Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Дисципліна: Сучасна зарубіжна політологія

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).

 

Мета дисципліни: створення у студентів цілісного уявлення про концептуально-теоретичні засади сучасної зарубіжної політології; оволодіння компетентностями, що сприятимуть вдосконаленню та розвитку власного інтелектуального та загальнокультурного рівня, загальної та політичної культури; застосуванню набутих знань у повсякденній і професійній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки та аналізу суспільних явищ і подій, самостійного осмислення закономірностей політичного життя сучасної України та світу.

 

Завдання дисципліни:

- формування знань про концептуально-теоретичні засади сучасної зарубіжної політології;

- оволодіння навичками використання категоріально-понятійного та аналітично-дослідницького апарату сучасної політичної науки на практиці;

- визначення місця сучасної західної політології в загальній системі політичного знання.

 

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: «Політична історія України», «Світова політична історія», «Теорія політики і права», «Загальна політологія».

 

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у політичній сфері, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, із застосовуванням теорій та методів політичної науки.

 

загальних компетентностей:

  1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина України.
  2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства.

 

фахових компетентностей:

  1. Здатність використовувати категорійно-понятійний та аналітично-дослідницький апарат сучасної політичної науки.
  2. Здатність застосовувати політологічне мислення для розв’язання теоретичних та практичних проблем у політичній сфері на основі опанування сучасної політичної думки.
  3. Здатність описувати, пояснювати й оцінювати політичні процеси та явища у різних історичних, соціальних, культурних та ідеологічних контекстах.
  4. Здатність застосовувати інструментарій нормативної та емпіричної політичної теорії, політичної методології, порівняльної та прикладної політології, міжнародних та глобальних студій у фаховій діяльності.
  5. Здатність аналізувати взаємодію політичних акторів та інститутів, владу та урядування, політичні системи та режими, політичну поведінку у різних контекстах їх функціонування.
  6. Здатність застосовувати теорії та методи прикладної політології, політичних комунікацій, спеціальних політологічних дисциплін у професійній діяльності.
  7. Здатність конструювати дизайн, розробляти програму та виконувати політологічні дослідження з використанням сучасних методів, технологій та інструментарію політичного аналізу.
  8. Здатність презентувати результати теоретичних і прикладних досліджень для фахівців та нефахівців.

 

Програмні результати навчання:

  1. Розуміти історію, закономірності та етапи розвитку предметної сфери політології, знати її цінності та досягнення.
  2. Вміти використовувати базовий категорійно-понятійний та аналітично-дослідницький апарат сучасної політичної науки.
  3. Вміти описувати, пояснювати й оцінювати політичні процеси та явища у різних історичних, соціальних, культурних та ідеологічних контекстах.
  4. Вміти аналізувати взаємодію політичних акторів та інститутів, владу та урядування, політичні системи та режими, політичну поведінку у різних контекстах їх функціонування.
  5. Застосовувати теорії та методи прикладної політології, політичних комунікацій, спеціальних політологічних дисциплін у професійній діяльності.
  6. Презентувати результати теоретичних і прикладних досліджень фахівцям і широкій аудиторії, засобам масової інформації, експертам з інших галузей знань.

 

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- міждисциплінарні передумови виникнення сучасної зарубіжної політології;

- основні політологічні концепції та школи сучасності;

- принципи та методи сучасної політології;

 

вміти:

- виявляти тенденції та проблеми розвитку сучасної зарубіжної політології;

- трактувати актуальні проблеми сучасної політики;

- використовувати отримані знання на практиці;

- обґрунтовувати та відстоювати власну позицію, спираючись на здобуті теоретичні знання.

 

Зміст дисципліни (тематика):

 

Змістовий модуль 1. Політологічні концепції першої половини ХХ ст.

Тема 1. Міждисциплінарні передумови виникнення сучасної зарубіжної політології

Тема 2. Розвиток політичної науки в країнах Заходу у ХХ ст.

Тема 3. Політичні концепції солідаризму.

Тема 4. Інституціональний напрям політологічних досліджень

Тема 5. Політичні концепції біхевіоризму

Тема 6. Системний підхід в політичній науці

Тема 7. Технократичні та неоліберальні дослідження

Тема 8. Європейська школа політичних досліджень

 

Змістовий модуль 2. Політологічні концепції другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Тема 9. Сучасні дослідження тоталітаризму

Тема 10. Сучасні дослідження демократії.

Тема 11. Сучасні дослідження політичних партій

Тема 12. Сучасні дослідження в політичній соціології

Тема 13. Сучасні теорії політичної культури

Тема 14. Сучасні теорії політичної модернізації

Тема 15. Політичні концепції футурології. Майбутнє України як предмет дослідження

 

Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота, підготовка доповідей, презентацій, оглядів літератури тощо.

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.