Дисципліна: Практика письмового та усного перекладу основної іноземної мови

Обсяг дисципліни: 150 год (5 кредитів ECTS)

Мета дисципліни: навчання студентів практично застосовувати знання з теорії перекладу, користуватися фаховою спеціалізованою літературою та словниковим фондом; сформувати у студентів-спеціалістів/магістрів навички усного та письмового перекладу з англійської мови на українську і навпаки, розвивати вміння реферувати зміст прочитаного іноземною мовою.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: «Вступ до мовознавства», «Українська мова (для перекладачів)», «Загальна теорія перекладу», «Лінгвокраїнознавство англомовних країн», «Практичний курс англійської мови».

Завдання дисципліни: вдосконалення і подальший розвиток знань, вмінь і навичок у різних видах мовленнєвої діяльності. Опрацювання текстів різних стилів розпланованої тематики, вивчення засобів перекладу еквівалентної та безеквівалентної лексики; здійснення тренування перекладів англомовних текстів, що містять складні лексичні звороти та мають граматичні труднощі; розвиток вміння усного перекладу (перекладу на слух) та писемного мовлення.

ПЕРЕЛІК ЗАГАЛЬНИХ ПРОГРАМНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ДИСЦИПЛІНА

ЗК 1. Використовувати базову термінологію та відповідні знання із практики письмового та усного перекладу.

ЗК 2. Використовувати базову інформацію про різні концептуальні та методологічні підходи до аналізу та розв’язання сучасних перекладознавчих проблем.

ЗК 3. Використовувати базову інформацію про історичні етапи та особливості розвитку перекладознавства (зокрема, українського).

ПЕРЕЛІК СПЕЦІАЛЬНИХ (ФАХОВИХ) ПРОГРАМНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ДИСЦИПЛІНА

СК 1. Вміння читати, розуміти та тлумачити англомовні тексти.

СК 2. Вміння аналізувати поточну інформацію про стан лінгвістичних проблем англійської мови та аргументовано формувати власне судження.

СК 3. Застосовувати набуті знання при аналізі загальних суспільних та професійних проблем сьогодення.

СК 4. Формування та розвиток ПК для здійснення інноваційної діяльності у галузі мовної підготовки з урахуванням сучасних вимог освіти, світового медіапростору, загальноєвропейських організацій з мовної освіти.

СК 5. Використання здобутої системи знань в галузі гуманітарних і професійно-орієнтованих дисциплін для забезпечення комунікації іноземними мовами в широкому плані.

СК 6. Знання стратегій ефективного спілкування іноземними мовами, в тому числі засобами інформаційних технологій.

СК 7. Застосування систем знань у галузі лінгвістики, літератури, історії, теорії і методики викладання іноземних мов, ведення науково-дослідної роботи.

СК 8. Здатність до одержання інформації із якісних лінгвістичних і літературознавчих джерел, а також із польових досліджень.

СК 9. Здатність спілкуватись і співпрацювати із фахівцями різних галузей знань, які залучені до освітнього процесу, уміння домовлятися, робота в команді.

СК 10. Здатність до комунікації у професійній сфері (рідною та іноземною мовами), знання основ ділового спілкування, вміння вести наукову дискусію, навички професійної науково-інформаційної діяльності.

СК 11. Здатність використовувати комп’ютери для філологічного дослідження та отриманні додаткової інформації.

СК 12. У широкому контексті загальної професійної компетентності формувати такі її складові:

Б. – фонетичну компетенцію, що у процесі аудіювання створює у студентів відповідну іншомовну артикуляційну базу даних;

В. – мовленнєву компетенцію, тобто темп і фонетичне оформлення висловлювань, грамотність і виразність мовлення;

Г. – стилістичну компетенцію, тобто знання лінгвістичних та структурних особливостей текстів різних мовленнєвих жанрів і репертуаром виражальних засобів у межах окремого жанру та уміння використовувати ці знання з метою визначити зміст, закладений у текст його автором і здійснити адекватний переклад;

Ґ. – методичну компетенцію, тобто теоретичні знання у галузі теорії та практики навчання взагалі та їхні особливості під час навчання і виховання учнів певного вікового періоду, а також уміння розробляти й обґрунтовувати стратегію навчання іншомовній комунікації, дотримуватися її під час здійснення навчання й адаптувати відповідно до потреб конкретної ситуації;

Ж. – педагогічно-комунікативна компетенція, яка полягає у доброзичливості, зацікавленості, заохоченні ініціативи, активності та гнучкості у спілкуванні.

