Дисципліна: Промислово-прикладна естетика

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 180 (6).

Мета навчальної дисципліни: ознайомлення аспірантів зі специфікою та проблемним полем суспільного розвитку естетики реклами, естетики дизайну, естетики моди, питань формування естетичних потреб особистості в цивілізаційному просторі, та дати інструментарій аналізу особистого досвіду людини в цьому культурному просторі.

Предмет навчальної дисципліни «Промислово-прикладна естетика» є усвідомлення того, що зміни у духовній культурі, поглиблення процесу дегуманізації, потужний розвиток технологічної цивілізації та інше – все це характерні особливості існування сучасної людини, яка освоює світ різними способами, що обумовлено, з одного боку, нескінченною багатогранністю, а з іншого – різноманітністю потреб та устремлінь.

Дисципліни, вивчення яких обов’язково передує цій дисципліні: «Філософія», «Іноземна мова», «Теорія культури».

Міжпредметні зв’язки: «Теорія культури», «Соціальна і культурна антропологія», «Культуротворчі виміри мистецтва».

Завдання навчальної дисципліни: освітлення розвитку прикладної естетики як феномена сучасної культури, формування основних понять, термінів і категорій прикладної естетики в контексті як емпіричного так і теоретичного знання.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

–            інтегративної компетентності: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

У результаті вивчення навчальної дисципліни аспіранти повинні набути такі програмні компетентності:

загальні компетентності:

-         здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

-         здатність до пошуку, обробки та аналізу інформації з різних джерел;

-         здатність до самостійного формування й неперервного удосконалення системного наукового і загального культурного світогляду;

фахові компетентності:

-         здатність виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, якістворюють нові знання у культурології та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах і суміжних галузях.

У результаті опанування навчальної дисципліни аспіранти повинні набути такі програмні результати навчання:

-         здійснювати наукове дослідження згідно з основоположними принципами наукового пізнання;

-         здійснювати пошук, обробку та аналіз інформації з різних джерел;

-         здійснювати формування й неперервне удосконалення власного наукового і культурного світогляду.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

-         категоріальний апарат, основні поняття прикладної естетики;

-         специфіку напрямків промислово-прикладної естетики в контексті культурологічного знання;

-         концепції та методологію промислово-прикладної естетики;

-         основні види промислово-прикладної естетики в контексті сучасних арт-практик: естетику реклами, естетику дизайну, естетику іміджмейкінгу та інше.

вміти:

-         використовувати методологічні підходи та категорії прикладної естетики;

-         розуміти специфіку напрямків прикладної естетики в контексті культурологічного знання;

-         розуміти особливості ґенези сучасної культури;

-         переосмислювати базові знання, демонструвати розвинену творчу уяву;

-         оперувати категоріально-поняттєвим апаратом дисципліни;

-         використовувати знанням основних напрямків та шкіл в сучасній естетиці для культурологічного аналізу;

-         застосовувати набуті знання у власних авторських культурних проектах.

Зміст дисципліни (тематика):

Модуль 1. Естетичне в соціальному просторі особистості.

ТЕМА 1.1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ.

Естетичний чинник як складова історико-культурного процесу цивілізації.

Предмет та задачі, структура та функції прикладної естетики. Естетичний аналіз сучасних напрямків розвитку західноєвропейського мистецтва. Простір сучасної людини в аспекті масової культури. «Естетичний чинник», та його специфічна роль, яка полягає в розширеному відтворенні суб'єкта історико-культурного процесу, рівнозначна іншим основним складовим реального історичного процесу (економічним, політичним та ін.).

ТЕМА 1.2. Сутність естетичних орієнтацій. Формування естетичних потреб особистості в цивілізаційному просторі.

Вивчення ціннісно-естетичних орієнтацій людини, їх динаміка в трансформаційному суспільстві. Різноманітні аспекти формування й функціонування нормативно-ціннісної соціальної системи. Різні аспекти та проблеми формування естетичних орієнтацій особистості в сучасних умовах.

