно-правовий статус глави держави
Тема 12: Конституційно-правовий статус уряду
Тема 13: Конституційні моделі судової влади та конституційного правосуддя
Тема 14: Конституційні моделі місцевого управління та місцевого самоврядування
Тема 15: Сучасні тенденції конституціоналізму
Види робіт: лекції, практичні заняття, модульні контрольні роботи, індивідуальні роботи студентів з викладачем, самостійна робота студентів, консультації, підготовка до заліку.
Форма підсумкового контролю: залік.