ПЕРЕЛІК ПРОГРАМНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ДИСЦИПЛІНА

ПР 1. Формування загальної освітньо-практичної компетентності у межах нормативних філологічних дисциплін та дисциплін психолого-педагогічного спрямування.

ПР 2. Референційна компетентність у базовій галузі, розуміння основних концепцій професії, складових лінгвістичних та літературознавчих понять, уміння послуговуватись відповідною літературою для розв’язання дидактичних і виховних проблем.

ПР 3. Загальна текстуальна і комунікативна компетентність (наявність активних і пасивних навичок у сфері вживання іноземних мов, розуміння особливостей дискурсивних маркерів у цих мовах).

ПР 4. Уміння спілкуватись державною мовою, вміння правильно, логічно, ясно будувати своє усне й писемне мовлення.

ПР 5. Здатність вчитися, прагнути до самоосвіти, постійного підвищення кваліфікації.

ПР 6. Здатність у процесі навчання та при самостійній підготовці до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел, уміння використовувати інформаційні та комунікаційні технології.

ПР 7. Здатність визначати, формулювати та розв’язувати проблеми, приймати обґрунтовані рішення.

ПР 8. Здатність застосовувати методологію наукових досліджень на теоретичному і практичному рівнях.

ПР 9. Уміння використовувати загальні компетентності для забезпечення освітньо-навчального процесу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен знати: класифікації видів перекладу, поняття міжмовної і міжкультурної комунікації, адекватності та еквівалентності перекладу; прагматичні, граматичні та стилістичні аспекти перекладу; основні закономірності процесу перекладу, основні напрями перетворення тексту в процесі перекладу, редагування; основні види перекладацьких відповідностей; перекладацьку етику, права та обов’язки перекладача.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен вміти:

- визначати мету перекладу, характер його реципієнтів, тип перекладацького матеріалу, здійснювати попередній перекладацький аналіз тексту;

- виробляти цілісну стратегію перекладу тексту, виходячи з його жанрової приналежності, смислового наповнення, з урахуванням комунікативного завдання та мети перекладу, адресата, функціонально-стильової характеристики й інших екстралінгвістичних факторів;

- здійснювати високоякісний письмовий переклад на основі комплексного обліку смислової структури оригіналу та з дотриманням існуючих у мові, на яку здійснюється переклад, норм побудови грамотного і зв’язного тексту;

- правильно оформлювати текст перекладу відповідно з нормами і узусом мови перекладу.

Зміст навчальної дисципліни:

Змістовий модуль 1. Практика у перекладі лексичних особливостей суспільно-політичного та художнього дискурсу (усний та письмовий переклад)

Тема 1. Вибір лексичного відповідника при перекладі. Лексична трансформація генералізації; псевдоінтернаціоналізми у перекладі.

Тема 2. Переклад англійською мовою українських складних прикметників та часток.

Тема 3. Передача українських власних імен графічними засобами англійської мови.

Змістовий модуль 2. Граматичні труднощі перекладу з української мови англійською.

Тема 4. Особливості вживання та перекладу форм числа іменника та опредмечення ознаки в англійській мові.

Тема 5. Переклад українських присудків зі зворотнім дієсловом; особливості перекладу дієприслівників та інфінітивних конструкцій.

Тема 6. Застосування трансформацій при перекладі речень різної структури.

Змістовий модуль 3. Компресія і декомпресія при перекладі суспільно-політичного та художнього дискурсу.

Тема 7. Заміна складних речень на звороти, вилучення елементів речень, заміни повнозначного дієслова на дієслово-репрезентант do.

Тема 8. Декомпресія у перекладі додаванням присвійних займенників, формальгого додатка one та замінами частин речень

Змістовий модуль 4. Стилістичні та прагматичні особливості перекладу суспільно-політичного , наукового та художнього дискурсу

Тема 9. Передача метафори та метонімії у перекладі, особливості перекладу фразеологізмів, іншомовних слів, діалектної лексики та прислів’їв.

Тема 10. Застосування майозису у перекладі, емоційно-підсилювального do, застосування інверсії.

Тема 11. Переклад прагматичних ідіом, непрямих мовленнєвих актів, написів та оголошень, особливості вживання цифр та конвертантів одиниць вимірювання в англійському перекладі.

Тема 12. Ввічливість та політична коректність при перекладі.

Види робіт: лекції, практичні заняття, модульні контрольні роботи, самостійна робота, консультації.

Форма підсумкового контролю: залік, іспит.