Модуль 2. Реклама як предмет естетичного дослідження.

ТЕМА 2.1. Філософське осмислення феномена естетичного в сучасних потребах людини.

Питання співвідношення загальнозначущого і національно-культурного, гуманістичного і кон'юнктурного в сучасній Україні. Які потреби і цілі найбільш значущі на обраному шляху і як вони можуть співвідноситися між собою в творчому процесі? Інверсія естетичного й економічного в людині, що відбувається в нових соціальних умовах, повинна стати об’єктом філософської рефлексії не тільки з боку філософської антропології, але й з боку естетики.

ТЕМА 2.2. Культурно-естетичний зміст сучасної реклами

Мистецтво повертається до життя шляхом застосування в реальній практиці форм, що були створені мистецтвом. Створюючи нову художню реальність, мистець використовує життєві форми як засоби виразності. У сучасному інформаційному суспільстві реклама є одним з найяскравіших і значущих явищ. Реклама в культурі є процесом, що мав місце практично у всі періоди існування суспільства. Рекламний креатив утворює особливу область професійної діяльності по розробці і виробництву продуктивної реклами, по суті зіставну з процесом технічного конструювання.

Модуль 3. Промислова естетика:естетичне освоєння діяльності та її форми.

ТЕМА 3.1 Естетика дизайну

Естетична природа дизайну - виток його універсальності, що у реаліях сучасності набуває масштабів необмеженої причетності до всіх сфер людської життєдіяльності. Дизайн для естетики виступає одним з повноважних чинників розширення та вдосконалення її теоретичних пошуків. Досвід та дійсність дизайн-культури для естетичної науки – наочна демонстрація всього спектру трансформацій почуттєвої структури людини, їх вивчення впускає в її наукову царину коловорот реального життя, його достеменні факти. Об‘єктом дизайнерської діяльності є світ речей, які створюються людиною засобами індустріальні техніки за законами краси та функціонування.

ТЕМА 3.2. Естетика моди

Феномен моди в філософських та естетичних дослідженнях. Мода як певна цілісність культурних інновацій і певний регулятив культури Існування моди відображає той факт, що одяг означає для людей набагато більше, ніж просто захист від холоду та дощу. Одяг як важлива символічна система, яка, перш за все, створена для диференціації в соціальних характеристиках індивідів.

Модуль 4. Сучасні імідж-технології в проєкції на художньо-естетичну діяльність.

ТЕМА 4.1. Імідж-технології як різновид художньої діяльності

Іміджмейкінг – явище сучасної культури, яке почали вивчати у 50-ті роки ХХ століття. У дослідженнях, що вивчають особливості імідж-технологій, наголошується також на їх функціональності, що є універсальною завдяки здатності вирішувати будь – які ситуативні завдання. Таку універсальність забезпечують механізми творчості, які надають іміджмейкінгу специфічних якостей, що наближають цю діяльність до художньої. Тотожність між художнім і імідж-мисленням бачать, спираючись на етемологію слова „образ”, як обов’язкового інструментарію, через якій вони здійснюються. Імідж-образ в контексті сучасного художнього ринку не може обійтись без другого головного учасника процесу – арт-дилера або іміджмейкера.

ТЕМА 4.2. Естетика іміджмейкінгу в сучасних комунікативних технологіях.

Процес вільної комунікації між художнім твором та публікою забезпечують імідж, як технології, які пов’язані зі створенням та подачею творчого проекту. Імідж-образ як різновид мистецької діяльності використовує формотворчі експерименти, спираючись на міфи культури, символізуючи основні психобіологічні стани людини, підкреслюючи стабільність символічного арсеналу мистецтва. Поняття креативності в імідж-технологіях сучасного культурного виробництва.

Види робіт: лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота.

Форма підсумкового контролю: іспит.