Дисципліна: Програмування розумних пристроїв

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета дисципліни: вивчення загальних характеристик технології розумних пристроїв, освоєння основних принципів функціонування сучасних розумних систем та їх програмування для автоматизації різноманітних процесів та операцій.

Завдання дисципліни:

- розкрити зміст творчого процесу у сфері наукової та інженерної діяльності;

- навчити методам пошуку нових раціональних технічних рішень;

- надати характеристику і показати особливості роботи науково-інженерних кадрів;

- навчити використовувати методи евристичних прийомів для розв’язання винахідницьких задач;

- ознайомити з методикою проведення наукових досліджень, формулюванням мети і постановки задачі дослідження;

- ознайомити з методикою звітності за результатами наукового дослідження, формулюванням висновків наукового дослідження.

- оцінити на тестах творчий потенціал слухачів.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

- освоїти елементи методики наукових досліджень, що сприяє розвитку раціонального творчого мислення, організації оптимальної розумової діяльності.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

Здатність особи розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

загальних компетентностей:

- системне мислення та творчість;

- розв'язання технічних задач.

фахових компетентностей:

- здатність до проєктування, створення та програмування систем інтернет речей, реалізації обміну інформацією між такими пристроями;

- здатність застосовувати методології, технології та інструментальні засоби для управління процесами життєвого циклу програмних систем, продуктів і сервісів відповідно до вимог замовника;

- здатність до розробки програмного забезпечення для інтеракції споживачів та розумних пристроїв із використанням комп’ютерів, планшетів та мобільних телефонів

Програмні результати навчання:

- принципи функціонування та технологій проєктування вбудованих мікропроцесорних систем; методи та підходи до їх програмування;

- системи автоматизованого проєктування;

- методи, технології і засоби управління процесами життєвого циклу програмних систем, продуктів і сервісів інформаційних технологій.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- основи програмування та мови програмування, які широко використовуються для розробки розумних пристроїв, наприклад, Python, Java або C++;

- розуміння архітектури розумних пристроїв, включаючи компоненти, такі як процесори, сенсори, пам'ять та комунікаційні модулі;

- базові принципи Інтернету речей (IoT) та розуміння того, як розумні пристрої взаємодіють між собою та з хмарою;

- роботу з сенсорами та актуаторами, які забезпечують отримання даних та виконання фізичних дій відповідно;

- керування енергоспоживанням розумних пристроїв та оптимізація ресурсів для продовження їх роботи в автономному режимі.

вміти:

- системно мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей у розробці програмного забезпечення для розумних пристроїв;

- оцінювати отримані результати розробки та аргументовано захищати прийняті рішення в процесі розробки розумних пристроїв;

- застосовувати знання для ідентифікації, формулювання і розв'язування технічних задач, пов'язаних із розумними пристроями, використовуючи найбільш придатні методи і підходи;

- ідентифікувати, класифікувати й описувати роботу комп'ютерних систем та їх компонентів, зокрема зрозуміти взаємодію між апаратною та програмною частинами розумних пристроїв.

Зміст дисципліни:

Змістовний модуль 1.

Тема1. Процес наукового пізнання як сфера професійної діяльності людини.

Тема 2. Науково-технічний прогрес і творча особистість.

Тема 3. Основи методології наукової діяльності.

Тема 4. Базові методи генерації ідей.

Тема 5. Теорія рішення інженерних задач.

Тема 6. Хмарні та грід-обчислення.

Види робіт: лекційні заняття, практичні заняття, модульні контрольні роботи, самостійна робота студентів.

Форма підсумкового контролю: залік.