Дисципліна: Професійні стандарти редакторської майстерності (Основи редакторської майстерності)

Лоза Г.І., канд. наук із соціальних комунікацій, викладач, доцент кафедри журналістики, видавничої справи, поліграфії та редагування Інституту філології та масових комунікацій.

Обсяг дисципліни, годин: 90 год (3).

Мета дисципліни: надати студентам систематизований обсяг теоретичних знань і практичних навичок в оволодінні специфічними прийомами і методами роботи редактора; вивчити основні принципи редакторської підготовки, зразки форм роботи у редакціях, принципи формування авторського колективу; звернути увагу на особливості та труднощі редакторської роботи під час підготовки текстів.

Завдання дисципліни:

• визначити роль і місце літературного й технічного редагування, коректури та звірки.
• практикуватися редакторським правкам друкованої та електронної версії видання.
• навчити перекладати тексти різних стилів та рівнів складності (наукові, ділові, популярно-публіцистичні).
• дати навички узгодження з авторами після кожного з етапів (зняття правок), зокрема скорочень, змін, вилучення з рукопису неперевірених фактів та бездоказових висновків з метою підвищення якості авторського оригіналу.

Попередні умови для вивчення цієї дисципліни: «Основи редакторської майстерності», «Професійні стандарти редакторської майстерності», «Редагування довідкових та енциклопедичних видань», «Редагування газетно-журнальних видань», «Типологія помилок», «Практична стилістика», «Риторика», «Мультимедійний контент», «Медіакритика», «Кросмедійне виробництво ЗМІ».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні студентів:

інтегративної компетентності:

уміння мислити логікою дисципліни «Професійні стандарти редакторської майстерності», розставляти пріоритети і вирішувати проблеми у відповідному професійному стилі.

загальних компетентностей:

мати навички редакторської діяльності, знання законів, положень, раціональних підходів до методики редагування у сучасній видавничій галузі.

загальних компетентностей:

редагувати художні та наукові тексти (ілюстрації, таблиці, графіки, формули), консультувати авторів щодо підготовки апарату видання, редагувати списки літератури, удосконалювати лексичне наповнення видання та стиль викладу; перевіряти правомірність вживання термінів, контролювати якість додрукарської підготовки рукописів (брати участь в обговоренні редагування рукописів); уміти складати анотації до видань, виготовляти титульні аркуші відповідно до чинних стандартів видавничої галузі.

фахових компетентностей: мати навички редагування.

Програмні результати навчання формують у студентів розуміння специфіки редагування різних стилів текстів (художніх, наукових текстів, науково-публіцистичних) уміння, навички, знання щодо межі усунення помилок, способи мислення (ступінь редагованості тексту чи повідомлення), оцінювання якості авторського тексту.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- методику і принципи редагування різних видів видань;

- термінологію, морфологічні, лексичні, синтаксичні, пунктуаційні норми;

- основи технічного редагування (прийоми верстання).

уміти

• редагувати художні та наукові тексти (ілюстрації, таблиці, графіки, формули);
• консультувати авторів щодо підготовки апарату видання;
• доопрацьовувати списки літератури відповідно до вимог чинного стандарту (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006) «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» / Нац. стандарт України. – Вид. офіц. – [Чинний від 2007-07-01]. – Київ : Держспоживст. України, 2007. – 47 с.
• удосконалювати лексичне наповнення видання та стиль викладу, уникання вживання калькованих конструкцій, русизмів тощо;
• перевіряти правомірність вживання термінів (звертаючись до лексикографічних джерел, чинних галузевих стандартів, мережі Інтернет (електронні редакторські системи), символів, одиниць виміру фізичних величин, скорочень тощо;
• контролювати якість додрукарської підготовки рукописів (брати участь в обговоренні редагування рукописів);
• виготовляти титульні аркуші відповідно до чинних стандартів (ДСТУ 3017-95; ДСТУ 3582-97; ДСТУ 4861:2007; ДСТУ 7093:2009: ДСТУ 7152:2010; ДСТУ ГОСТ 7.1:2006; ДСТУ ГОСТ 7.9:2009; ДСТУ ГОСТ 7.84:2008);
• складати анотації до видань.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовний модуль 1. Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування

Тема 1. Вступ до дисципліни. Обʼєкт та предмет редагування: специфіка, особливості, теоретичні та практичні підходи. Основні завдання і проблеми сучасного редагування. Принципи сучасного редагування.

Тема 2. Методика редагування, терміни та визначення, загальні вимоги та правила. Складові процеси редагування та його потреби. Дотримання послідовності й етапності у редакторській роботі над текстами.

Тема 3. Суть, значення й особливості роботи редактора з художніми текстами. Редагування різних видів текстів (літературно-художніх, наукових, навчальних, законодавчих).

Змістовий модуль 2. Професійна комунікація

Тема 1. Сучасний стан коректорської справи. Основи коректури (історія визначення, традиційна комп’ютерна, коректурні знаки, функціональні обов’язки коректора).

Тема 2. Основні вимоги до технічних правил набору і верстання. Рекомендовані структурні елементи навчальної літератури. Основні види та методи виправлень текстів редактором у виданнях. Формули та рівняння. Числові значення і величини. Посилання. Титульний аркуш.

Тема 3. Текстова частина авторського оригіналу: зміст, передмова, вступ, основний текст. Текст – головні структурні елементи видання. Текстова частина авторського оригіналу, вихідні відомості видання, анотація і реферат.

Тема 4. Технічне редагування: композиційні недоліки, абзацні відступи, співмірність частин тексту. Заголовки, нумерація, контроль кеглів, накреслень, шрифтів, місця службових частин мови, переносів тощо.

Тема 5. Оригінал-макет на паперовому носії та електронна версія у текстовому редакторі MS Word (формат – doc) або програмі для верстки Quark XPress (формат – qxd).

Види робіт: лекційні заняття – презентації, відеолекції;

практичні заняття – практичні роботи, презентації, обговорення, рольові ігри.

Форма підсумкового контролю: залік