Дисципліна: Правові засади формування та реалізації екологічної політики в Україні

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 90 (3).

Мета дисципліни: набуття здобувачами освіти загальних та фахових компетентностей для виконання професійних завдань та обов’язків у галузі сучасної екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування, відновлення та конструювання екосистем із інтегрованими пермакультурними системами, здатності до організаційно-управлінської діяльності в органах державної влади та самостійної наукової діяльності в різноманітних установах та організаціях

Завдання дисципліни:

- набуття магістрантами сучасних теоретичних і практичних знань, умінь і навичок щодо розуміння правових засад державної екологічної політики;

- формування у магістрантів компетентностей, що дозволять їм не тільки досліджувати та прогнозувати стан екосистем різного масштабу і походження, а й відновлювати, оптимізувати та конструювати природоподібні високопродуктивні самопідтримувані екосистеми з пермакультурними складовими;

- забезпечення магістрантів методичними навиками щодо ведення високоефективної освітньої та просвітницької роботи серед усіх верств населення на засадах глибинної екології з метою залучення їх до участі у своїй діяльності.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: «Основи конструктивної екології та пермакультури», «Системний аналіз якості навколишнього середовища», «Екотехнології переробки сільськогосподарської сировини»

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікації та регіональних студій, зовнішньополітичної діяльності держав, міжнародних взаємодій між державами, міжнародними організаціями та недержавними акторами, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачає застосування теорій суспільних наук і спеціальних наукових методів дослідження проблем міжнародних відносин.

загальних компетентностей:

ЗК 1. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 2. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК 3. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ЗК 4. Здатність розробляти та управляти проєктами.

ЗК 6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 7. Здатність мотивувати людей та рухатись до спільної мети.

фахових компетентностей:

ФК 1. Обізнаність на рівні новітніх досягнень, необхідних для дослідницької та/або інноваційної діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ФК 2. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем.

ФК 3. Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та/або інноваційної діяльності.

ФК 4. Здатність застосовувати нові підходи до аналізу та прогнозування складних явищ, критичного осмислення проблем у професійній діяльності.

ФК 5. Здатність доводити знання та власні висновки до фахівців та нефахівців.

ФК 7. Здатність до організації робіт, пов’язаних із оцінкою екологічного стану, захистом довкілля та оптимізацією природокористування, в умовах неповної інформації та суперечливих вимог.

ФК 8. Здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ФК 9. Здатність самостійно розробляти екологічні проєкти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей.

ФК 10. Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину.

ФК 11. Здатність оцінювати стан і ризики екосистем.

ФК 13. Здатність оптимізувати та/або відновлювати екосистеми пермакультурними методами.

ФК 14. Здатність конструювати екосистеми різного масштабу з пермакультурною складовою.

ФК 15. Здатність конструювати та/або оптимізувати екосистеми з терапевтичною складовою пермакультурними методами.

Програмні результати навчання:

ПРН 1. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля.

ПРН 2. Уміти використовувати концептуальні екологічні закономірності у професійній діяльності.

ПРН 3. Знати на рівні новітніх досягнень основні концепції природознавства, сталого розвитку і методології наукового пізнання.

ПРН 4. Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проєктів в умовах суперечливих вимог.

ПРН 5. Демонструвати здатність до організації колективної діяльності та реалізації комплексних природоохоронних проєктів із урахуванням наявних ресурсів та часових обмежень.

ПРН 6. Знати новітні методи та інструментальні засоби екологічних досліджень, у тому числі методи та засоби математичного і геоінформаційного моделювання.

ПРН 8. Уміти доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу.

ПРН 9. Знати принципи управління персоналом та ресурсами, основні підходи до прийняття рішень в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.

ПРН 10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.

ПРН 11. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля.

ПРН 12. Уміти оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні середовища.

ПРН 13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля.

ПРН 14. Застосовувати нові підходи для вироблення стратегії прийняття рішень у складних непередбачуваних умовах.

ПРН 15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог.

ПРН 16. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов.

ПРН 17. Критично осмислювати теорії, принципи, методи і поняття з різних предметних галузей для вирішення практичних задач і проблем екології.

ПРН 18. Уміти використовувати сучасні методи обробки та інтерпретації інформації при проведенні інноваційної діяльності.

ПРН 20. Володіти основами еколого-інженерного проєктування та еколого-експертної оцінки впливу на довкілля.

ПРН 21. Оцінювати поточний стан і ризики екосистем різного масштабу.

ПРН 23. Уміти обирати найраціональніші шляхи та ресурси для оптимізації та/або відновлення екосистем пермакультурними методами.

ПРН 24. Уміти конструювати екосистеми різного масштабу з пермакультурною складовою.

ПРН 25. Розуміти потреби місцевих спільнот, щоб відповідно до них конструювати та/або оптимізувати екосистеми з терапевтичною складовою пермакультурними методами.

ПРН 26. Уміти проводити екопросвітницьку та екоосвітню діяльність на засадах глибинної екології та пермакультури.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля;

- основні концепції природознавства, сталого розвитку і методології наукового пізнання;

- правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проєктів в умовах суперечливих вимог;

- новітні методи та інструментальні засоби екологічних досліджень, у тому числі методи та засоби математичного і геоінформаційного моделювання;

- принципи управління персоналом та ресурсами, основні підходи до прийняття рішень в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог;

- новітні принципи та методи захисту навколишнього середовища;

- нові підходи для вироблення стратегії прийняття рішень у складних непередбачуваних умовах;

- основи еколого-інженерного проєктування та еколого-експертної оцінки впливу на довкілля.

вміти:

- використовувати концептуальні екологічні закономірності у професійній діяльності;

- доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу;

- використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля;

- оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні середовища;

- оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля;

- оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог;

- оцінювати поточний стан і ризики екосистем різного масштабу;

- обирати найраціональніші шляхи та ресурси для оптимізації та/або відновлення екосистем пермакультурними методами;

- конструювати екосистеми різного масштабу з пермакультурною складовою;

- проводити екопросвітницьку та екоосвітню діяльність на засадах глибинної екології та пермакультури.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовний модуль 1. Правова складова екологічної політики держави.

Тема 1. Основи екологічного права, як ключової складової державної екологічної політики.

Тема 2. Органи управління та їх роль у формуванні екологічної політики в Україні.

Тема 3. Сучасне бачення стратегії державної екологічної політики України.

Тема 4. Законотворчі ініціативи, як відображення екологічної політики України.

Змістовний модуль 2. Особливості реалізації екологічної політики держави в сучасних умовах: проблеми і перспективи

Тема 5. Особливості екологічної політики та її правового регулювання у Європейському Союзі.

Тема 6. Ключові проблеми практичної реалізації екологічної політики в умовах сьогодення.

Тема 7. Перспективи оптимізації сучасної екологічної політики.

Тема 8. Концептуальний підхід до збалансованого природокористування, як підґрунтя дієвої екологічної політики держави.

Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота, підготовка доповідей, презентацій, оглядів літератури тощо.

Форма підсумкового контролю: залік.